Питання депутатської етики та реформування місцевого самоврядування обговорено під час координаційної зустрічі міжнародної технічної допомоги парламенту

Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України
01 березня 2017, 15:42

 Відбулася чергова координаційна зустріч міжнародної технічної допомоги Верховній Раді України, організована  Програмою USAID РАДА за участі Лабораторії законодавчих ініціатив,  яка надає підтримку  демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти. Відкриваючи захід,  директор Програми USAID РАДА Ігор Когут наголосив, що у лютому 2017 року парламент ухвалив чимало законів щодо реформи місцевого самоврядування. "Реформування цього напряму розпочалося ще в 2014 році, натомість цей процес загальмував протягом  минулих років. І наразі він знову активізувався."
Координатор Програми USAID РАДА  Ігор Парасюк  зазначив, що в "Україні наразі об'єднано  366 громад, що становить лише майже два відсотки.  Нова система державного устрою не повинна блокувати розвиток держави, вона має слугувати людям. У лютому 2017 року пожвавився процес реформування місцевого самоврядування. 9 лютого 2017 року   парламент ухвалив  добрі законопроекти -  проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо добровільного приєднання територіальних громад", (№4772),  щодо якого експерти громадської платформи Реанімаційний Пакет Реформ зазначають, що  такий закон сприятиме формуванню справді спроможних об’єднаних громад, відповідно до затверджених Перспективних планів без порушення Методики формування таких громад; проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо набуття повноважень сільських, селищних, міських голів", (№4110), ; проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо статусу старости села, селища)", (№4742). Натомість  закони досі не підписані Президентом України, а отже, чинності вони не набули".
Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко зупинилася на питанні Кодексу парламентської етики.  Вона зазначила: "Ми далі разом з народними депутатами продовжуємо працювати над питаннями парламентської етики. Над кодексом парламентської поведінки ми працюємо вже кілька років, проте саме з цим скликанням Верховної Ради  це питання дуже актуальне. Ми почали цю роботу багато років тому із колегами з ОБСЄ, ґрунтуючись на дослідженнях Українського незалежного центру політичних досліджень. Етичний кодекс включає не лише поведінку парламентарія в залі Верховної Ради. Це дуже широкий спектр питань: гендерні питання, сексизм, неприйнятна непарламентська лексика. Також це регуляція конфлікту інтересів, що в Україні вже мало б нібито дуже добре регулюватися антикорупційним законодавством. Бізнес і політика мають бути чітко розмежовані. У  Великій Британії можна у відкритих реєстрах знайти, яким бізнесом володіє конкретний парламентарій, і в якому комітеті він працює. Також це питання лобізму. У Конгресі США висять спеціальні таблички, які повідомляють, що далі лобісти не проходять. Там лобізм є демократичною практикою. В Україні це питання не врегульовано ніяк."
Народний депутат Олена Сотник наголосила, що у США протягом десяти років тривав спротив щодо створення  органу з розслідувань питань депутатської етики.  За її словами, у Верховній Раді лише  майже 40 парламентаріїв підтримують ухвалення такого кодексу. На думку О. Сотник, в українському суспільстві дуже низький рівень довіри до Верховної Ради України.
Сергій Лещенко, парламентарій, переконаний, що Україна має брати приклад з європейських парламентів. "Конфлікт інтересів неминуче призводить до проявів корупції. Слід ухвалити депутатський кодекс поведінки через прийняття відповідного закону" - сказав він.
За словами Ірини Круть,  співробітника Відділу реформування Верховної Ради України, " 17 лютого відбулася зустріч робочої групи з питань реформування парламенту із Петом Коксом — очільником місії Європарламенту щодо сприяння реформі  українського парламенту. На ній обговорювалися питання відповідності комітетів і міністерств та розподілу посад у комітетах (зокрема принцип д’Ондта), щоб тексти відповідних проектів Законів проходили узгодження в межах робочої групи.  Також було визначено серед пріоритетних напрямів реформування — посилення бюджетної, антикорупційної експертизи законопроектів та експертизи щодо відповідності законопроекту Угоді про асоціацію."