У Верховній Раді України розпочала роботу Перша міжпарламентська конференція представників депутатських груп дружби парламентів України та країн-членів Європейського Союзу на тему "Міжпарламентська співпраця Україна-ЄС"
12 травня 2008, 17:50
У роботі конференції взяли участь Голова Верховної Ради України Арсеній Яценюк, Віце-президент Європейського парламенту Марек Сівець, голови комітетів Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк та у закордонних справах Олег Білорус, голови (керівники) депутатських груп дружби парламентів України та країн-членів Європейського Союзу, представники Європейського парламенту, керівники центральних органів виконавчої влади України, керівники дипломатичних представництв, акредитованих в Україні, представники громадських організацій.
На засіданні обговорювались питання співробітництва між Верховною Радою України, Європейським Парламентом та парламентами країн-членів ЄС, політичного та соціально-економічного співробітництва між Україною та ЄС.
Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк, вітаючи учасників конференції, зазначив, що він "виступає за зміну підходів у відносинах України та Європейського Союзу".
А.Яценюк наголосив на тому, що "нова посилена угода між Україною та ЄС повинна мати нові принципи, підходи та дієві механізми співробітництва". А.Яценюк підкреслив: "економічна статистика між Україною і ЄС свідчить про те, що незалежно від будь-яких політичних трансформацій, економічна складова є визначальною".
"Україна, як один з найбільших гравців на європейському континенті щодо аграрного ринку, здатна сьогодні забезпечити такий елемент, як продовольча безпека, в тому числі і Європи", - зазначив він.
Іншим пріоритетним напрямком співробітництва України і ЄС А.Яценюк визначив енергетичну безпеку.
Голова Верховної Ради висловив сподівання, що процес переговорів між Україною і ЄС щодо укладення нової посиленої угоди має закінчитися "дуже близькою інтеграцією".
Головуючий на засіданні Голова Комітету з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк також привітав учасників міжпарламентської конференції і зазначив, що започатковано абсолютно новий формат міжпарламентського діалогу Україна-ЄС. "Діалог у такому форматі є корисним та доцільним. По-перше, це доповнення двосторонньої співпраці багатостороннім компонентом. По-друге, це об'єднання в одній площині двох векторів міжпарламентського діалогу Україна-ЄС: з Європейським Парламентом та національними парламентами країн-членів ЄС.У результаті ми отримуємо гарну нагоду для максимально повного та всеохоплюючого обговорення всіх аспектів взаємовідносин між Україною та ЄС, а також визначення шляхів їх подальшого розвитку", - зазначив він.
Б.Тарасюк наголосив на тому, що "нова угода між Україною та ЄС, переговори щодо якої зараз ведуться, має бути підписана у формі Угоди про асоціацію". Він відзначив у цьому питанні підтримку Європейського Парламенту, однак, за його словами, "інші інституції Європейського Союзу досі не визначилися зі своєю позицією".
Голова Комітету з питань європейської інтеграції також зазначив, що "Україна не бачить себе країною об'єктом Європейської політики сусідства (ЄПС), оскільки ця політика є альтернативою політиці розширення ЄС. Хоча, окремі інструменти та механізми ЄПС, можуть допомогти Україні у проведенні реформ, ЄПС в цілому та "сусідський статус" України не можуть слугувати основою для відносин з ЄС у майбутньому".
Обмеження відносин України з Європейським Союзом рамками ЄПС, на його думку, гальмуватиме реалізацію проголошеного Україною зовнішньополітичного курсу. Крім того, Б.Тарасюк вважає, що "такий крок суперечитиме ключовим засадам Європейського Союзу, як європейської спільноти демократичних держав, яка, відповідно до статті 49 Договору про ЄС, відкрита для будь-якої європейської держави, що поділяє її цінності".
Б.Тарасюк зупинився на питаннях, що становлять спільний інтерес і для України, і для ЄС. Зокрема, він вважає, що в рамках посилення енергетичної безпеки ЄС має більш активно обговорюватися розвиток енергетичних проектів за участю України. Насамперед, це стосується проектів транспортування каспійської нафти та природного газу до ЄС через Україну."Спільними для нас є виклики, пов'язані з нелегальною міграцією та необхідністю удосконалення прикордонного співробітництва, послаблення візового режиму для українських громадян, а також посилення спільних зусиль у вирішення заморожених конфліктів", - зазначив Б.Тарасюк.
Він також запропонував розширити зв'язки між Верховною Радою України та національними парламентами країн-членів ЄС на рівні міжкомітетського співробітництва та обміну групами дружби.
Парламентарії з інших країн у своїх виступах підтримали пропозиції, висловлені у виступі Б.Тарасюка.