09 березня 2004, 15:09
Г.Крючков звертає увагу Президента України на те, що рішення Ради національної безпеки і оборони України стосовно реформування Збройних Сил України та їхня реалізація, викликали в суспільстві, депутатському корпусі і особливо в армійському та ветеранському середовищі неоднозначну, в тому числі негативну реакцію.
„Прийняття політичного рішення про перегляд структури та скорочення на 155 тисяч осіб протягом 2004-2005 років чисельності Збройних Сил, - зазначається у листі, - не супроводжувалося негайним внесенням до Верховної Ради України, як того вимагають Конституція і закони України, проектів відповідних законодавчих актів”.
При цьому не були визначені заходи соціального захисту військовослужбовців, працівників Збройних Сил, які звільнятимуться з армії, членів їхніх сімей. Лише за наполяганням парламентського Комітету, підтриманим керівництвом Міністерства оборони України, було підготовлено проект закону, яким передбачалися відповідні гарантії. Підготовка проекту тривала майже півроку.
Законопроект, схвалений Урядом, було направлено Президентові, але через місяць повернутий Кабінету Міністрів для внесення на розгляд Верховної Ради. При цьому до нього були внесені зміни, які погіршили ту частину, де йдеться про соціальні гарантії.
Г.Крючков зазначив, що важко зрозуміти, чому законопроект з такого надзвичайно важливого питання не був поданий до парламенту Президентом України.
Голова парламентського Комітету нагадує, що приймаючи принципове рішення щодо реформування Збройних Сил України, Рада національної безпеки і оборони України і Президент України своїми указами визнали за необхідне передбачити в Державному бюджеті України на 2004 рік асигнування на потреби оборони в обсязі 6,4 млрд. гривень. Однак ця вимога не була виконана. Пропозиції парламентського Комітету з цього питання не враховані.
Це призвело до того, що попередньо визначені асигнування на заходи щодо реформування Збройних Сил у 2004 році були зменшені на 553 млн. гривень (в тому числі для забезпечення житлом військовослужбовців, звільнюваних в запас, на 422 млн. грн.; на виплату вихідної грошової допомоги при звільненні військовослужбовців та виплати, пов’язані із звільненням працівників, - на 131 млн. грн.) без перегляду параметрів скорочення у 2004 році чисельності Збройних Сил – на 80 тис. осіб.
Г.Крючков звертає увагу глави держави на те, що поданий Урядом варіант законопроекту щодо реформування Збройних Сил не можна було приймати. Проти його прийняття категорично виступила значна частина народних депутатів України. І якщо Верховна Рада голосами 235 депутатів визнала за можливе ухвалити Закон у першому читанні, то тільки тому, щоб не загальмувати назрілий і конче потрібний процес реформування Збройних Сил, маючи на увазі, що при підготовці проекту закону до другого читання будуть відпрацьовані положення щодо соціального захисту тих, хто звільняється з армії, та фінансування в повному обсязі заходів з реформування Збройних Сил. Якщо цього не буде зроблено, то прийняття Закону Верховною Радою може стати проблематичним.
Ключовою проблемою, на думку Г.Крючкова, є збільшення на 553 млн. грн. бюджетних асигнувань на здійснення у 2004 році заходів з реформування Збройних Сил.
Г.Крючков вважає ситуацію такою, що потребує особистого втручання Президента України і запропоновував невідкладно, до розгляду Верховною Радою у другому читанні законопроекту стосовно реформування Збройних Сил України, обговорити пов’язані з цим питання на засіданні Ради національної безпеки і оборони України і визначитись:
- або фінансування заходів з реформування Збройних Сил буде здійснюватись у 2004 році в обсягах, які намічались рішеннями РНБОУ і указами Президента України (тобто збільшені на 553 млн. грн.), що дозволить, крім іншого, забезпечити належний соціальний захист тих, хто звільняється з армії (відповідний законопроект має внести до Верховної Ради України Кабінет Міністрів);
- або строки наміченого скорочення чисельності Збройних Сил України доведеться переглянути. (До другого читання вже внесені пропозиції про продовження цих строків до 2006 і навіть до 2008 року).
Одночасно, вважає голова парламентського Комітету, потрібно визначитись щодо порядку і строків подолання диспропорції у пенсійному забезпеченні військовослужбовців залежно від часу звільнення з військової служби. Передбачена на цей рік у Державному бюджеті сума – близько 219 млн. гривень вкрай недостатня. До того ж, військові пенсіонери досі не відчули дії цього положення. Ситуація у середовищі пенсіонерів загострюється з кожним днем, особливо з наближенням президентських виборів.
Г.Крючков зазначив у листі, що „обстановка, що склалася сьогодні, є критичною і потребує невідкладного, справедливого реагування з боку всіх владних структур і надзвичайних рішень. Але їх потрібно прийняти, щоб державі не довелося платити набагато більшу ціну за зволікання і неувагу до соціальних потреб захисників Вітчизни”.