11 квітня 2019, 12:39
У заході, який відбувся 10 квітня, взяли участь народні депутати, представники Міжнародної організації праці, центральних органів виконавчої влади, Рахункової палати, Пенсійного фонду, всеукраїнських об’єднань профспілок та організацій роботодавців, органів місцевої влади, наукових установ, громадських організацій.
Відкриваючи слухання, Перший заступник голови Комітету Сергій Каплін відзначив, що роль держави як суб’єкта регулювання сфери оплати праці є визначальною для всіх сфер економіки та показовою для приватного сектора в питаннях формування ціни людської праці. Проте, сьогодні в країні існує глибока диспропорція між високою вартістю життя і низькою ціною праці. Як наслідок, Україна посідає останнє місце в Європі за рівнем трудових доходів громадян - у 2018 році українська середньомісячна зарплата становила 8 865 грн. або 277 євро і перевищила тільки мінімальну зарплату в Болгарії - 261 євро - найнижчу серед країн Європейського Союзу.
Члени Комітету Наталія Веселова і Олександр Дроздик у виступах відзначали,
що в сфері прямого і безпосереднього впливу держави - бюджетних галузях освіти,
науки, культури, охорони здоров’я, надання соціальної допомоги, середньої і
нижньої ланок державного управління тощо, де зосереджено більше 37% загальної
чисельності штатних працівників, більшість яких є висококваліфікованими
спеціалістами з вищою фаховою освітою, заробітна плата впродовж багатьох років
є значно нижчою за середню по країні. Причиною цього є, насамперед, залишковий
принцип фінансування бюджетних галузей, відсутність системного реформування
інституціонального механізму формування заробітних плат у бюджетній сфері, а
також встановлення штучно занижених розмірів прожиткового мінімуму та
мінімальної заробітної плати, які є основою формування оплати праці в бюджетній
сфері.
Як не прикро, але навіть в умовах триваючого п’ятий рік поспіль воєннового конфлікту на Сході України проблема низького рівня заробітної плати актуальна і для оборонної сфери. Про незадовільну ситуацію з оплатою праці працівників Збройних Сил України та негативні наслідки цього поінформував присутніх начальник Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони, полковник Олександр Бікчантаєв.
Учасники слухань також відзначили, що поряд з поширенням тенденції до
зрівнялівки в оплаті кваліфікованої та некваліфікованої праці серйозною
проблемою в Україні залишається поглиблення нерівності в оплаті праці у різних
видах економічної діяльності та регіонах, між підприємствами та в межах одного
підприємства. Співвідношення лише в посадових окладах між працівником основної
професії і керівником сягає 1:200, і стосується це, як не прикро, саме сфери
державного регулювання питань зарплати.
Під час активної дискусії щодо ситуації з оплатою праці в державному секторі країни представники наукових установ також наголосили на існуванні сьогодні нагальної потреби в удосконаленні механізму регулювання заробітної плати, відзначивши при цьому необхідність розробки стратегічної концепції реформування оплати праці у цій сфері, яка має бути комплексною, фундаментально виваженою та погодженою з усіма верствами українського суспільства.
За результатами проведення слухань на найближчому засіданні Комітету буде схвалено відповідні рекомендації Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та місцевим органами виконавчої влади.