У Верховній Раді відбулася конференція "Роль Парламенту, Глави держави, Уряду та громадськості у підвищенні якості законодавчого процесу"

Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України
12 грудня 2017, 17:00

У заході, організованому, Програмою USAID РАДА, Фондом Східна Європа, взяли участь народні депутати, представники Апарату Верховної Ради, секретаріатів комітетів, наукових закладів, експертної та донорської спільноти.

Метою заходу було актуалізувати проблему реалізації парламентської реформи, виробити рекомендації за ініціативи Програми у співпраці з експертами та Парламентом, що зможуть суттєво підвищити якість законодавства.

Директор Програми USAID РАДА Ігор Когут зазначив, що в реформі Парламенту і дорожньої карти, яку підготувала Місія Європейського Парламенту на чолі з Петом Коксом, дотримання регламентної процедури потребує серйозної і тривалої розмови. «Це питання культури. Треба говорити і пояснювати суспільству і виборцям і через цей засіб стимулювати дискусію, формувати певний запит суспільства на більш якісний підхід до процесу ухвалення законів», - сказав він.

Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд, відкриваючи захід, зазначила: «Люди не асоціюють якість свого життя з законодавчим процесом, який відбувається. Вони думають, що це їх не стосується. Однією з визначальних функцій Парламенту є її контрольна функція. Це його первинна місія, контролювати як Уряд витрачає гроші в інтересах народу. Через те, законодавча функція є вже похідною фактично від функції представництва, від функції контролю. Вона безпосередньо впливає на якість життя людей. Ми зараз в такому виклику, коли ми повинні навчити людей: чому це так важливо? Ті виклики, які сьогодні є в українському парламенті, ті виклики, які пов’язані з якістю законодавчого процесу, їхні причини є набагато глибшими. І про це сьогодні треба говорити».

За словами О.Сироїд, «баланс влади в Україні не сприяє якісному законодавчому процесу. Тому, що модель Конституції сприяє тому, що рішення ухвалюються поза межами Парламенту. Тобто, виводить законодавчий процес за стіни Парламенту».

«Це відбувається тому, що великий обсяг виконавчої влади належить до сфери Президента, а сам Президент є поза контролем Парламенту в частині виконавчої влади. Якщо виконавча влада випадає з-під парламентського контролю, це завжди матиме загрозу і неякісного законотворення, і загрозу для прав і свобод людини.

Проблемою також є політична система. Ми досі не побудували політичної системи відповідальних політичних ідеологічних партій, які пропонували б людям шлях розвитку держави і, відповідно, прийшовши до Парламенту, які не творили законопроекти одного дня, а творили би проекти тих рішень, які в короткій, середній чи довгостроковій перспективі дозволяли би змінювати державу відповідно до певного бачення.

Ще однією системною проблемою є відповідальність Уряду за ті рішення, які пропонуються до Парламенту. Ми звикли до того, що бачимо проекти рішень в готовому вигляді за ніч  чи за декілька годин до процесу їх обговорення. Ми дуже рідко маємо можливість обговорити сам задум. Буквально зовсім недавно ми обговорювали процес приватизації державних підприємств, вірніше перелік підприємств, які треба приватизувати. Ми щоразу запитуємо одне: розкажіть нам будь-ласка філософію уряду, як ви збираєтесь управляти державною власністю, яка залишиться у ваших руках, як ви збираєтесь управляти критичною інфраструктурою, яке ваше бачення в принципі приватизації об’єктів. І тільки тоді ми затвердимо перелік підприємств, які ви хочете приватизувати. Але три роки цієї політики ми не маємо. Якщо немає такої політики, тоді дуже складно очікувати якісного законодавчого процесу, бо ми не знаємо куди ми йдемо», - зазначила Заступник Голови Верховної Ради.

О.Сироїд також акцентувала на питанні довіри між урядом і парламентом. За її словами, якщо не буде довіри між інституціями, в тому числі і президента також, якщо і далі будуть спроби ухвалювати рішення поза межами парламенту, то ми можемо змінювати Регламент Верховної Ради, можемо тренувати працівників, можемо все що завгодно робити, але якість законодавчого процесу не покращиться.

Під час конференції відбулися сесії: «Законодавчий процес «від початку до кінця», «Роль провідних акторів у законодавчому процесі», «Ключові аспекти забезпечення законодавчого процесу».

Учасники конференції у виступах наголошували: підвищення якості законодавчого процесу - один з головних елементів парламентської реформи - є нагальною вимогою сьогодення з огляду на необхідність проведення в державі низки актуальних правових реформ у різних сферах суспільного життя, що вимагає оптимальної організації саме законодавчої процедури.

Експерти визначили кілька факторів, які зумовлюють проблему розробки та прийняття неякісного законодавства. Це, насамперед, відсутність стратегічного бачення формування та реалізації державної політики. Окрім того, це - «законодавчий спам» (надмірна кількість законопроектів, поданих до ВР України, які суперечать чинному законодавству, є розбалансованими, не направлені на вирішення проблеми, що унеможливлює їх імплементацію). Важливими чинниками, за словами учасників конференції, також є низька роль Апарату Верховної Ради в законодавчому процесі та слабкий рівень залученості всіх зацікавлених сторін на всіх етапах законотворчого процесу. Низький рівень дотримання конституційних та регламентних вимог у законодавчій діяльності та вплив поза правових чинників на волевиявлення парламенту щодо тих чи інших законів, що прямо впливає на якість як цього процесу, так і ухвалюваних у результаті законів. Всі ці чинники призводять до того, що закон перестає бути інструментом реалізації державної політики, оскільки не ставить перед собою завдання вирішення певної проблеми, що нівелює його практичну цінність.

Програма USAID РАДА за результатами проведених у період з жовтня по листопад 2017 року п’ять дискусій представила Парламенту рекомендації з впровадження парламентської реформи у частині покращення якості законодавчого процесу