У Верховній Раді проведено засідання круглого столу на тему: «Світ та Україна у 2019 році»

 Торговельна війна США та Китаю, Brexit, штучний інтелект, зміна поколінь (міленіали замість бебі-бумерів), зростання протекціонізму, російський вплив на енергетичному ринку – все це актуальні теми глобального рівня у наступному році. Для України ж 2019 – це низка викликів: як встояти в умовах гібридної війни, захистити свої ринки і національного виробника, знайти своє місце в добу четвертої промислової революції, створити передумови для подальшого сталого розвитку. Ці теми обговорювали під час круглого столу «Світ та Україна у 2019-му році», проведеному у парламенті під егідою Української асоціації Римського клубу та журналу «Український Тиждень».

У ході засідання було презентовано проект «Світ у 2019» журналістів «Українського тижня» та британського «The Economist». В українській частині випуску основна увага приділена питанням безпеки, економіки, енергетичної незалежності та трудової міграції.

Так головний редактор журналу «Український тиждень» та проекту «Світ у 2019» Дмитро Крапивенко представив глобальні тренди, на яких акцентує The Economist. Ключовий з них – ідеологічне протистояння глобалізму та націоналізму, де останній слід інтерпретувати як протекціонізм окремих країн “Великої двадцятки” та “Великої сімки”, які жорстко захищають свої ринки. “Основний маркер цього процесу - протистояння між США та Китаєм. Це відчують абсолютно всі економіки. Перед кожним національним урядом постане питання, яку політику впроваджувати - відкритих ринків чи протекціонізму. Провідні світові економіки обирають протекціонізм, що бачимо на прикладі США та Китаю”, - зазначив він. Крім того, Д.Крапивенко відзначив такий виклик як скорочення робочих місць у зв’язку зі стрімким розвитком технологій. Також очікується зміна поколінь бебі-бумерів на міленіалів, а точніше - їх пріоритетів. Крім того, було відзначено російський вплив на енергетичному ринку.

«Якщо Україна не перейде на політику економічної модернізації та нової індустріалізації, сприяючи створенню робочих місць, які були б конкурентні порівняно із закордонними, то ризикує перетворитися на «спальний район» Європи. Це призведе до низки проблем, як у соціальній, так і у фінансовій сферах», - наголосив заступник головного редактора журналу «Український тиждень» Олександр Крамар. “Легкодоступність і зацікавленість сусідніх країн в українських працівниках та величезна різниця доходів, які вони можуть мати там і тут, штовхатиме Україну на перетворення у «спальний район» Європи, якщо не буде зміни державної політики”, - вважає він.

Поряд з економікою, учасники зібрання велику увагу приділили темі війни та подіям на окупованих територіях. “За підсумками року, ми помітили, що Росія змінює порядок управління окупованими територіями Донбасу - захоплені українські підприємства передаються під пряме керівництво російських структур. По-друге, відбувається деіндустріалізація. Все це на фоні скорочення видатків Росії на утримання територій. Також дуже відчутний відтік фахівців”, - наголосив заступник головного редактора журналу «Український тиждень» Максим Віхров, відзначаючи, що це підвищує шанси на звільнення Донбасу свого часу, втім, у зруйнованому стані.

Народний депутат України I скликання, співзасновник Української асоціації Римського клубу Віталій Мельничук назвав 2019 рік роком глобальної нестабільності як політичної, так і економічної, з високою ймовірністю початку кризи. “2019 рік в Україні – рік війни, непростих виборів, що також є елементом нестабільності, величезних виплат по зовнішніх зобов'язанням: 5,8 млрд доларів основний борг плюс великі відсотки”, - пояснив він, також відзначаючи негативні тенденції стосовно бізнесу в контексті втручання в його діяльність фіскальних та правоохоронних органів, а також нестабільності у питаннях власності.

Мати зиск із конкурентної девальвації нашій країні у 2019 не вдасться. На цьому наголосила професор кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Наталія Резнікова: «На жаль, Україна не зможе скористатися перевагами девальвованого курсу, як-то збільшення експорту, якщо не почне виробляти. Розраховувати, що із падінням національної валюти на 10%, на цих 10% впаде й імпорт може тільки країна із диверсифікованою структурою економіки. Треба сповідувати політику імпортозаміщення. Без неї ніяк! Нормативний протекціонізм - інструментарій сильного світу, яким користуються країни “Великої сімки” та “Великої двадцятки”.

Професор, експерт з макроекономіки та управління проектами факультету аграрного менеджменту, член-кореспондент Національної академії наук України Лідія Шинкарук прогнозоване економічне зростання України у 3% назвала катастрофою, вбачаючи істотним поштовхом для подальшого розвитку детінізацію та стимулювання попиту, адже без нього неможливо стимулювати виробництво: «Європа використовує такі інструменти як стимулювання малорозвинених регіонів, стимулювання через створення робочих місць та інноваційних підприємств. В Україні ж ці важелі застосовують слабко”.

«Дійсно, має бути інструментарій та науково обгрунтований підхід до того, як “розігріти” економіку – через які канали прискорити зростання ВВП», - переконаний президент Української асоціації Римського клубу, голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк. «Це диктує вибір інструментів, тому ми не випадково застосовуємо матрицю промислових реформ: "Купуй українське, плати українцям!" – для розумного імпортозаміщення, експортно-кредитне агентство – для експансії на зовнішні ринки та вирівнювання торговельного балансу, індустріальні парки – для залучення інвестицій та зміцнення виробничої бази, безкоштовне приєднання до інженерних мереж – для того, щоб зняти головний бар'єр на вхід в українську промисловість і дати поштовх розвитку реального сектору економіки, а не спекулятивного капіталу, чи просто торгівлі, чи фінансової сфери”. За словами парламентарія, економічну силу, спроможність та суверенітет в усьому світі визначають великі промислові компанії - "національні чемпіони", яких на рівні державної політики свідомо плекають, захищають, просувають на зовнішні ринки. Малим та середнім компаніям допомагають ставати такими.

У свою чергу, директор Агентства розвитку Дніпра, автор книги «50 відтінків самолегітимації» Володимир Панченко додав: Україна має шанси досягнути успіху, якщо замістить неолібералів в університетах, експертному середовищі та інформаційному просторі правильною позицією економічного націоналізму. Крім того, він наголосив, що за версією The Economist, Китай у війні з США буде поступатися іпотечними фінансовими позиціями, частково відкривати фінансові ринки, вводячи додаткові тарифи, але в жодному разі не поступиться необхідністю передачі технологій, субсидіюванням технологій і промисловості, та змінами у ланцюгах вартості.

Тож, протекціонізм є обов’язковим атрибутом сильної економіки. Україні ж варто впроваджувати політику імпортозаміщення і сприяти зростанню експорту продукції з високою доданою вартістю.