У Верховній Раді України відбулася Х Сесія Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки та Сейму і Сенату Республіки Польща (відео)

Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України
08 червня 2019, 12:19

 

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій відкрив засідання. Він повідомив про дискусію, яка відбулася перед початком засідання, стосовно заключного документу Х Сесії МПА.

Головуючий надав слово Голові Комітету у закордонних справах Ганні Гопко.

Г.Гопко поінформувала, що відбулася годинна дискусія в рамках засідання Комітету МПА з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, в ході якої обговорювалися наступні кроки, які мають бути зроблені для того, щоб Україна стала членом Європейського Союзу і НАТО.

«Наші друзі з Литви і з Польщі акцентували, що треба вимагати від наших партнерів - ЄС і НАТО - чітких перспектив членства для України», - сказала голова Комітету.

Під час засідання відзначалося, що посилення останнім часом російської агресії проти України повторює шлях Грузії - «це, фактично, інкорпорація території України в складі Російської Федерації». «Тому наше завдання і, зокрема, наших партнерів з Польщі і Литви не просто вирішувати як продовжити санкції проти Російської Федерації, а як їх посилити», - наголосила Г.Гопко.

Вона також зазначила, що після виборів у Європейський Парламент, важливо напрацювати коаліцію друзів України, які будуть просувати ключові теми.

Виступаюча повідомила, що сторони відзначили важливість розблокування засідання Комісії Україна-НАТО.

Г.Гопко також зупинилася на важливості розбудови формату Міжпарламентської Асамблеї України, Грузії і Молдови, який є інструментом в межах Східного партнерства для підтримки один одного і розвитку співробітництва у всіх сферах.

Окрему увагу на засіданні Комітету МПА було приділено енергетичній безпеці. Зокрема, йшлося про важливість недопущення завершення будівництва газопроводу «Північний поток-2» і підтримки балтійського газопроводу «Гданськ-Одеса».

«Важливим є чітке розуміння стратегії Путіна, який не буде допускати успішності України, що становитиме загрозу для його проекту «русского міра» чи відновлення євро-азійської імперії», - сказала голова Комітету. За її словами, виходячи з цього, необхідно розширювати інтеграційні можливості України в рамках ініціативи Литви «Україна-2027» і зараз напрацьовувати співпрацю з країнами, які будуть головувати в Європейському Союзі до 2027 року, це: Німеччина, Франція, Швеція, Польща і Литва.

«Це прекрасна нагода, щоб «вікно можливостей» для набуття повноправного членства в Європейському Союзі стало більшою реальністю», - підсумувала виступаюча.

Водночас, під час зустрічі були відзначені спроби деяких європейських партнерів повернути Росію в Раду Європи і розширити з нею економічну співпрацю, як, наприклад, з боку Німеччини.

«Необхідно синхронізувати зусилля і США і Європейського союзу для того, щоб здійснювати подальший тиск на Росію, а не економічно сприяти чи умиротворювати агресора, оскільки такий шлях приречений», - зауважила народний депутат.

Г.Гопко поінформувала про правки до заключного документа Сесії МПА, узгоджені представниками делегацій.

Голова Комітету повідомила, що відзначалася демократичність проведення президентських виборів в Україні і висловила сподівання, що вибори до Парламенту «підтвердять, що Україна є справді надзвичайно демократичною державою».

Г.Гопко подякувала членам Міжпарламентської асамблеї: «Саме ця Асамблея допомагала нам і після Революції Гідності підписати угоду про Асоціацію і отримати безвіз і створити Україно-Польсько- Литовську бригаду і зараз напрацьовує спільно документи для набуття повноправного членства в ЄС і НАТО».

Вона також підтримала ідею литовської сторони здійснити спільні візити МПА Україна-Польща-Литва до Вашингтона, де зустрітися із спікером Конгресу, а також до Берліна і Парижа.

Голова Комітету у закордонних справах Сейму Литовської Республіки Юозас Бєрнатоніс передав слово своєму колезі, члену МПА від Литви Андресу Кубіюсу, який востаннє бере участь у засіданнях Міжпарламентської асамблеї, оскільки обраний депутатом Європарламенту.

Андрес Кубіюс заначив, що в заключному документі Сесії МПА є багато ідей, як допомогти Україні і наголосив на важливості напрацювання конкретних документів для досягнення результатів.

«Для нас дуже важливий успіх України, тому що ми вважаємо Україну і її громадян, гідними цих досягнень», - сказав представник Литви і додав: «Український успіх на Євроінтеграційному шляху може бути головним інструментом для позитивних змін навіть у Росії».

За словами А.Кубіюса, на цьому шляху «важливі навіть не гроші, і не матеріальні речі, а дуже чітка перспектива членства в ЄС».

Водночас, він зауважив, що проблемою Заходу є відсутність чіткої стратегії відносно Росії.

«У 2027 році, коли Литва буде вдруге головувати в ЄС, питання України буде головним питанням нашого порядку денного», - запевнив литовський депутат і висловив сподівання, що тоді Україна вже стане членом ЄС.

Польща і Литва, яка головуватиме в ЄС у 2025 році, - «це реальні партнери, які будуть намагатися допомогти Україні відкрити ці двері» і мотивувати до цього інші країни, зазначив А.Кубіюс. Він також додав: «Якщо ми не використаємо ці можливості, то наступне «вікно» відкриється в 2041 році, коли Литва буде головувати в ЄС, а Польща буде головувати лише у 2039 році».

Однак, за його словами, Литва і Польща не повинні чекати головування в ЄС, а мають вже зараз здійснювати кроки для наближення України до Євросоюзу і працювати з іншими країнами.

Перед учасниками засідання виступив віце-маршалок Сенату Республіки Польща Богдан Борусевич, який підтримав виступи Г.Гопко та інших членів МПА. 

Він зазначив: «Між нами ніколи не було суперечок стосовно напрямів діяльності, але ми повинні думати про поступові дії, дії невеличкими кроками».  

Б.Борусевич підкреслив необхідність залучення не тільки Польщі і Литви, а й інших країн, які головуватимуть в ЄС, зокрема Швеції, до підтримки України, яка є основним суб’єктом Східного партнерства.

Представник Польщі також висловив стурбованість, що не працює Міжпарламентська Рада Україна-НАТО і наголосив на необхідності впливу на Угорщину, яка блокує Раду. «У ситуації війни, російської агресії, те, що Рада Україна-НАТО заблокована, для мене абсолютно незрозумілий і неприйнятний факт, отже ми повинні впливати на Угорщину», - сказав Б.Борусевич.

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе у своєму виступі висловила сподівання на зміцнення співпраці між українськими, литовськими і польськими парламентаріями.


Вона висловила надію, що «спільними зусиллями і парламентарів, і представників виконавчої влади у різних країнах ми зможемо реалізувати те завдання, яке є цінним не виключно для України, а й для майбутнього Європейського Союзу і для майбутнього Північноатлантичного альянсу».

І.Климпуш-Цинцадзе зупинилася на посиленні ескалації з боку Росії на сході України. «В такій ситуації необхідна чітка консолідована позиція і країн-членів ЄС, і країн-членів НАТО», - наголосила вона і додала, що ми вдячні Польщі і Литві за чітке усвідомлення загрози і намагання консолідувати країни Європейського Союзу та НАТО у протидії імперським амбіціям Кремля.

Віце-прем’єр-міністр також висловила занепокоєння ситуацією, що склалася у ПАРЕ, зокрема пропозиціями внести зміни до резолюцій і правил організації, які можуть повернути до неї Російську Федерацію. «Як на мене, то це буде суто моральною капітуляцією цієї організації і, на жаль, це не допоможе нам зміцнити мир і безпеку на просторі великої Європи», - сказала вона і висловила сподівання на об’єднання делегацій різних країн для протистояння реваншу Росії.

Представник Уряду України також має надію на об’єднання в питаннях протидії будівництву «Північного потоку-2», посиленню мілітаризації Чорного моря.

Вона подякувала Литві і Польщі за продовження підтримки і допомогу Україні у відбудові Збройних Сил, зазначивши, що одним із пріоритетів зараз постала розбудова Військово-Морських Сил.

І.Климпуш-Цинцадзе підкреслила, що Україна продовжує рухатися курсом на європейську і євроатлантичну інтеграцію і наголосила на важливості підтримки з боку країн ЄС економічних реформ, секторальної інтеграції до європейських ринків.

Віце-прем’єр-міністр подякувала Польщі і Литві за постійне нагадування колегам про те, що «Україна - є частиною вільної Європи, належить культурно, історично, ментально до цієї цивілізованої родини. Але нам потрібно пройти той шлях, який і ви проходили в своїй історії, для того, щоб бути успішним членом вже союзу європейських країн».

А.Парубій надав слово представникам комітетів: з питань гуманітарного та культурного співробітництва - Ігорю Діденку, з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України - Ганні Гопко, з питань розвитку торговельно-економічного, регіонального та місцевого співробітництва - Миколі Величковичу, які доповіли про підготовлені пропозиції до Заключного документа Х Сесії МПА.

Голова Верховної Ради України поінформував про підготовлені зміни, які пропонується внести до Статуту Асамблеї.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій нагадав, що на попередньому засіданні Асамблеї обговорювалася ініціатива про створення додаткового комітету у структурі МПА Україна-Польща-Литва. Суть цієї ініціативи полягала у необхідності давати адекватні відповіді на ті загрози, які сьогодні стоять перед Україною, Польщею і Литвою. «Власне, наявність Комітету безпеки дасть можливість і нашим депутатам, і нашим парламентам між собою координувати наші дії у широкому питанні безпеки. Широке питання безпеки, пояснив А.Парубій, стосується не тільки мілітарної безпеки. Воно стосується і безпеки інформаційної, і кібербезпеки, і гуманітарної безпеки, і енергетичної безпеки. Власне. Координація і поєднання наших зусиль в цьому напрямку, вироблення спільної стратегії видається дуже важливим для нашої спільної роботи. Тому було запропоновано внести зміни до Статуту, якими рекомендується збільшити кількість парламентаріїв МПА до 12 від кожної країни і також прийняти рішення про створення додаткового комітету», - додав він.

Головуючий вніс на розгляд учасників засідання питання зміни в статті 2 Статуту Асамблеї в частині збільшення кількості членів національних делегацій Асамблеї до 12 парламентаріїв від кожної країни. У відповідності до Статуту дане рішення було прийнято конценсусом.

Головуючий далі вніс на розгляд питання зміни ст. 9 Статуту Асамблеї в частині створення Комітету з питань співробітництва у сфері безпеки. Він нагадав, що цю пропозицію було внесено українською стороною під час 9-ї сесії Асамблеї у м.Вільнюс та в подальшому було узгоджено з литовською та польською сторонами в робочому порядку.

А.Парубій зачитав статтю 9 Статуту Асамблеї у новій редакції, згідно з якою  у структурі Асамблеї створюється Комітет з питань співробітництва у сфері безпеки.

Учасники засідання одноголосно ухвалили внесення зміни до ст. 9 Статуту Асамблеї в частині створення Комітету з питань співробітництва у сфері безпеки.

А.Парубій зазначив, що створення нового комітету надасть новий стимул у роботі, дасть можливість більш ефективно відповідати на виклики, які стоять перед нашими країнами.

Учасники засідання також ухвалили Заключний документ Десятої сесії Асамблеї.

А.Парубій повідомив, що наступна 11-а Сесія МПА відбудеться у 2020 році у Республіці Польща.

Із заключним словом виступили Маршалок Сенату Республіки Польща Станіслав Карчевський і Голова Сейму Литовської Республіки Вікторас Пранцкєтіс.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, Маршалок Сенату Республіки Польща Станіслав Карчевський і Голова Сейму Литовської Республіки Вікторас Пранцкєтіс підписали Заключний документ Десятої сесії Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки та Сейму і Сенату Республіки Польща «Безпека. Розвиток. Демократія. Сильні разом».

Голова Верховної Ради України А.Парубій подякував польським і литовським парламентаріям за підтримку України.

На цьому Х сесія Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки та Сейму і Сенату Республіки Польща завершила свою роботу.