Відбулося перше установче засідання робочої групи з напрацювання системних змін до Кримінального процесуального кодексу України

Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України
22 лютого 2018, 14:36

Перший заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Микола Паламарчук, якого обрано головою робочої групи, нагадав, що на засіданні Комітету 6 грудня 2017 року було ухвалено рішення про створення робочої групи при Комітеті щодо напрацювання системних змін до Кримінального процесуального кодексу за результатами аналізу його правозастосування протягом п’яти років від дня набрання чинності нової редакції.

Голова робочої групи повідомив, що станом на сьогодні на розгляд Верховної Ради подано близько ста законопроектів щодо вдосконалення положень Кримінального процесуального кодексу. З них, 17 стосуються стадії досудового розслідування, 25 законопроектів щодо удосконалення заходів забезпечення кримінального провадження, 11 законопроектів стосуються прав суб’єктів кримінального процесу.

За його словами, велика кількість законопроектів стосуються вдосконалення запобіжних заходів, зокрема застави та тримання під вартою.

М.Паламарчук також повідомив, що від дня набрання чинності нової редакції до КПК до нього внесено 569 змін до статей, які вносилися 52 законами та одним рішенням Конституційного суду.

Пріоритетними виявилися наступні зміни прийняті Верховною Радою:

- забезпечення додаткових гарантій прав учасників кримінального провадження під час здійснення досудового розслідування, посилення захисту прав людини у кримінальному судочинстві (Закон 2213-VIII від 16.11.2017);

уточнення положень процедури спеціальної конфіскації, слідчих дій;

- уточнення загальних положень про запобіжні заходи;

удосконалення інституту угод про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним та обвинуваченим;

визначення підслідності для забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження;

- здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження тощо.

В основному ці зміни приймалися на виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, з метою усунення корупційних ризиків, зменшення тиску на бізнес, забезпечення додаткових гарантій прав учасників кримінального провадження на справедливий суд, з метою забезпечення діяльності НАБУ тощо.

М.Паламарчук відзначив, що в основному зміни вносилися ситуативно під оперативне вирішення тих чи інших завдань, здебільшого не мали системності, а часто, на жаль, вносились без будь-якого аналізу доцільності, без залучення фахівців, без залучення профільного комітету, з порушенням регламенту тощо. «Будемо відвертими і ми маємо це враховувати (всі напевно пам’ятають останній випадок з так званою «поправкою Лозового», якою змінено більш ніж 20 статей КПК). Також дуже часто саме проблеми в правозастосуванні норм КПК завуальовано подаються суб’єктами права законодавчої ініціативи як недосконалість кримінальних процесуальних норм. І це теж проблема!», - додав він.

М.Паламарчук також повідомив, що Комітет постійно проводить аналіз правозастосування КПК в практичній діяльності правоохоронних органів, який теж показує наявність певних недоліків в цій сфері. «Рішенню про створення цієї робочої групи також передував ґрунтовний аналіз пропозиції до КПК від органів державної влади, профільних вищих навчальних закладів, провідних наукових установ, громадськості», - сказав він.

Учасники засідання розглянули пропозиції щодо формування підгруп та визначилися з відповідними напрямками їх роботи.

Під час засідання було сформовано п’ять підгруп, які зосередять увагу на питаннях, які в межах поставлених реформаційних завдань залишаються недостатньо урегульованими Кримінальним процесуальним кодексом, а саме: механізм реалізації правового статусу учасників кримінального судочинства; досудове розслідування; заходи забезпечення кримінального провадження, особливо, що стосується застави; особливості досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проступків; здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження; зміна існуючого порядку здійснення правосуддя судом присяжних; забезпечення додаткових гарантій прав учасників кримінального провадження на справедливий суд.