17 вересня 2008, 10:07
Закон (реєстр. №0855) встановлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері державного земельного кадастру з метою інформаційного забезпечення управління земельними ресурсами та використання його відомостей.
На думку Президента, закон, прийнятий Верховною Радою України 20 березня 2007 року, "не відповідає інтересам держави й громадянина, містить конструктивні вади, які не забезпечують формування в Україні належної кадастрово-реєстраційної системи".
Члени Комітету погодились із зауваженням Президента України щодо визначення порядку та підстав надання відомостей державного земельного кадастру про персональні дані особи, що мають конфіденційний характер. Це, на думку народних депутатів, сприятиме реалізації конституційних гарантій прав людини на захист конфіденційної інформації.
Крім того, наголошували народні депутати, закон уточнює, конкретизує положення Земельного кодексу України, які встановлюють призначення, завдання, складові державного земельного кадастру. Адже згідно зі статтею 196, 202 Земельного кодексу, однією зі складових цього кадастру є державна реєстрація земельних ділянок, яка разом з іншими його (кадастру) частинами утворює єдину державну систему відомостей та документів із земельних питань. Наявність такої системи, на думку членів Комітету, допоможе узгодити підхід стосовно опрацювання різноманітних земельних питань, формувати єдиний блок інформації, що стосується землі, а відтак, об´єктивно спростить користування цією інформацією.
Народні депутати не підтримали зауваження Президента, в якому стверджується, що запровадження інформаційної системи відомостей та документів стосовно земельних ділянок, їх правового режиму при наявності Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень (ведення якого передбачено Законом "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень") призведе до створення тотожних баз даних, ускладнень під час реалізації громадянам, юридичними особами конституційних прав власності на землю й прав на користування земельними ділянками. Адже, на думку членів Комітету, зазначені закони не дублюють регулювання реєстраційних відносин.