24 січня 2018, 11:36
Під час дебатів, які відбулися 23 січня, на тему: «Захист та поширення регіональних та мов меншин у Європі» член української делегації І.Геращенко відзначила, що Венеціанська комісія визнала право України на захист української мови. Україна забезпечила всі умови для викладання мов меншин, і є десятки шкіл, де мовами навчання є угорська, польська або російська.
Посли країн Європейського Союзу відвідали Україну та змогли побачити, як ці школи працюють. Венеціанська комісія також зазначила, що діти з національних меншин мають кращі умови у школах, ніж у деяких західноєвропейських країнах.
Російська Федерація порушує стандарти Ради Європи, оскільки в РФ закриті всі українські школи, незважаючи на те в РФ живе мільйонна діаспора українців; навіть немає дитячях садків для кримських татар. Тому Україна хоче, щоб Комісар Ради Європи з прав людини звернув увагу на цю ситуацію. Всі члени Ради Європи повинні дотримуватися принципів Організації та поважати мови меншин. Культурна, гуманітарна та мовна ідентичність є частиною прав меншин.
Під час цих дебатів член української делегації С.Кіраль наголосив, що члени української делегації розмовляють різними мовами і ця різноманітність робить наше суспільство кращим і більш підготовленим до майбутнього, оскільки ми розуміємо один одного. На його думку ми повинні захищати мову більшості. Національна ідентичність є передумовою, яка лежить в основі сильної держави, тому політика всіх держав та наднаціональних організацій повинна бути збалансованою та включати захист мов та культур національних меншин, а також надавати можливість для розвитку мов.
Заступник Голови Української делегації С.Соболєв відзначив, що потрібно проаналізувати історію і побачити, що головні злочини проти мови та населення в Україні були за період Радянського Союзу. В школах не викладали українську мову, також неможливо було вивчати українську історію в університетах.
Нещодавно ми прийняли дуже важливий закон про освіту, внесли важливі рекомендації Венеціанської комісії, а зараз розробляємо два важливих закони: закон про середню освіту та закон про вищу освіту. Ми всі повинні захищати мови меншин відповідно до нашої конституції та законів.
Крон-Принцеса Данії Мері у своєму зверненні до Асамблеї наголосила про необхідність передати новим поколінням принципи та цінності, що лежать в основі прав людини. Незважаючи на те, що права людини властиві нам усім, вони також крихкі і ми ніколи не повинні приймати їх як щось само собою зрозуміле. Вони є основними свободами, які належать кожній людині у світі, від народження до смерті. Вони застосовуються незалежно від того, в якому місці ви знаходитесь, в що вірите та яким чином живете. Завдяки РЄ були встановлені високі стандарти прав людини, які слід дотримуватися в усьому світі, але на сьогодні все рівно залишається багато викликів, щоб забезпечити права в усьому світі.
Міністр закордонних справ Данії, Голова Комітету міністрів РЄ А.Самуельсен під час виступу відзначив, що Комітет міністрів ухвалив низку рішень стосовно України, і заохочує владу продовжувати процес реформ, щоб забезпечити повну відповідність українського законодавства та практики стандартам Ради Європи. Комітет міністрів також підкреслив важливість основних свобод в Україні, включаючи свободу вираження поглядів, свободу слова, свободу об'єднань та права всіх осіб, які належать до національних меншин. У цьому контексті не можна ігнорувати ситуацію в Криму та Східній Україні. Комітет міністрів неодноразово висловлювався на підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України у межах її міжнародно визнаних кордонів.
А.Самуельсен, відповідаючи на запитання О.Сотник, щодо того, як РЄ може досягти балансу між співпрацею та захистом її принципів та цінностей, зазначив, що політичне співробітництво необхідне для просування принципів та цінностей Ради Європи. Рада Європи має унікальну роль як форум для загальноєвропейського політичного діалогу та співпраці з метою сприяння правам людини, демократії та верховенству права. Комітет міністрів працює як колективний форум, де розробляються європейські відповіді на спільні проблеми, що стоять перед 47 країнами-членами, а також відповіді на конкретні проблеми окремих країн.
Технічна співпраця не може розглядатися окремо від принципів та цінностей. Вони, перш за все, спрямовані на полегшення реалізації законодавчих стандартів Ради Європи в державах-членах, і часто кількість судових справ дає хороший висновок про проблеми в окремих країнах.
Під час дебатів на тему: «Гуманітарні наслідки війни в Україні», член української делегації В.Новинський висловив свою думку, що головною метою доповіді Е.Варейкіса є бажання допомогти українцям, які страждають через затяжний військовий конфлікт на сході України. Права громадян України в зоні конфлікту, біженців та внутрішньо-переміщених осіб систематично порушуються.
Депутат розкритикував прийнятий українським парламентом Закон «Про деокупацію». Згідно цього закону спецслужби отримали право обшукувати будинки та затримувати людей без судового рішення. Також він зазначив, що цей Закон суперечить Конституції України. Ним Україна порушує взяті на себе міжнародні зобов’язання, тому, європарламентарі Резолюцією Ассамблеї, не повинні надавати легітимності цьому Закону.
В. Новинський закликав колег підтримати його поправку до Резолюції, направлену на захист прав і свобод мешканців Донбасу та необхідності перегляду Закону «Про деокупацію» з тим, щоби він базувався на Мінських угодах.
Член української делегації В.Голуб наголосив, що вже четвертий рік триває російська агресія проти України. За цей час було вбито понад 10 тисяч українців; понад 20 тис було поранено; 1,8 млн. осіб з Донбасу та Криму отримали статус переміщених осіб; понад 2 млн. осіб залишили свої будинки внаслідок бойових дій на Донбасі; понад 3,4 млн. осіб потребують захисту та гуманітарної допомоги. «Ці цифри лише зростатимуть кожен день, якщо ми не знайдемо способу змусити росіян вийти з України та підкорити свої імперські амбіції на території сучасної Європи. Війна на Донбасі - це трагедія військовослужбовців, активістів, волонтерів та всіх українських громадян, які стали невинними жертвами війни та були забрані в полон, який більше схожий на рабство.
Єдиним ефективним засобом прискорення розв'язання гуманітарних проблем окупованого Донбасу та Криму є відкликання Росією своїх військових сил з українських територій», - зазначив парламентарій.
Член української делегації О.Сотник наголосила, що вона шокована деякими членами Асамблеї, які насправді не розуміють те, що насправді відбувається на Сході України. «Парламентська асамблея була першою, яка назвала Російську Федерацію агресором, а Україну жертвою. Люди, які проживають на Сході України не розуміють політики. Вони не знають, про що говорять в ПАРЄ і які інтереси захищають члени Асамблеї. Ці люди просто хочуть миру. І наш єдиний шанс це вигнати присутність Путіна з України, яка знаходиться в центрі Європи. Це можна зробити лише спільними зусиллями», - сказала О.Сотник.
Член української делегації О.Ляшко акцентував увагу парламентаріїв на тому, що: «в той час, коли ми намагаємося вирішити гуманітарні наслідки російської агресії, в приміщенні ПАРЄ представники РФ беруть участь у таємних переговорах, в яких йдеться про повернення Росії до Асамблеї. Як ті люди, які говорять про мир і дружбу, можуть говорити з агресором? Хто поверне дітям вбитих батьків? Ми повинні обговорювати не те, як повернути Росію в Асамблею, а як зупинити російську агресію. Сьогодні українці платять своєю кров’ю і своєю територію у боротьбі за захист усіх нас і захист прав людини, верховенства права та демократії. Я припускаю, що більшість з членів Асамблеї поважає недоторканність кордонів, тому вони повинні поважати територіальну цілісність України. Якщо нехтувати цілісністтю України сьогодні, то де гарантія, що завтра будуть дотримуватися кордони інших країн? Україна є сильною нацією та однією з найбільших у Європі, тому важливо забезпечити мир. В цей важливий час боротьби з сучасною тиранією необхідно шукати єдності, а не виправдання для того, щоб їсти червону ікру за одним столом з росіянами».
Член української делегації М.Іонова звернула увагу Асамблеї на серйозні порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях Донбаського регіону, а саме статей 2, 3 та 4 Європейської конвенції з прав людини. «Вчора Генеральний секретар підкреслив чотири статті Європейської конвенції з прав людини, невиконання яких є неприпустими для членства в Раді Європи. Ми маємо чіткі ознаки кричущих порушень цих статей з боку Росії та російських сил в Україні. Тому є не зрозумілою позиція керівництва цієї Організації, коли говорять про принципи та цінності і в той же час виступають за скасування обмежень щодо тих, хто їх порушує», - зазначила вона.
На думку Е.Варейкіса наслідки війни в Україні є дуже серйозними, а країни, які винні та відповідальні за ці наслідки, є державами-членами Ради Європи, тому всі рішення у ПАРЄ. Україна має 1000-річну історію та історичну відповідальність. Вона не повинна бути частиною Російської імперії або Османської або Габсбурзької імперій; вона повинна бути незалежною, відповідальною, сильною та добре організованою державою. І має стати завдяки спільним зусиллям сильною, відповідальної і зможе захистити себе.
Прийнявши резолюцію, на основі доповіді Е.Варейкіса, Асамблея закликала всі держави-члени використовувати свої спільні політичні зусилля, щоб покласти край цьому конфлікту та стражданням цивільного населення. Всі сторони війни повинні звільняти та обмінювати всіх військовополонених та людей, затриманих під час війни, поважати цивільний характер інфраструктури та забезпечити захист цивільних осіб та надами їм повний доступ до життєнеобхідних послуг.
Ухвалений текст закликає російську владу припинити всю фінансову та військову підтримку незаконним збройним угрупованням у Донецькій та Луганській областях, виконувати всі свої зобов'язання відповідно до чинного міжнародного права як держави, що окуповуює територію іншої держави. Також необхідно забезпечити повагу до прав людини і безпеку всім людям, які проживають в окупованому Криму, забезпечити безперешкодний доступ до анексованого Криму міжнародним організаціям.
Українські органи влади повинні привести Кримінальний кодекс у відповідність до положень міжнародного гуманітарного права, прийняти законодавство про гуманітарні дії та переглянути «Закон про гуманітарну допомогу», щоб полегшити порядок надання гуманітарної допомоги територіям, що постраждали від війни.
23 січня відбулися вибори Комісара Ради Європи з прав людини. Жоден із кандидатів не отримав абсолютної більшості, тому буде проведено другий тур голосування. Також було обрано суддю до Європейського суду з прав людини від Іспанії.
Члени української делегації за підтримки Світового Конгресу Українців провели захід на тему: «Війна в Україні: гуманітарна криза та постійна російська агресія»
Крім цього в цей день відбулись дебати на тему: «Аргументи на користь отримання базового доходу громадянина».