У Верховній Раді відбувся круглий стіл на тему: «Нова освіта для нової економіки» (відео)

Потреба у новій парадигмі освіти - глобальна і цим питанням Римський клуб почав опікуватися давно. Було навіть створено Світовий консорціум університетів. Зважаючи на безпрецедентну швидкість змін та поглиблення міждисциплінарних зв’язків, міжнародне об'єднання інтелектуалів побачило в освіті ключ впливу на практично всі визначальні сфери - державне управління, економіку, забезпечення миру, добробуту та здоров'я суспільства тощо, - розповів проф. Гаррі Джейкобс (США), член Римського клубу, головний виконавчий директор Всесвітньої академії мистецтва і науки (WAAS), головний виконавчий директор і голова ради Світового консорціуму університетів.

За словами професора, ми маємо підготувати наступне покоління до життя у світі, якого ще не існує. «Чому ж нам вчити їх на базі свого старого досвіду в освітніх інституціях, які мають підготувати їх до майбутнього, якого ми не знаємо та не розуміємо? Для цього потрібно поставити питання - що потрібно суспільству з того, що ми не можемо дати зараз? Перш за все, це розуміння взаємозв'язку усіх сфер. Потрібно відходити від фрагментарності науки. До того ж, молодь треба орієнтувати на здобуття не спеціальності, а розуміння широкого кола питань», - зазначив він.

Також науковець зауважив, що «завантажуючи» голови молоді «минулим», можливо, ми трохи дезорієнтуємо їх на життєвому шляху». Тому, за його словами, «нова освіта має готувати наступне покоління до того, як жити в новому світі, а не просто робити їх вченими чи орієнтувати їх присвячувати життя дослідженням чи публікаціям». «Фактично виклик для людства - це перехід на новий етап соціального розвитку і навряд чи нам з цим щось допоможе більше, ніж освіта. Це наш інструмент для соціальної еволюції, аби пришвидшити рух до майбутнього», - наголосив Г.Джейкобс, додавши, що також слід повернути єдність системи морально-етичних цінностей та освіти.

«Насправді ж, перед нами подвійний виклик - трансформація системи освіти та радикальна зміна економічної політики. Інакше - ми лише посилимо свою роль експортера талановитих людей, сировини і грошей», - переконаний Віктор Галасюк, голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва, президент Української асоціації Римського клубу, член-кореспондент Всесвітньої академії мистецтва і науки. «Наше завдання пройти цей шлях максимально швидко, щоб не ходити по колу ще 10-15 років, не втрачати можливості, час та мільйони талановитих українців», - наголосив він.

Саме тому Українська асоціація Римського клубу проводить дуже активну популяризаторську діяльність - відкриті лекції у провідних університетах країни, видавничу діяльність тощо. Так цього року представництво Римського клубу в Україні за підтримки партнерів видало українською дві важливі книги - "Межі зростання: 30 років потому", з якої фактично починався Римський клуб, що цього року відзначив своє 50-річчя, та «23 прихованих факти про капіталізм». Минулого ж року українською вийшла революційна доповідь Римського клубу "У пошуках добробуту". «Ці книги дозволяють формувати світогляд, який забезпечує молоді і особистий успіх, і успіх країни», - вважає В. Галасюк.

За прогнозами автора освітньої платформи Edu Future, засновника міжнародного ліцею «Гранд», президента міжнародної корпорації «Гранд» Володимира Співаковського, школи у недалекому майбутньому замінить новий формат навчання: «Сьогодні виникає нова неймовірна, але дуже зрозуміла парадигма - так само, як "ручна" праця вчителя вже не встигає за тим, аби навчати сотні мільйонів учнів, так само й школи - це вже повна архаїка. Через 30-50 років такої інституції просто не буде. Будуть освітні платформи (educational platforms) і їх буде небагато - так само, як небагато сьогодні брендів у сфері комунікації». 

Україна сьогодні, через абсолютно унікальний потенціал людей, має всі можливості створити платформу, яка буде не просто конкурувати, але й вийде на рівень комунікаційних платформ. «Тоді, звісно, це буде безпрецедентний абсолютно правильний прорив у майбутнє, про який мріє Римський клуб, ми самі і якого світ вже давно зачекався», - переконаний В.Співаковський.

Голова громадської спілки «Освіторія», засновниця Новопечерської школи Зоя Литвин закликала приділяти більше уваги підготовці вчителів, адже, за статистикою, 88% з них не були закордоном, а, отже, не мали можливості підвищувати там кваліфікацію та переймати досвід. Крім того, 82% вважають свою професію недооціненою суспільством, у той час, як для виховання нації без комплексу меншовартості вчителі мають відчувати повагу до своєї професії.

До слова, як зазначила З.Литвин, більш як 77% вчителів підтримують реформу "Нова українська школа»: «Все, про що казав Гаррі Джейкобс - інтегрований підхід, закладання у дітей не просто знань, а розвиток в них навичок XXI століття - це все передбачено цією прекрасною реформою. Але, якщо не будемо вчити українських вчителів по-новому – всі ці позитивні зміни залишаться лише красиво прописані на папері». Незважаючи на недостатнє фінансування освіти та відсутність визначення цієї сфери пріоритетною зі сторони держави, кращого часу, аби рухатися вперед - не було і, можливо, не буде, - підкреслила голова «Освіторії», закликаючи до активних дій та суспільного діалогу.

У свою чергу головний редактор журналу Promum Ксенія Букшина наголосила, що освіта починається у сім'ї: "Багато освітян-візіонерів говорять про те, що дуже скоро професії, як навички та уміння, зникнуть. Натомість, soft skills - такі як, вміння творчо та практично мислити, підходити проектно до справи, ризикувати - вийдуть на перший план. Чи може школа гарантувати їх розвиток? Можливо, ні. Кожна дитина різна і тільки окремі люди можуть знати, що їй потрібно - це батьки. Часто батьки не готові і не хочуть брати на себе таку відповідальність і це, мабуть, проблема. Усвідомлене батьківство в Україні вже є трендом, але ще не реальністю. Я особисто бачу вихід у сімейній освіті - у тому сенсі, що починати треба ще до того, як дитина з'являється. Об'єднання батьків у громади також може стати вдалим рішенням - вже сьогодні можна об'єднатися та зробити маленьку школу або позашкільний заклад. Ця практика давно поширена у Європі». За словами К.Букшиної, актуальною також є популяризація курсів для батьків, які стосуватимуться освіти та майбутнього дітей. Об'єднання батьків в громади має підтримуватись державою - наприклад, через спрощення податків для маленьких шкіл і садочків, ліцензування і т.д. Якісний контент тут також має стати найнагальнішим питанням - видання для батьків, відео-контент та інше має заохочуватися більше.

Водночас, без нової економіки Україна ризикує бути лише кузнею кадрів для економік інших країн, - переконаний виконавчий директор Асоціації «Інноваційний розвиток України», виконавчий директор Київського міжнародного економічного форуму (КМЕФ) Юрій Пивоваров. "Україна -четверта у світі за IT-потенціалом. Ми маємо 4 млрд доларів ІТ-експорту, але, на жаль, експортуємо свої знання, свій сервіс іншим країнам і дуже мало його використовуємо всередині країні. Чому? Ми постійно наголошуємо Уряду та Парламенту на відсутності в Україні екосистеми розвитку інновацій. Інноваційна система складається з багатьох елементів, де освіта - дуже важлива складова, але для цього у стартапів мають бути інкубатори, акселератори, міжнародні корпорації, які будуть не тільки постачальником технологій, але й замовниками стартапів, мають бути інвестиції. Держава повинна бути каталізатором всієї цієї екосистеми. Приватний бізнес розвивається там, де для нього створюються умови. В Україні вже є дуже позитивні тенденції - створюються технопарки, перші корпоративні акселератори, є венчурні форми, є, принаймні, розмови в Уряді про фонд підтримки стартапів, але все дуже повільно. Хочеться придати акселерацію цьому процесу», - наголосив Ю.Пивоваров.

Учасники круглого столу наголошували на необхідності здійснення державою реальних кроків у втіленні нової освіти для нової економіки, аби Україні не залишитись кузнею кадрів для інших країн.