04 липня 2018, 18:02
Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко, відкриваючи слухання, відзначила важливість обговорення цієї теми напередодні саміту Україна-ЄС, який відбудеться вже наступного тижня.
І.Геращенко нагадала, що наприкінці 2016 року було започатковано новий етап переговорчого процесу щодо запобігання антропогенним змінам клімату, в якому активну участь бере й Україна.
Зокрема, в рамках Конвенції сторін ООН зі зміни клімату було проведено першу нараду Паризької міжнародної кліматичної угоди, яка набула чинності 4 листопада 2016 р. Угоду спрямовано на посилення виконання Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату.
Перший заступник Голови Верховної Ради України також нагадала, що Верховна Рада ратифікувала Паризьку кліматичну угоду у липні 2016 року і Україна стала однією з перших країн, яка ратифікувала цю угоду.
За її словами, імплементація Паризької угоди може створити відповідні умови в Україні та сприяти оновленню енергетики, транспорту, сільського господарства для того, щоб Україна стала більш екологічно безпечною.
І.Геращенко висловила сподівання на те, що обговорення такої важливої проблематики в колі експертів дозволить зробити крок і в просуванні українського законодавства в сфері екології до європейських норм і стандартів.
Він зазначив, що саме протидія кліматичним змінам сьогодні стирає протиріччя між народами та державами, бо це є мета глобальної загрози і для людства, і на рівні боротьби з тероризмом. «Боротьба зі зміною клімату є пріоритетом всього цивілізованого світу», - наголосив доповідач.
О.Семерак навів декілька фактів, які свідчать про помітні зміни клімату останнім часом. Відповідно до П’ятої щорічної доповіді міжурядової групи експертів з питань зміни клімату з імовірністю 95%-100% антропогенний вплив був домінуючою причиною потепління, що спостерігається з середини 20 сторіччя. Наслідки зміни клімату посиляться у майбутньому. Насамперед мова йде про небезпечні погодні катаклізми, різкі зміни погоди, паводки, повені, сильні вітри, зливи, град, посуху. Погодні примхи призводять до значних екологічний і економічних збитків у всьому світі. За даними Всесвітньої метрологічної організації, останні три роки стали найтеплішими роками в історії спостережень, що є яскравою ознакою клімату.
За даними Українського гідрометерологічного центру підвищення середньої річної температури повітря в України становив 1,1 градус Цельсія, що перевищує підвищення глобальної температури.
О.Семерак зазначив, що сучасна зміна клімату на території України підвищує ризики впливу на здоров’я населення, на системи водних і лісових ресурсів, стан функціонування енергетичних структур та агропромислового комплексу.
Міністр також доповів про заходи, які вживає уряд, про національний внесок у скорочення викидів парникових газів, який не перевищує 60% у 2030 р. від рівня викидів парникових газів у 1996 р.
О.Семерак також повідомив, що до 2020 р. Україна подасть свій оновлений національний внесок разом з усіма країнами-учасниками Паризької угоди.
«Виконання цих зобов’язань потребує цілісної і послідовної державної політики у сфері зміни клімату. Ми мусимо діяти відповідально щодо політики міжнародних організацій, враховуючи сучасні світові технології відповідно до потреб і пріоритетів України», - наголосив урядовець.
Перший заступник голови Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Анатолій Дирів доповів про розробку та роботу над новими законопроектами, які сприятимуть імплементації міжнародних актів у вітчизняне законодавство.
«Ми бачимо, що зміни клімату є одним із основних сучасних викликів, які стосуються усіх сторін нашого життя. Посилення непередбачуваності погодних умов ставить під загрозу виробництво продовольства. Підвищення рівня моря збільшує рівень загрози природніх катастроф. Це є наслідком зміни клімату, які мають глобальний характер і безпрецедентні масштаби. Сьогодні вони для нас не є якимись абстрактними фактами статистичних даних, а набувають конкретного змісту. Тому якщо не вжити рішучих дій сьогодні, то подальша адаптація до зміни клімату потребуватиме набагато більше зусиль і витрат», - зазначив народний депутат.
А.Дирів відзначив, що десь 15-20 років тому ми собі навіть близько не уявляли, що таке проблеми з побутовими відходами. І зовсім недавно той сумний досвід Львова і великих міст, зокрема, показує наскільки це велика проблема. «Раніше, 15-20 років тому ніхто не задумувався про кінцевий шлях побутових відходів. А зараз це цілком реальна загроза, і така ж сама ситуація чекає на нас також з антропогенними змінами клімату», - наголосив парламентарій.
Перший заступник також зазначив, що згідно з оціночною доповіддю міжурядових груп експертів зміни клімату докази свідчать, що стрімка зміна клімату в результаті антропогенного впливу пов’язана з природніми змінами, а на дві третини - з діяльністю людини. Тільки одна третина – це природні зміни. Наслідки цих змін, навіть якщо зупинити всі викиди парникових газів, будуть відчуватися ще протягом кількох століть.
А.Дирів нагадав, що глобальною метою, яка була прийняла на конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміни клімату на саміті в Парижі в 2015 році є утримання потепління в рамках 2 градусів за Цельсієм, з подальшою перспективою зменшення до показника 1,5.
Доповідач підкреслив, що саме Верховна Рада України ратифікувала Паризьку угоду у липні 2016 в числі перших парламентів у світі.
«Верховна Рада України постійно приділяє і буде приділяти питанням запобігання антропогенним змінам клімату. А також прийматиме законопроекти, визначені Конституцією України, як такі, що відносяться до її повноважень і можуть бути виключно шляхом прийняття законів України. Це не тільки питання ратифікації, це питання прийняття базового законодавства щодо визначення засад внутрішньої та зовнішньої політики, засад використання природніх ресурсів, затверджених загальнодержавних програм встановлення систем оподаткування, податків та зборів, основ екологічної безпеки в цілому», - зазначив Перший заступник голови Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Учасники парламентських слухань взяли участь в обговоренні доповідей.
Під час слухань виступили: заступник Міністра екології та природних ресурсів з питань європейської інтеграції Микола Кузьо, заступник голови Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Олег Недава, заступник Міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції Віктор Довгань, народний депутат Олексі Рябчин, директор Департаменту з питань зміни клімату та збереження озонового шару Мінприроди Світлана Грищук, секретар Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Остап Єднак, директор Представництва ПРООН в Україні Хімстра Янтомас, начальник відділу Управління економічного співробітництва МЗС України Дмитро Матющенко, директор Українського гідрометеорологічного інституту ДНСН та НАН України Володимир Осадчий, провідні фахівці, вчені, народні депутати, представники громадських організацій.
У виступах прозвучали пропозиції щодо розроблення та подальшої реалізації комплексу заходів зі зменшення споживання енергії та забруднення довкілля в частині запобігання антропогенним змінам клімату, розроблення Стратегії адаптації до зміни клімату України, забезпечення на постійній основі участі делегації України у міжнародному переговорному процесі з питань боротьби зі зміною клімату.
Учасники слухань також пропонували розробити та прийняти законодавчі акти, зокрема, про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, інші закони у сфері запобігання та боротьби зі зміною клімату, програми та комплекси заходів тощо.
Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак після завершення виступів відповів на запитання учасників слухань та підбив підсумки обговорення.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко, підсумовуючи, зазначила: теми екології і клімату є одними з пріоритетів в контексті імплементації Угоди.
І.Геращенко повідомила, що за підсумками проведення парламентських слухань Верховна Рада прийме відповідну постанову.
На цьому парламентські слухання, присвячені обговоренню реалізації в Україні міжнародних документів щодо запобігання антропогенним змінам клімату завершилися.