Постійна делегація Верховної Ради України у ПАРЄ бере участь у зимовій сесії Парламентської асамблеї

Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України
23 січня 2018, 11:14

 

Відповідно до Регламенту, засідання зимової сесії 22 січня відкрив найстарший член Асамблеї Б.Цилевич, який у своїй вітальній промові наголосив, що Парламентська Асамблея відіграє унікальну роль в європейській політиці і в цілому відображає ситуацію в країнах-членах РЄ. Він також акцентував увагу на актуальних проблемах, які виникли в Європі та за її межами, серед яких криза біженців, права національних меншин та інші.

За останні роки репутацію Асамблеї підірвали звинувачення в корупції, але спільними зусиллями ми робили все можливе, щоб вжити всіх необхідних заходів проти тих, хто порушив основні принципи нашої Організації. Б.Цилевич наголосив, що він вірить, що Асамблея під керівництвом нового Президента очистить своє ім'я та продемонструє свою відданість цінностям демократії та правам людини.

На початку засідання Асамблеї були висловлені зауваження до повноважень делегації Андорри до ПАРЄ на тій підставі, що в ній немає хоча б однієї жінки в якості члена. Комітет з питань регламенту Асамблеї розгляне це питання, і Асамблея прийме остаточне рішення пізніше цього тижня.

31-м Президентом Асамблеї став Мікеле Ніколетті (Італія, група соціалістів, демократів та зелених). Під час своєї першої промови в якості Президента, він закликав до посилення єдності Ради Європи – європейської установи, яка об'єднує 47 держав навколо цінностей прав людини, демократії, верховенства права.

Цього дня також було обрано 18 заступників Президента Асамблеї, відповідно до поданих номінацій. Одним із заступників став Голова української делегації В.Ар’єв.

Також був затверджений остаточний порядок денний Зимової сесії 2018 року. Члени Асамблеї вирішили провести дебати за терміновою процедурою: «Надання динаміки ізраїльсько-палестинського мирному процесу: роль Ради Європи», а також поточні дебати щодо турецького військового втручання в Сирії.

30-й Президент Асамблеї С.Кіріакідес представила звіт про діяльність Бюро та Постійного комітету. В своїй доповіді, вона наголосила, що для подолання всіх викликів, які стають перед ПАРЄ, ми повинні досягати консенсусу та захищати наші принципи, працювати над забезпеченням миру, прав людини, верховенства права та демократії. А наше завдання сьогодні – принести надію та довіру мільйонам європейських громадян, яких ми представляємо.

Заступник Голови Української делегації С.Соболєв привітав Президента з обранням та зазначив, що зараз настав час окреслити основні напрямки нашої майбутньої роботи; де базові принципи Організації повинні стати першочерговим питанням. Ми повинні вимагати виконання всіх резолюцій ПАРЄ Російською Федерацією, і це має стати завдання наших переговорів.

Наші майбутні відносини з країнами, які порушили основні принципи цієї Організації, можуть бути побудовані не за рішенням політичних груп, Президента Асамблеї, але лише на основі рішень всієї Парламентської Асамблеї, її резолюцій та рекомендацій. Це основний принцип, який може створити мости для майбутнього миру, а не війни.

Під час свого виступу Генеральний секретар Ради Європи Т.Ягланд закликав держави-члени Ради Європи виконувати свої зобов'язання та добросовісно співпрацювати. Він акцентував увагу на тому, що рівноправні зобов'язання – рівні права і це – єдине поняття. Основна місія Організації полягає в тому, щоб захистити людину від свавілля влади у своїй власній державі. Т.Ягланд визначив ряд серйозних загроз для цінностей та повноважень Ради Європи, серед яких зростання популізму, призупинення та скорочення виплат до бюджету Організації. Він також наголосив, що бюджетні виплати не повинні використовуватися як політичний інструмент.

Щодо планів РФ не платити внесок до ПАРЄ, він рекомендує підтримати створення ad hoc комітету для вирішення цього питання і наголосив на тому, що РФ має сплатити в лютому першу частину внеску в Організацію, як і всі інші держави.

На думку Т.Ягланда всі органи Ради Європи зайняли чітку позицію щодо незаконної анексії Криму та конфлікту на Сході України. У сучасному міжнародному контексті ми не можемо вирішити цю ситуацію, але це не повинно заважати нам захищати права людей в Україні, в тому числі в Криму та Східній Україні, а також у Російській Федерації. Навпаки, оскільки існує відкритий конфлікт, ми повинні розгорнути всі можливі інструменти для його вирішення. Наш внесок у вирішення таких проблем має полягати в тому, щоб обидві сторони відповідали за захист прав людини. Т.Ягланд висловив сподівання, що вихід з цієї ситуації буде знайдено.

Член української делегації О.Гончаренко наголосив, що у нього виникає ряд питань після прикладів Генерального секретаря Ради Європи Т.Ягланда щодо того, що представляє собою гарне і погане управління, а саме «хто привів війну до Європи» і «хто вперше в історії Ради Європи анексував територію іншої країни-члена Ради Європи». Відповідь на ці питання проста: «Російська Федерація почала війну у центрі Європи – в Грузії, Молдові, а тепер і в Україні. Пан Путін приєднав Крим». Реакція Асамблеї на ці дії була мінімальною - санкції щодо Російської Федерації. Але ми не виключили росіян і не призупинили їх участь в Асамблеї. У нас були тільки санкції та рішення щодо того, що має бути зроблено, але за чотири роки нічого не було зроблено.

Тепер ми бачимо спроби повернути Російську Федерацію на підставі того, що усі країни-члени РЄ повинні брати участь. Це так, але це питання не до нас; це питання до Російської Федерації. Росіяни можуть бути тут - ми будемо вітати їх з поверненням, але спочатку вони повинні виконати резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи. І саме тому не треба підтримувати параграф 4.3 у звіт про діяльність Бюро та Постійного Комітету і ми не повинні його приймати.

Голова української делегації В.Ар’єв привітав М.Ніколетті з обранням на посаду Президента та висловив сподівання, що він буде Президентом, який не дозволить зменшення влади та авторитету Асамблеї.

В.Ар’єв також акцентував увагу на тому, що ідея створення спеціального ad hoc комітету полягає в гармонізації правил двох гілок влади: законодавчої та виконавчої. Це стане дуже цікавим прецедентом для майбутнього, оскільки він не чув про жодну державу, де парламент і уряд мають однакові правила та процедури. Ми перебуваємо у дивній позиції:

1) ми всі розуміємо, що створюється спеціальний комітет для зміни правил та процедур, оскільки Російська Федерація має повернутися до Асамблеї та сплатити борг перед Радою Європи - це свого роду шантаж і схоже на те, що ми змінюємо кримінальний кодекс, щоб зробити злочинця не винним;

2) якщо ми змінюємо правила, вилучаючи можливість оскарження будь-яких повноважень національної делегації Російської Федерації - ми вбиваємо процедуру моніторингу, тим самим послаблюючи силу Асамблеї та наші повноваження як Парламентської асамблеї. Це означає, що будь-яке порушення, яке не буде відповідати правилам Асамблеї, не буде оскаржено, як це було раніше. І саме тому, ми повинні дуже серйозно подумати про це питання.