Відбулося спільне виїзне засідання Комітету з питань промислової політики та підприємництва і Комітету з питань транспорту

На порядку денному стояли три головні теми: розвиток суднобудування в Україні, напрями реформування органів управління річковим транспортом та розвиток внутрішніх водних шляхів. Під час дискусії були розглянуті законопроекти, які мають стати ключовими для річкової галузі.

«Річковий комерційний флот України – надзвичайно перспективний напрямок транспортної галузі. Він здатен щороку перевозити до 8-9 тонн вантажів і має цілу низку переваг перед іншими видами вантажоперевезень. Насамперед – економічність, адже річковий транспорт вп’ятеро економічніший за автомобільний та в півтора раза – за залізничний транспорт. Однак цей вид транспорту не задіяно в повній мірі, - підкреслив, відкриваючи засідання, голова Комітету з питань транспорту Я. Дубневич. - Збільшенню обсягу перевезень річкою перешкоджають декілька факторів: недосконалість законодавства, застаріла портова інфраструктура, нестача спеціалізованих терміналів тощо».

В свою чергу, голова промислового Комітету В.Галасюк наголосив, що скорочення обсягів річкових вантажних перевезень у 13 разів є катастрофою: «Наслідки цього відчула на собі і вітчизняна суднобудівна галузь, яка одночасно втратила як внутрішнього замовника і потужний внутрішній попит, так і зовнішні ринки, а, відповідно, й конкурентоспроможність на світовій арені». Разом з тим, В.Галасюк підкреслив, що причиною цьому є не втрата Україною об'єктивних характеристик, а відсутність цілеспрямованої державної політики, яка забезпечила б розвиток в інтересах держави.

На думку парламентарія, саме вирішення цього питання сприятиме збільшенню обсягу вантажних перевезень річкою. «Ми вбачаємо в українському суднобудуванні одну зі стратегічних галузей української промисловості та елемент її технологічного ядра», - констатував В.Галасюк, наголосивши, що питань до Уряду є цілка низка – зокрема, як розкрити потенціал української річки, яка для цього використовується стратегія, інструменти та ресурси, як розвантажити автомобільні шляхи та зекономити на ремонті доріг, як запровадити здорову конкуренцію між різними видами транспорту, як врешті-решт перетворити Україну на транспортний хаб, що для цього планує зробити Уряд і що має зробити парламент, які інфраструктурні проекти у т.ч. через механізм ДПП будуть запропоновані інвесторам, як захистити українських суднобудівників та зробити їх конкурентними на зовнішніх ринках. «Питання далеко не риторичні. Але відповіді на них лунають більше від виробників, ніж від урядовців. На жаль, жодного заступника Міністра економіки на засіданні взагалі немає. Очевидно, у них інші пріоритети», - прокоментував він.

Натомість в.о. начальника ДП «Укрводшлях» М. Верещак розповів про ситуацію у своєму відомстві. За його словами, у 2017 р. планується виконати 1 547 тис. м куб. днопоглиблення на річці. В той же час, у 2016 р., за його даними, не було освоєно 95 % коштів, передбачених фінпланом, на днопоглиблення (це 108 млн. грн.).

Генеральний директор СП «Нібулон» О. Вадатурський наголосив, що галузь потребує підтримки збоку держави. При чому, не тільки й не стільки податковими або митними пільгами. Значно важливіше, на його думку, щоб акциз з пального, яке використовується суднами, був використаний на розвиток внутрішніх водних шляхів (за принципом Дорожнього фонду, але на річці), а також – було відмінено плату за шлюзування. З точки зору підприємця, не слід «створювати корупційну структуру на річках – державне підприємство з обслуговування річкових водних шляхів, що передбачено законопроектом 2475-а (народного депутата Б. Козира)».

Генеральний директор Smart Maritime Group В.Федін наголосив на необхідності стимулювання суднобудування в Україні. Він запропонував розпочати роботу Експортно-кредитного агентства; зняти митні платежі на ввезення обладнання для суднобудування в Україну; ввести податкові пільги на землю та запровадити лізинг на будівництво суден.

Народний депутат А.О. Вадатурський акцентував увагу на недосконалості законодавчих ініціатив з приводу наповнення бюджету галузі. На його переконання, коштів, зібраних у вигляді річкового збору згідно з пропозицією народного депутата Б. Козира у законопроекті 2475а-д, вистачить лише на утримання державного підприємства з обслуговування річкових шляхів. Мова йде про 15 млн.грн. на рік. Відтак, відповідно до пропозицій Вадатурського А.О. джерелами фінансування ріки мають стати: канальний збір (АМПУ) та Дорожній фонд (акциз).

Одним з ключових моментів для розвитку галузі, на думку голови Комітету з питань транспорту Я. Дубневича, є розвиток портової та припортової інфраструктури. «Скільки б ми не будували кораблів та не приймали законів, без під’їзних шляхів, без доріг, залізниці, елеваторів, терміналів тощо, -галузь не реанімуємо», - відзначив народний депутат.

Під час виїзного засідання зазначалося, що прикладом вдалої розбудови інфраструктури слугує річковий перевантажувальний термінал "Переяславський" ТОВ СП "Нібулон" у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області та вся інфраструктура навколо нього. Саме з цим проектом і ознайомились учасники виїзного засідання.

На думку голови Комітету з питань транспорту, для відродження колишньої слави України як судноплавної країни слід зробити декілька принципових кроків. Зокрема: прийняти пакет необхідних законів. Сьогодні сфера внутрішнього водного транспорту в принципі не має свого правового фундаменту, - пояснив Я. Дубневич. За його словами, правовий статус річкових портів, терміналів, земель річкового транспорту тощо не визначено.

«В той же час – не забуваймо, що Угода про асоціацію з ЄС якраз передбачає правове врегулювання роботи галузі, вдосконалення законодавства в сфері річкового та морського транспорту», - нагадав голова Комітету. На його думку, також необхідно розвинути припортову інфраструктуру, врегулювати фінансування та реформувати існуючу систему управління річковою галуззю. Особливу увагу слід приділити відродженню суднобудування в Україні – нині суднобудівні підприємства 80% продукції виготовляють на експорт, зорієнтовані на закордонного замовника. «Держава має підтримати вітчизняного виробника, вітчизняного підприємця», - впевнений Я. Дубневич.

«Нам варто – за прикладом західноєвропейських річкових країн – гуртуватись навколо судноплавних річок, будувати там кластери. Водночас – взяти за приклад європейський та світовий досвід у створенні законодавчої бази, - підкреслив голова Комітету, наголошуючи, що тільки у цьому разі галузь можна підняти на певний рівень. - Це надасть поштовх для розвитку потужного бізнесу в усій транспортній сфері. Це однозначно пожвавить інвестиції та прискорить нашу інтеграцію в міжнародні транспортні коридори. Тоді врешті можна буде сказати: транспортна сфера, річкова галузь – локомотив вітчизняної економіки».

Підсумовуючи засідання, виступаючі відзначили: у річок України – величезний потенціал, що видно й по самому Дніпру, по якому, власне, й пройшов «маршрут засідання».