Шляхи реформування та удосконалення акцизного збору в Україні обговорили учасники конференції, організованої Комітетом з питань податкової та митної політики

28 травня 2008, 16:10

Відкриваючи конференцію, голова Комітету С.Терьохін висловив впевненість, що порушені сьогодні питання дадуть поштовх для вдосконалення законодавства з питань акцизного збору, що сприятиме повнішому задоволенню попиту споживачів та наповненню бюджету.

Учасники заходу акцентували увагу на питаннях стратегії розвитку системи та шляхах поліпшення адміністрування акцизного збору в Україні. Йшлося, зокрема, про акциз на бензин, дизельне пальне, тютюн, спирт етиловий та алкогольні напої.

Заступник голови Державної податкової адміністрації В.Регурецький зазначив, що виробники алкогольної продукції "ініціювали повернення до встановлення мінімальних цін на алкоголь". За його словами, установлення мінімальних цін на алкоголь також дасть можливість запобігти потраплянню на ринок неякісної дешевої продукції, а також дасть змогу більш ефективніше адмініструвати цю продукцію.

Він також підкреслив, що до встановлення ставки акцизного збору на спирт, котрий використовується для виробництва спиртовмісної продукції технічного призначення та побутової хімії, необхідно забезпечити на спиртових заводах проведення контролю за обсягами виробництва спирту. Він вважає, що цього можна досягти шляхом запровадження електронних засобів обліку спирту; здійснення пломбування можливих місць доступу до спирту; забезпечення функціонування контрольних постів. З метою унеможливлення виробництва не облікованого спирту та лікеро-горілчаної продукції доцільно запровадити відеоспостереження при їх виробництві.

Водночас, зазначив урядовець, необхідно посилити захист від підробки марок акцизного збору для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів. За його словами, вже запропоновано зміни щодо технології виготовлення акцизних марок, які міститимуть голографічний захисний елемент, що унеможливить підробки та дасть змогу миттєво визначати автентичність марки акцизного збору з використанням кишенькового приладу через спектральний код голографічного захисного елементу.

Запровадження нової технології захисту, наголосив В.Регурецький, "надасть можливість співробітникам контролюючих органів з'ясовувати легітимність використання марок акцизного збору, що дозволить в певній мірі зупинити контрафакт та контрабанду зазначеної вище продукції в Україні".

На конференції йшлося й про те, що Міністерство фінансів розглядає можливість введення акцизного збору на природний газ і електроенергію. За словами заступника міністра фінансів Д.Фудашкіна, "необхідно впровадити ринкові умови для цих ринків, оскільки зараз існує перехресне субсидування за рамками бюджету через різницю в тарифах реалізації цих продуктів різним споживачам". Він вважає, що введення такого акцизного збору створить більше конкурентніші умови на цих ринках.

Учасники заходу зупинилися й на питаннях забезпечення національної економіки моторнимпальним. Зокрема, йшлося про необхідність законодавчого врегулювання виробництва біоетанолу.. Промовці зазначали, що для розв'язання існуючих проблем необхідно прийняти Закон "Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України щодо сприяння використанню біологічних видів палива", відповідний проект якого знаходиться на доопрацюванні в Комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Проект, зокрема, містить визначення біоетанолу як спирту етилового зневодженого, що виготовлений з біологічно відновлюваної сировини, який використовують як біокомпонент, або як біопаливо. Пропонується також виключити із законодавчих актів норму про необхідність отримання податкового векселя авальованого банком на суму акцизного збору, нарахованого на обсяг біоетанолу. На думку учасників конференції, "доцільно максимально використати досвід провідних країн при оподаткуванні біоетанолу, продукції, виробленої з використанням спирту, яка не містить спирту та продукції технічного призначення".

У заході взяли участь народні депутати, представники Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів, Міністерства палива та енергетики, Міністерства аграрної політики, Державної податкової адміністрації, Європейської бізнес асоціації, Міжнародного центру податків та інвестицій, науковці, керівники профільних підприємств.