Пленарне засідання 2 квітня 2003 року

У СЕРЕДУ, 2 КВІТНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖУВАЛА ПРАЦЮВАТИ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ. ПІД ЧАС РАНКОВОГО ЗАСІДАННЯ БУЛО РОЗГЛЯНУТО ДЕЯКІ НЕВІДКЛАДНІ ПИТАННЯ.

Згідно з регламентними нормами спочатку відбулося оголошення депутатських запитів. Впродовж півгодини парламентарі оприлюднювали заяви і повідомлення, вносили пропозиції з різноманітних питань суспільного життя країни. Зокрема, й щодо стану та завдань законотворчого процесу. Йшлося, наприклад, про необхідність правового врегулювання в галузі медичного страхування, зваженого підходу до вдосконалення законодавчих засад функціонування автотранспорту тощо. Промовці також висловлювали занепокоєність ситуацією на зерновому ринку, яка різко погіршилась через прорахунки й зловживання, допущені минулим складом уряду.

Далі було заслухано Спеціальну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини "Про стан дотримання та захисту прав громадян України за кордоном" Ніни КАРПАЧОВОЇ. Йшлося про зростання останніми роками масштабів трудової міграції українських громадян за кордон, що негативно впливає на соціально-економічну ситуацію в державі. За наведеними даними, кожний п'ятий українець щорічно виїздить на заробітки за кордон. В цілому це становить 5 мільйонів чоловік. До цього спричинився цілий комплекс соціально-економічних причин, що зумовлюють бідність і безробіття. Адже за рівнем внутрішнього валового продукту Україна опинилась на 102-му місці в світі (дані ООН). Оплата праці в 2002 році, як свідчить Держкомстатистики України, становила в середньому за годину 3 гривні 26 копійок, або 0,6 долара США. Це, як було сказано в доповіді, в 53 рази менше, ніж у Німеччині.

Наводились типові приклади порушення прав мігрантів, які виїздять на заробітки за кордон, зокрема, до Польщі, Угорщини, Словаччини, Чехії, Італії, Німеччини, інших країн.

Підкреслювалось, що на заробітки змушені виїздити не лише фахівці виробничих галузей, а й представники інтелектуальних професій, учені, дослідники. До цього їх змушує, сказала доповідач, глибока криза в господарському комплексі України, руйнація, яка торкнулася майже всіх галузей, в тому числі з інноваційним спрямуванням.

Говорячи про шляхи подолання загрозливого стану, КАРПАЧОВА Н. торкнулася проблеми їх правового забезпечення. Вона висловила пропозиції щодо вдосконалення вітчизняного міграційного законодавства, ретельного узгодження його з відповідною правовою базою європейської та світової спільнот.

Доповідач відповіла на численні запитання народних депутатів, які водночас вносили свої пропозиції й зауваження до розповсюдженого в залі проекту Постанови Верховної Ради про Спеціальну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини "Стан дотримання та захисту прав громадян України за кордоном".
Доповідь було взято до відома.

Другим з невідкладних було питання про надання згоди на звільнення з посади голови ФДМУ Олександра БОНДАРЯ та призначення головою Фонду державного майна України Михайла ЧЕЧЕТОВА.

Мав слово БОНДАР О., в якому він частково прокоментував розповсюджений серед народних депутатів інформаційний огляд про роботу ФДМУ, висловив своє бачення сучасного стану й проблем приватизації державного майна як засобу переведення господарсько-економічного комплексу країни на ринкові засади. Багато в чому, сказав О.БОНДАР, невдачі й прорахунки перебігу роздержавлення залежать від недостатньої узгодженості дій законодавчої й виконавчої гілок влади. Цим значною мірою, зазначив він, і зумовлене подання мною заяви про звільнення. О.БОНДАР відповів на численні запитання народних депутатів.

М.ЧЕЧЕТОВ у своєму виступі зосередився на нагальних завданнях Фонду, охарактеризував нову Програму приватизації державного майна, вбачаючи її головне завдання у розвитку господарства на ринковій основі, послідовному нарощуванні робочих місць, підвищенні ролі приватизації в бюджетоутворенні, формуванні класу кваліфікованого власника.

ЧЕЧЕТОВ М. також відповів на запитання народних депутатів. Багато які з них стосувалися підходів до роздержавлення в таких складних галузях, як машинобудування, оборонний комплекс, вугле- та залізорудний видобуток, дослідницькі, науково-дослідні та суто наукові установи, де основна складова власності не матеріально-технічні засоби, а інтелектуальний потенціал.
В рамках обговорення кандидатури на посаду голови ФДМУ відбулася коротка, але грунтовна й конструктивна розмова щодо нагальних завдань в сфері приватизації держмайна.
Рішення із зазначеного питання прийматиметься в день голосування.
На цьому пленарне засідання завершилось.

З 14-Ї ГОДИНИ 30 ХВИЛИН ПОТОЧНОГО ДНЯ В СЕСІЙНІЙ ЗАЛІ ВЕРХОВНОЇ РАДИ ПРОХОДЯТЬ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ НА ТЕМУ: "ФІНАНСИ І БАНКІВСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ".

З 16-ї години народні депутати працюють у комітетах і фракціях.

У часових рамках вечiрнього пленарного засiдання в середу, 2 квiтня, в сесiйнiй залi Верховної Ради України проходили парламентськi слухання на тему: "ФIНАНСИ I БАНКIВСЬКА ДIЯЛЬНIСТЬ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ".

Слухання вiдкрив вступним словом Голова Верховної Ради України Володимир ЛИТВИН.

Пiдкресливши значення банкiвсько-фiнансової системи в становленнi й розвитку держави та суспiльства, вiн зазначив, що в Українi в цiй галузi на даний час назрiло надто багато проблем i нерозв'язаних питань. Вона, по сутi, зупинилась у своєму розвитку. I серед причин, що зумовили це, застарiлiсть нормативно-правової бази, яка не встигає за життям, вiдстає вiд нього. Звiдси завдання - послiдовно й невпинно вдосконалювати законодавство в галузi фiнансiв i банкiвської дiяльностi, вiдшлiфовувати його до такої мiри, щоб воно сприяло перетворенню системи на справжнiй рушiй суспiльного прогресу …

Доповiдали на слуханнях голова Нацiонального банку України Сергiй ТИГИПКО, державний секретар Мiнiстерства фiнансiв України Федiр ЯРОШЕНКО, голова Комiтету Верховної Ради України з питань фiнансiв i банкiвської дiяльностi Сергiй БУРЯК.

В цiлому вони вiдзначали доволi стабiльний стан української банкiвської системи, яка здобула певну довiру зарубiжних партнерiв, набуває її з боку суб'єктiв господарювання та пересiчних громадян України.

В доповiдях було проаналiзовано дiяльнiсть НБУ з часу його становлення. Охарактеризовано стан депозитного ринку, кредитування реального сектору економiки, формування вiдсоткових ставок за кредитами, в цiлому - розвитку банкiвської системи.

Водночас приверталась увага до того, що навiть за значних темпiв зростання капiталу, в тому числi i за рахунок iнвестицiйних коштiв, його загальний обсяг ще не вiдповiдає рiвню, який здатен захистити систему у разi виникнення зовнiшнiх або внутрiшнiх факторiв дестабiлiзацiї. Це, головним чином, пов'язано з несприятливим iнвестицiйним клiматом та ризиками, оскiльки мають мiсце законодавча незахищенiсть кредиторiв, постiйнi публiчнi звинувачення про високу кримiналiзацiю банкiвської системи.

Недостатнiй рiвень корпоративного управлiння в банках, в т.ч. i державних, вiдсутнiсть прозорої структури власностi, слабка органiзацiя процедур управлiння ще не забезпечують достатньою мiрою захист iнтересiв вкладникiв та кредиторiв.

Незважаючи на те, що обсяги кредитування в останнi роки значно зросли потреби економiки у кредитах, особливо довгострокових, залишаються незадоволеними. Така ситуацiя значною мiрою зумовлена вiдсутнiстю довгострокових ресурсiв, високим рiвнем процентних ставок та вузькiстю асортименту послуг, якi в свою чергу пов'язанi iз незадовiльним станом економiки, вiдсутнiстю платоспроможного позичальника, а також недостатнiм захистом кредиторiв, що спричиняється до високих кредитних ризикiв.

Недостатньо використовуються такi iнструменти поповнення ресурсної бази, як випуск цiнних паперiв, зокрема, iпотечних, використання коштiв небанкiвських фiнансових установ, як пенсiйнi та iнвестицiйнi фонди, страховi компанiї тощо.

Також одним iз факторiв, який впливає на вартiсть кредитних коштiв, є формування кредитних ресурсiв за рахунок депозитiв, залучених у фiзичних осiб, якi є дорогими та переважно короткостроковими. До подальшого зростання вартостi цих ресурсiв може призвести i введення податку на доходи фiзичних осiб вiд депозитiв у банках. Хоча саме цi ресурси є найбiльш стабiльними для довгострокового кредитування суб'єктiв господарювання.

Недостатнє використання безготiвкових розрахункiв у торговельному оборотi, в тому числi повiльнi темпи впровадження Нацiональної системи масових електронних платежiв (НСМЕП), створюють умови до збiльшення питомої ваги готiвки у грошовiй масi i не сприяють збiльшенню ресурсної бази банкiв.

Зазначалось, що для задоволення потреб держави у виготовленнi банкнотного та захищеного паперу, цiнних паперiв та документiв суворого облiку, орденiв, медалей i знакiв України та недопущення масового доступу до елементiв захисту банкнот (орловський офсетний друк та iнтаглiо-друк), що може призвести до пiдробки грошей i, як наслiдок, до пiдриву економiчної безпеки, слiд законодавчо закрiпити право на виробництво цих видiв продукцiї за Нацiональним банком України, як за таким, який має необхiдну матерiально-технiчну базу, сучасне обладнання та висококвалiфiкованих спецiалiстiв. Потребує подальшого вдосконалення банкiвський нагляд, пiдвищення якостi зовнiшнього та внутрiшнього аудиту та забезпечення належної взаємодiї служби банкiвського нагляду з аудиторами банкiв.

Особливої уваги вимагає й практична реалiзацiя законодавства, спрямованого на запобiгання використанню банкiвської системи для легалiзацiї доходiв, отриманих злочинним шляхом.

Перебування України у списку держав, що не беруть участi в мiжнародному спiвробiтництвi з питань протидiї вiдмиванню брудних грошей i фiнансуванню тероризму, гальмує процес iнтеграцiї нашої держави у свiтовий фiнансовий простiр, насамперед до Європейського спiвтовариства.

Пiдкреслювалося, що хоча банкiвська система працює за ринковими принципами, окремi її ланки все ще залишаються монополiзованими, зокрема охороннi послуги. Для полiпшення конкурентного середовища в цьому секторi слiд надати банкам право створювати власнi структурнi пiдроздiли для забезпечення охорони банкiвських установ.

В обговореннi доповiдей взяли участь: народний депутат Володимир ЧЕРНЯК (Фракцiя "Наша Україна"); народний депутат Василь ГУРЕЄВ (фракцiя Партiй ППУ i ТУ); президент Асоцiацiї українських банкiв Олександр СУГОНЯКО; директор Інституту економічного прогнозування НАН України Валерiй ГЕЄЦЬ; голова правлiння холдингової компанії "Артем" Олександр КАЧУРА; народний депутат Вiталiй ХОМУТИННИК (фракцiя "Регiони України"); директор Української фiнансово-банкiвської школи Михайло САВЛУК; народний депутат, заступник голови Комiтету у закордонних справах Сергiй БИЧКОВ (фракцiя ППУ i ТУ); народний депутат Михайло ПАВЛОВСЬКИЙ (фракцiя "Блоку Юлiї ТИМОШЕНКО"); голова правлiння Кредитбанку-Україна Степан КУБIВ; народний депутат Микола МЕЛЬНИК (фракцiя СПУ); голова правлiння АК "Промислово-iнвестицiйний банк" Володимир МАТВIЄНКО; голова правлiння ВАТ "ВАБанк", голова правлiння банку "Укрсоцбанк" Борис ТИМОНЬКIН; народний депутат Володимир ШЕПЕТIН (СДПУ(о)); директор-розпорядник Фонду гарантування вкладiв Валерiй ОГIЄНКО; голова ради АКБ "Електронбанк" Вiктор РИБИНКА; народний депутат, голова пiдкомiтету Комiтету з питань нацiональної безпеки i оборони Володимир СИВКОВИЧ (група "Європейський вибiр") та iншi учасники слухань.

Промовцi привернули увагу до цiлої низки проблем, вирiшення яких сприятиме вдосконаленню роботи фiнансово-банкiвської сфери. Серед них, наприклад, розширення функцiй спостережних рад банкiв та визначення квалiфiкацiйних вимог до них. Полiпшення процедур реорганізації та лiквiдацiї банкiвських установ. Спрощення процедур лiцензування з одночасним посиленням вимог щодо виконання операцiй та визначення пiдстав для вiдкликання банкiвської лiцензiї.

Створення та функцiонування кооперативних банкiв та банкiвських об'єднань. Проведення НБУ гнучкiшої вiдсоткової полiтики пiд час регулювання лiквiдностi банкiвської системи, розподілу продукту Нацiонального банку i спрямування його частин до Фонду гарантування вкладiв фiзичних осіб. Це, як пiдкреслювалось, посилюватиме довiру до системи, а отже, сприятиме тiснiшому зрощенню фiнансового капiталу з виробництвом, суспiльному розвитковi в цiлому.

Йшлося про необхiднiсть прискорити пiдготовку й затвердження Комплексної програми розвитку банкiвської системи України на 2003-2005 роки. Виробити й запровадити механiзм вiдшкодування знецiнених коштiв вкладникам Ощадбанку. Опрацювати питання податкового заохочення банкiв пiд час проведення ними довгострокового кредитування.
З врахуванням цього, йшлося також про необхiднiсть невiдкладного розгляду й прийняття парламентом цiлої низки законопроектiв. Зокрема, про лiзинг, про iпотеку, про строковi фiнансовi iнструменти, про вiдкриття та функцiонування банкiвських рахункiв тощо. А крiм того, наголошувалось на потребi без зволiкань оновити, вдосконалити наявну правову базу з питань фiнансiв i банкiвської дiяльностi.

Учасники дискусiї вносили пропозицiї та зауваження до проектiв Постанови Верховної Ради та Рекомендацiї слухань.

Пiдсумки слухань пiдбив у прикiнцевому словi Перший заступник Голови Верховної Ради України Геннадiй ВАСИЛЬЄВ. Вiн пiдкреслив важливiсть i нагальнiсть розмови, яка вiдбулася, запевнив, що думки, висловленi фахiвцями-фiнансистами, належно прислужаться в законотворчiй роботi - зокрема i в удосконаленнi дiяльностi фiнансово-банкiвської системи - в цiлому. ВАСИЛЬЄВ Г.А. подякував присутнiм за участь у слуханнях.

ПЛЕНАРНI ЗАСIДАННЯ ПРОДОВЖУЮТЬСЯ 3 КВIТНЯ, В ЧЕТВЕР - ДЕНЬ, КОЛИ ЗА ПАРЛАМЕНТСЬКИМ РЕГЛАМЕНТОМ ПРИЙМАЮТЬСЯ РIШЕННЯ З РАНIШЕ ОБГОВОРЕНИХ ПИТАНЬ.