Парламентські слухання 14 квітня 2003 року

У ПОНЕДІЛОК, 14 КВІТНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖУВАЛА ПРАЦЮВАТИ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.

З 15-ї години, в сесійні залі, відповідно до раніше ухваленої постанови, проходили парламентські слухання "17 РІЧНИЦЯ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ. ДОСВІД ПОДОЛАННЯ".

Вступним словом слухання відкрив Голова Верховної Ради України Володимир ЛИТВИН.
Аналізуючи наслідки Чорнобильської трагедії, головуючий сказав, що вона поділила навпіл українську історію, завдавши велетенських екологічних, економічних та людських втрат. Так, з 1986 року було витрачено 120 млрд. радянських карбованців на подолання наслідків катастрофи. З 1991 до 2001 року для зазначених цілей було витрачено 6,5 млрд.дол. США. Видатки на ліквідацію наслідків аварії щороку становлять від 5 до 7 відсотків витрат Державного бюджету. На сучасному етапі Україна самостійно несе тягар боротьби з цією проблемою.

Внаслідок Чорнобильської катастрофи, відзначив Володимир ЛИТВИН, було введено мораторій на введення в дію нових блоків атомних електростанцій, хоча Україна є одним із лідерів по розвиненості ядерної енергетики серед країн Європи. Наша держава володіє повним циклом виробництва атомної енергії. І хоча пізніше мораторій було відмінено, внаслідок недоотримання електроенергії Україна зазнала велетенських збитків.

В.ЛИТВИН закликав присутніх зважено підходити до розгляду проблем, з розумінням важливості рішень, що приймаються в стінах Верховної Ради, для розвитку нашої держави. Слід, підкреслив він, утримуватися від крайнощів у вирішенні складних питань. Лише в такому випадку можна конструктивно сприяти подоланню наслідків Чорнобильської катастрофи.

Доповідав міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Григорій РЕВА. Співдоповідав народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Геннадій РУДЕНКО.

Зазначалось, насамперед, що з плином часу не згортається робота з ліквідації наслідків аварії, оскільки обсяг виконаних заходів поки що далеко не відповідає тому, що слід здійснити для гарантованого захисту постраждалих. Треба, як підкреслювалось, переходити від фази подолання наслідків катастрофи до фази відновлення й розвитку.

У цьому контексті зростає значення комплексних наукових досліджень, що мають лягти в основу управлінських рішень. Залишається актуальним визначення ризиків для здоров'я, пов'язаних з опроміненням внаслідок Чорнобильської катастрофи, інтегральних показників (індексів) шкоди опромінення для розрахунку ризиків, вивчення впливу радіоактивного забруднення на навколишнє природне середовище, розробки нових стратегій вирішення проблем розповсюдження радіонуклідів у воді, повітрі, грунті, вивчення можливих наслідків цих явищ на конкретні групи населення, які піддаються ризику у зв'язку з їх способом життя.

Назріла необхідність конкретизації та підвищення практичної користі наукових розробок, зосередження зусиль на досягненні кінцевого результату. Виникає також питання щодо необхідності міжнародної наукової координації програм подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, перш за все між Україною, Білоруссю, Російською Федерацією. А тим часом мусимо констатувати недостатнє фінансування національних наукових закладів, що не сприяє створенню обгрунтованої комплексної стратегії досліджень.

Доповідач і співдоповідач констатували також, що за останні роки склалася і продовжує залишатися значною заборгованість з передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" витрат і компенсацій, яка вже становить майже 650 млн. грн. З кожним роком скорочується реальний рівень фінансування чорнобильських програм, не забезпечується зменшення заборгованості з фінансування заходів, пов'язаних з ліквідацією наслідків катастрофи та соціальним захистом постраждалого населення.

Значна кількість програм, зокрема переселення громадян, забезпечення житлом інвалідів і ліквідаторів, оздоровлення дітей - не виконується повною мірою.

Масштаби матеріальних втрат і фінансових виплат на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи переконливо свідчать про надзвичайно високу ціну помилок і недоглядів у гарантуванні безпеки ядерних енергетичних установок і необхідність суворого дотримання відповідних вимог під час проектування, будівництва та експлуатації таких об'єктів.

Після Чорнобильської катастрофи ключовим принципом державної політики стало створення національної системи міжнародно-правових механізмів безпеки використання ядерної енергії. На сьогодні Україна є стороною практично всіх міжнародних договорів у цій сфері. Створено законодавчу базу, переглянуто національні норми радіаційної безпеки, правила фізичного захисту, основні положення гарантування безпеки атомних станцій. Водночас доводиться визнати, що тут ще залишається неврегульованим ряд питань, які потребують законодавчого вирішення. До цього часу Кабінетом Міністрів України не внесені на розгляд Верховної Ради України проекти законів про створення та функціонування фонду для зняття з експлуатації ядерних установок, про формування фонду поводження з радіоактивними відходами, внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення, узгодження існуючої законодавчої бази, впровадження механізму фінансового забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду.

Кабінетом Міністрів України до цього часу не виконані рекомендації парламентських слухань стосовно закриття Чорнобильської АЕС від 14 грудня 2000 року щодо внесення на затвердження Верховної Ради України загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкту "Укриття" на екологічно безпечну систему, Програми соціального захисту працівників Чорнобильської АЕС та жителів м. Славутича.

Аналізувався також стан сприяння вирішенню чорнобильських проблем з боку європейської та світової спільнот. Як відомо, 20 грудня 1995 року уряд України та представники "великої сімки" підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо закриття Чорнобильської АЕС до 2000 року. Підписуючи Меморандум, Україна розраховувала, що західна допомога буде надана на виведення ЧАЕС з експлуатації, на фінансування робіт щодо перетворення об'єкту "Укриття" на екологічно безпечну систему, пом'якшення соціальних наслідків закриття Чорнобильської АЕС, вирішення соціальних питань міста Славутича, створення компенсуючих потужностей для вироблення відповідних обсягів енергії. На жаль, ми не маємо на сьогодні адекватної зміни таких потужностей, фінансування основної діяльності з виведення з експлуатації Чорнобильської АЕС та забезпечення безпечної експлуатації об'єкта "Укриття" з 2001 року здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, не визначені джерела фінансового покриття витрат щодо надання фінансової допомоги на розв'язання проблеми пом'якшення соціальних наслідків закриття ЧАЕС для персоналу та жителів м. Славутича, де склалася вкрай напружена ситуація з формуванням місцевого бюджету.

Західною стороною не виконані передбачені Меморандумом умови кредитування добудови компенсуючих потужностей на Хмельницькій та Рівненській АЕС. Тут, щоправда, західні партнери висловлюють деякі претензії до України. Вони стосуються, зокрема, звільнення від оподаткування безвідплатної міжнародної технічної допомоги, яка спрямовується на майданчик Чорнобильської АЕС. До цього часу у нас не прийнято Закон про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування (щодо операцій, які виконуються за рахунок міжнародної технічної допомоги), а це, мовляв, унеможливлює успішну участь українських виробників у міжнародних проектах, стримує роботи з перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему в рамках реалізації Плану заходів на цьому об'єкті міжнародним Чорнобильським фондом, розпорядником коштів якого є Європейський банк реконструкції та розвитку.

Висловлювалась надія, що міжнародне співтовариство на чолі з країнами "великої сімки" належно оцінить факт закриття ЧАЕС та розширить надання фінансової і технічної допомоги на розв'язання проблем, пов'язаних з катастрофою.

В обговоренні доповіді і співдоповіді взяли участь: народний депутат України Кирило ПОЛІЩУК (депутатська група "Народовладдя"); посол, голова представництва Європейської комісії в Україні Норберт ЖУСТЕН; перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, народний депутат України Іван ЗАЄЦЬ (фракція "Наша Україна"); координатор системи ООН в Україні, Постійний представник Програми розвитку ООН в Україні Даглас ГАРДНЕР; народний депутат України Валерій САМОПЛАВСЬКИЙ (фракція Аграрної партії України); академік Національної академії наук України В'ячеслав ШЕСТОПАЛОВ; народний депутат України Анатолій ГРЯЗЄВ (фракція Соціалістичної партії України); заступник Генерального прокурора України Тетяна КОРНЯКОВА; народний депутат України Петро СИМОНЕНКО (фракція Комуністичної партії України); голова Державного комітету ядерного регулювання України Вадим ГРИЩЕНКО; народний депутат України Костянтин СИТНИК (фракція Блоку Юлії Тимошенко); секретар Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, народний депутат України Юрій СОЛОМАТІН (фракція КПУ); міський голова м. Славутич Володимир УДОВИЧЕНКО; голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи , народний депутат України Юрій ШИРКО (фракція "Наша Україна"); генеральний директор Наукового центру радіаційної медицини Академії медичних наук України, член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук Володимир БЕБЕШКО; перший заступник голови Комітету з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства, народний депутат України Михайло ЛОБОДА (фракція КПУ); голова Житомирської обласної ради Архип ВОЙТЕНКО; голова міжфракційного об'єднання "Депутати-чорнобильці", народний депутат України Анатолій РАХАНСЬКИЙ (фракція Партій ППУ і "Трудова Україна"); заступник голови Київської обласної державної адміністрації Микола УРУПА; президент Міжнародної організації "Союз Чорнобиль" Гліб МАЛЮТІН; директор Інституту гігієни та медичної екології, член-кореспондент АМН України Андрій СЕРДЮК; начальник Державного департаменту Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Володимир ХОЛОША; президент асоціації "Лікарі Чорнобиля" Ангеліна НЯГУ; народний депутат України Степан ГАВРИШ (депутатська група "Демократичні ініціативи"); народний депутат України Юлія ТИМОШЕНКО (фракція БЮТ); народний депутат України Григорій БОНДАРЕНКО (фракція "Європейський вибір"); народний депутат України 1, 2, 3 скликань Володимир ЯЦЕНКО; народний депутат України Василь ГЛАДКІХ (фракція Партій ППУ і "Трудова Україна").

У виступах йшлося про невідкладні завдання з послаблення наслідків Чорнобильської катастрофи.
Передусім промовці рекомендували урядові впродовж 2003-2004 років погасити заборгованість з компенсацій та пільг постраждалим від аварії. Наголошувалось, що невідкладних спільних зусиль урядовців і парламентарів потребує підготовка та прийняття Закону про загальнодержавну програму комплексного соціально-економічного розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, та місць компактного переселення громадян на 2003-2005 роки і на період до 2010 року. А крім цього, - коригування законів про податок на додану вартість (звільнення від нього оплати путівок чорнобильцям) та про Держбюджет на 2003 рік (щодо відміни плати за землю для дитячих оздоровчих закладів). Пропонувалось значно збільшити бюджетні видатки наступного року для будівництва захисної греблі в зоні відчуження ЧАЕС, здійснити заходи щодо розробки та затвердження спільної програми дій України, Білорусі та Росії стосовно подолання наслідків катастрофи, а також укладення інших міжнародних угод у цій сфері тощо.

Було внесено низку рекомендацій щодо забезпечення гарантованого фінансування програм виведення з експлуатації ЧАЕС, переробки і захоронення радіоактивних відходів, приведення в безпечний стан об'єкту "Укриття", вирішення проблем міста енергетиків Славутич.

Учасники розмови вносили пропозиції та зауваження до проекту Рекомендацій слухань, розповсюдженого серед присутніх у залі. Верховній Раді, зокрема, пропонувалось прискорити ухвалення законодавчих актів, які сприяли б посиленню міжнародної технічної допомоги в ліквідації наслідків аварії, а також удосконалення чинного Закону про загальні засади подальшої експлуатації ЧАЕС і зняття її з експлуатації, перетворення зруйнованого четвертого енергоблоку на екологічно безпечну систему.

Прикінцеве слово мали Г.РЕВА та Г.РУДЕНКО, які відповіли на запитання присутніх, запевнили, що пропозиції і зауваження, висловлені промовцями, буде узагальнено й враховано в подальшій роботі.

Підбиваючи підсумки слухань, Голова Верховної Ради України Володимир ЛИТВИН відзначив конструктивність розмови, закликав парламентарів зробити з неї належні висновки для прийняття ефективних законодавчих і управлінських рішень. В.ЛИТВИН подякував присутнім за роботу.

У ВІВТОРОК, 15 КВІТНЯ, ВЕРХОВНА РАДА ПРОДОВЖУЄ ПРАЦЮВАТИ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.