Закон про мову і практична законотворчість: Інститут законодавства Верховної Ради долучився до гуманітарних проектів з популяризації української мови

Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України
19 червня 2019, 12:07

 
Набув чинності Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який викликав активну суспільну дискусію. Одним з орієнтирів реалізації цього закону є потреба докладного вивчення і, навіть, прищеплення «гарного мовного смаку», який істотно погіршився, зокрема й за роки незалежності України. І це справа не лише окремих філологів та мовознавчих установ, а всіх, хто зацікавлений у тому, щоб мова стало дійсно загальновживаною.

До цієї справи долучився Інститут законодавства Верховної Ради України, в якому вже понад 15 років діє Школа законотворчості. У ній поряд із суто фаховими дисциплінами читаються лекції щодо мовно-термінологічних засад формування тексту законопроекту, а також проводяться практикуми з ділової української мови з акцентом на типові помилки використання лексики. Враховуючи той факт, що слухачами Школи є народні депутати України, їхні помічники-консультанти, працівники секретаріатів комітетів, депутатських фракцій і груп Верховної Ради України, такі заняття викликають жвавий інтерес та сприяють підвищенню якості української мови у законотворенні.

Відповідна діяльність Інституту законодавства уже давно відома за її межами, отримала схвальні відгуки не лише фахівців-законотворців, а й громадськості. Так, громадська організація «Ротарі клуб Київ-сіті», яка реалізовує проекти «Словникова спадщина України» й «Українська граматична класика», відзначаючи заслуги Інституту у навчанні й популяризації української мови, передала Школі законотворчості серію словників, виданих за її сприяння та фінансової підтримки у співпраці з Інститутом української мови НАН України й Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України.

Керівниця видавничих проектів «Словникова спадщина України» й «Українська граматична класика» громадської організації «Ротарі клуб Київ-сіті» Леся Богуславська ознайомила присутніх з основними напрямками діяльності «Ротарі клуб Київ-сіті», наголосивши на пріоритеті проектів, спрямованих на боротьбу з масовими захворюваннями. Водночас доповідач зауважила, що долучитися до нетрадиційних для організації видавничих проектів «Словникова спадщина України» й «Українська граматична класика» їх спонукала ідея повернення до витоків і багатства української мови, а також співпраця з чільними мовознавчими установами України – Інститутом української мови НАН України й Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України.

Консультант проектів «Словникова спадщина України» й «Українська граматична класика» Ростислав Воронезький докладно висвітлив копіткий процес роботи над перевиданням найважливіших словників та граматичних розвідок доби Розстріляного Відродження, зокрема «Російсько-українського словника» за ред. А. Кримського та С. Єфремова (обіймає 3 томи в 6 книгах; перше видання виходило з 1924 по 1933 рік; томи словника перевидано у 2016 – 2017 рр.), «Словника української мови» за ред. С. Єфремова та А. Ніковського (обіймає 3 томи; перше видання виходило в 1927 – 1928 рр.; перевидано 2017 року); «Українсько-російського словника» А. Ніковського (перше видання вийшло 1926 року; перевидано 2018 року); «Словника ділової мови. Термінологія та фразеологія» М. Дорошенка, М. Станіславського, В. Страшкевича (перше видання вийшло 1930 року; перевидано 2018 року), «Норм української літературної мови» О. Синявського (перше видання вийшло 1931 року; перевидано 2018 року). При цьому Ростислав Воронезький наголосив, що учасники проекту передусім ставили за мету зробити видання доступними зацікавленим фахівцям (як мовознавцям, так і немовознавцям), повертаючи таким чином суспільству одну з найвагоміших і найменш знаних сторінок у сучасному українському мовознавстві.

Директор Інституту законодавства, академік НАН України Олександр Копиленко провів цікаві паралелі щодо дискусій під час ухвалення Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та закону Української Центральної Ради про державну мову 1918 року, відзначивши вагому роль в ухваленні останнього С. Єфремова та його виважену державницьку позицію. Фактично, відзначив вчений, ми й нині стикаємося з тими самими мовними проблемами, які мали місце сто років тому та які С. Єфремов називав «вавилонським стовпотворінням у міністерських паперах».

На завершення перший заступник директора Інституту законодавства, член-кореспондент НАН Євген Бершеда від імені колективу Інституту подякував представникам громадської організації «Ротарі клуб Київ-сіті» за їхню подвижницьку діяльність щодо перевидання української мовної спадщини та висловив сподівання, що найкращим свідченням успішності проекту стане його активне використання не лише філологами, а й широким загалом та передусім працівниками владних інституцій. Своєю чергою, Інститут законодавства готовий і надалі долучатися до гуманітарних проектів та популяризації української мови.