Перспективи розвитку співпраці між Україною та країнами Африки обговорено на засіданні парламентського "круглого столу"

Африканський регіон є одним з найбільш перспективних для України за потенціалом активізації торговельно-економічного співробітництва. Про це в рамках організованого за сприяння Комітету з питань промислової політики та підприємництва і Комітету у закордонних справах парламентського "круглого столу" на тему: “Розвиток торгово-економічної співпраці між Україною та Африкою” заявили вітчизняні виробники, дипломати, урядовці та парламентарії.

 "Торговельна співпраця України не обмежується країнами ЄС. Минулого року український експорт впав на $16 млрд, $4 млрд з яких - втрата за європейським напрямом - обумовлена тим, що ми продовжували продавати  світові переважно необроблену сировину. Тож тепер стоїть завдання - не просто збільшення експорту, а його якісна диверсифікація та технологічне ускладнення на противагу тому примітивізму, який ми бачимо сьогодні. Відтак, нам потрібна співпраця і з країнами Африки, і з Іраном, і з багатьма іншими країнами, які донедавна не вважалися пріоритетними ринками. Ми маємо скористатися потенціалом цього регіону для України”, - наголосив голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк, наголошуючи, що, для цього потрібне впровадження спеціальних економічних інструментів, один з яких - експортно-кредитне агентство. Очікується, що відповідний законопроект буде прийнятий у другому читанні як Закон найближчого сесійного тижня.

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко у свою чергу, наголосила на необхідності збільшення дипломатичних представництв на Африканському континенті: "Держава має допомагати шукати спільні інтереси у нарощуванні експортного потенціалу і представленні наших товарів на ринку африканських країн". Заступник голови Комітету Віктор Вовк пояснив – епоха ліберальної глобалізації, що керувала світом та економічними, політичними й іншими процесами останні 25 років добігає кінця, як і ті економічні й торговельні правила, які з неї випливали. "Навіть у США, де весь цей час просували ідею вільної торгівлі, усвідомили збитки від неї. Хто б не став президентом - Америка прийде до політики економічного націоналізму і до реіндустріалізації та повернення промислових робочих місць. Відбувається перехід від глобального виміру торгівлі з однаковими стандартами для всіх в рамках СОТ до відпрацювання регіональних більш глибоких зон торгівлі”. На його переконання, Україні також слід проводити політику реіндустріалізації (в першу чергу, інноваційної) та посилено шукати ринки збуту для продукції з високою доданою вартістю: “Слід розвивати регіональні партнерства, куди відносно легко потрапити, тому Африка представляє колосальний інтерес, оскільки не має нетарифних обмежень, що існують на інших ринках. Посилення співробітництва з країнами Африки – в інтересах українського економічного розвитку”.

Заступник Міністра Кабінету Міністрів України Михайло Тітарчук зазначив, що найпривабливішим сегментом для українського експорту має стати сегмент державних закупівель африканських країн, оскільки взаємовідносини з місцевим бізнесом, за умови недостатнього досвіду роботи з ним наших експортерів, можуть відштовхнути їх з огляду на потенційно великий комерційний ризик співробітництва з більшістю приватних компаній країн Африки. Для успішної роботи промовець порадив розумно користуватися тісними зв’язками з урядовцями цих країн та напрацьовувати дієві механізми взаємодії між українськими експортерами та нашими друзями в африканських країнах.

Віце-президент Українсько-африканської ділової ради Руслан Гарбар запропонував розв'язати проблему з недостатнім дипломатичним представництвом шляхом залученням у так звані “добровільні посли” випускників українських ВНЗ з країн Африки та українців, які проживають в них. "Коли в ООН буде розглядатися питання щодо України, треба мати на увазі, що на нашу країну в Африці дивляться очима російських дипломатів, адже є 35 підсахарських країн із посольствами Росії і тільки 5 - з України. Навряд чи бюджет допоможе МЗС створити нові дипломатичні представництва, тож слід орієнтуватися на невикористані ресурси”.

Віце-президент Торгово-промислової палати України Сергій Свістіль заявив про   готовність надавати підтримку у країнах, де працюють торгово-промислові палати. "Ми маємо угоди з торгово-промисловими палатами таких країн як ПАР, Алжир, Лівія, Судан, Ангола та наразі працюємо в даному напрямку із Марокко".  Пан Свістіль також назвав Гану ворітьми до Східної Африки – там, за відсутності державної підтримки, ТПП України знайшла вітчизняні компанії та на їх базі відкрила офіс, куди можна звертатися з пропозиціями.

Радник Голови правління ПАТ "Миронівський хлібопродукт" Дмитро Лось другим найбільш перспективним регіоном для експорту назвав Субсахарну Африку, наголосивши, що економічна та політична робота повинна здійснюватися на постійній основі.

Начальник відділу країн Підсахарської Африки, Департамент Близького Сходу та Африки МЗС України Рустам Аджар наголосив, що важливість Африканського континенту для України обумовлюється не лише економічними, але й політичними інтересами, нагадавши, що обрання України до складу Ради безпеки ООН у 2016-2017 р. без підтримки урядів Африки було б неможливим. Представник МЗС запросив до більш активної співпраці з Радою експортерів при МЗС та закликав інформувати щодо квотування чи надмірно високих розмірів тарифів по відношенню до товарів українського експорту чи інших нетарифних бар'єрів або обмежень, що суперечать Угоді з СОТ, адже “економічна дипломатія має прагматичною”.

Олексій Левенець, представник нігерійської групи компаній "Гамла", що вже понад 30 років займається гірничо-видобувним бізнесом, розповів - керівники потужних  фінансових інституцій в Африці (African development bank, African export-import bank) орієнтують програми з інвестування чи підтримки на те, щоб запросити до країни виробників.

Сідней Іносент з "Сідатек Інтернешнл" наголосив на існуванні вакууму у діалозі між Україною та країнами Африки, порадивши Україні, аби  "завоювати" Африку, в першу чергу, звернути увагу на сферу освіти, а саме – взаємне визнання дипломів. Крім того, промовець наголосив, що Африка дуже швидко змінюється і наразі на її ринку масштабно присутні Китай, Туреччина і Росія, тож слід більш критично оцінювати товари для експорту, оскільки конкуренція на цьому ринку вже існує.

Емануель Джастус з "Асоціації міжнародної освіти"  назвав причиною недостатньо розвинутої співпраці між Україною та Африкою нестачу інформації про останню, запропонувавши створити центр по вивченню Африки: “Неможливо продавати нам продукцію, не розуміючи менталітету Африки та її потреб”. Пан Джастус поінформував – 40 років тому у Нігерії було відкрито японський нафтовий завод, який наразі потребує реконструкції. Допомоги у цьому питанні тут очікують від українців, закликаючи укладати прямі договори. Інакше ж доведеться залучати українських спеціалістів через співпрацю з Росією.

Володимир Демьохін з Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки повідомив, що установа неодноразово зверталися до МЕРТу щодо створення Центру нотифікації, який сприяв би обміну інформацією та допомагав розуміти особливості ведення бізнесу в інших країнах.

Довідково: частка країн Африки у зовнішньоторговельному обороті України лише у 2012-2015 рр. зросла з 3,7 до майже 5% (в експорті – з 6,8 до 8,0%). Загалом же така торгівля щорічно приносить Україні експортну виручку у понад 3,8 млрд дол. США. Фактично саме Африканський регіон забезпечує для нашої країни найбільше позитивне сальдо балансу, тож, ефективність торгово-економічної співпраці з ним для вітчизняного платіжного балансу є дуже важливою.