10 лютого 2004, 16:55
10 ЛЮТОГО, У ВІВТОРОК, ВІДПОВІДНО ДО КАЛЕНДАРНОГО ПЛАНУ ПРОВЕДЕННЯ П'ЯТОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ ВІДБУВСЯ ДЕНЬ УРЯДУ.
Народні депутати цього дня розглянули два питання: - інформацію Кабінету Міністрів України про стан збереження об'єктів соціально-культурного призначення в процесі приватизації та цільового їх використання в післяприватизаційний період та інформацію Кабінету Міністрів України про підсумки проведення оздоровлення дітей влітку 2003 року та про заходи Кабінету Міністрів України щодо організації відпочинку і оздоровлення дітей влітку 2004 року.
З першого питання доповідав Голова Фонду державного майна України Михайло Чечетов. Він зазначив, що в умовах недостатнього бюджетного фінансування, нерозвинутості механізмів альтернативного позабюджетного фінансування, низької ефективності використання наявних коштів істотно погіршився матеріально-технічний стан установ культури і мистецтв, кінематографії, знизився рівень культурного обслуговування населення, медичної допомоги. За його словами, протягом останніх років соціальна сфера фінансувалась за залишковим принципом. Звичайно, за таких обставин, зазначив доповідач, назріла необхідність реорганізації майнових та фінансово-господарчих відносин у соціальній сфері з метою приведення їх у відповідність із загальними напрямами економічного реформування. Було прийнято низку законодавчих актів, спрямованих на регламентацію принципів та механізмів приватизації об'єктів соціальної сфери.
М.Чечетов наголосив на тому, що соціальна сфера покликана задовольнити різноманітні потреби людини, що зумовлює необхідність зваженого підходу до процесу роздержавлення соціальної інфраструктури. При цьому доповідач підкреслив, що Фонд державного майна не ставить за мету приватизацію об'єктів соціальної сфери, а в першу чергу їх збереження. А цьому, на його думку сприятиме залучення реальних інвестицій. М.Чечетов зауважив, що приватизація таких об'єктів є запобіжним заходом проти подальшого розпаду соціальної сфери.
Доповідач також наголосив, що соціально-культурна інфраструктура потребує постійних коштів на утримання об'єктів на достатньому рівні.
Завершуючи свій виступ, М.Чечетов зазначив, що в умовах радикальних економічних перетворень в основному вдається зберегти раніше створену соціальну інфраструктуру, і поступово спостерігається її вихід на якісно новий рівень, формування сприятливого економіко-правового режиму щодо функціонування соціально-культурних закладів.
Доповідач відповів на запитання народних депутатів, які стосувалися: управління об'єктами соціальної сфери; визначення науково обґрунтованих нормативів забезпечення регіонів та інших адміністративних одиниць об'єктами соціально-культурного призначення з урахуванням їх демографічних та інших особливостей; доцільності залишення коштів від приватизації таких об'єктів місцевим органам влади, не віддаючи їх до державного бюджету; планів уряду щодо проведення додаткових заходів для збільшення у 2004 та наступних роках доходів місцевих бюджетів щодо фінансування об'єктів соціально-культурного призначення, що перебувають в управлінні органів місцевого самоврядування; існування державного реєстру державного майна соціально-культурного призначення, яке не приватизується; заходів щодо збереження та забезпечення цільового використання об'єктів, приватизованих у складі цілісних майнових комплексів підприємств; перепрофілювання таких об'єктів тощо. Зокрема, М.Чечетов повідомив, що в уряді йде процес доопрацювання науково обґрунтованих нормативів забезпечення населення об'єктами соціально-культурного призначення. Але, на його погляд, мало розробити нормативи, потрібно під це підвести відповідну фінансову базу.
Із співдоповіддю виступила Голова Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації Валентина Семенюк. Вона зупинилася на прогалинах у законодавстві, які обумовили передачу об'єктів соціально-культурного призначення у власність, в управління чи користування. Зокрема, на думку співдоповідача, неприйняття закону про управління об'єктами державної власності, є головною неврегульованою прогалиною того, що об'єкти соціально-культурного призначення незаконно приватизуються чи перепрофілюються.
Голова Комісії запропонувала проблему збереження та використання об'єктів соціально-культурного призначення розглянути ширше, оскільки Фонд державного майна практично звітує про свою діяльність у цьому напрямі.
В.Семенюк акцентувала увагу на ситуації з об'єктами соціальної сфери, які залишилися на балансі комерційних структур, а також навела численні факти незаконної приватизації таких об'єктів, особливо майна курортів і санаторіїв, закладів медичного обслуговування. Вона наголосила при цьому, що уряд не повинен допускати зниження рівня забезпечення об'єктами соціально-культурного призначення. Співдоповідач зазначила, що "необхідно зберегти від остаточного руйнування матеріальну базу освітньої, інформаційної, спортивної, культурної сфери, бо політика їх знищення суперечить національним інтересам України".
В обговоренні питання взяли участь народні депутати Олександр Масенко, Юрій Кармазин, Володимир Пузаков, Станіслав Ніколаєнко, Леонід Чернівецький, Василь Хара. Народний депутат Юрій Кармазин висловився за заборону перепрофілювання об'єктів соціально-культурного призначення, навівши при цьому факти такого перепрофілювання. Народний депутат Володимир Пузаков навів приклади знищення об'єктів соціальної сфери на селі в одному з регіонів - Кіровоградській області. Народний депутат Станіслав Ніколаєнко вважає, що уряд і Фонд державного майна приділяють недостатню увагу виконанню законодавства щодо об'єктів соціально-культурного призначення, особливо закладів освіти, зазначивши при цьому, що спостерігається помітне їх зменшення.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, підсумовуючи обговорення питання, підкреслив, що рівень і глибина питання не співвідносяться із станом справ у цій сфері. Він наголосив на тому, що необхідно забезпечити конкретний, реальний аналіз, об'єктивну картину і контроль за реалізацією постанов, насамперед посилити контрольні функції відповідних комітетів. В.Литвин попросив народних депутатів доопрацювати проект Постанови, висловивши свої зауваження та пропозиції.
Підсумки проведення оздоровлення дітей влітку 2003р. та про заходи Кабінету Міністрів України щодо організації відпочинку та оздоровлення дітей влітку 2004 року доповідала міністр у справах сім'ї, дітей та молоді Валентина Довженко. Вона зазначила, що вжиті у минулому році заходи щодо забезпечення оздоровчої кампанії дали позитивний результат. Організованими формами оздоровлення в минулому році було охоплено майже два мільйони сто п'ятдесят тисяч дітей шкільного віку. В.Довженко також назвала показники оздоровлення по регіонах, виділивши Хмельницьку, Харківську, Черкаську, Дніпропетровську, Донецьку області та м.Київ. За словами доповідача, при цьому основна увага приділялась оздоровленню дітей-сиріт, дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей, постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС тощо.
В.Довженко також зупинилася на роботі всієї інфраструктури оздоровчих закладів, поінформувала про підготовку нормативних документів, які сприятимуть покращання оздоровлення дітей в майбутньому, зокрема про підготовку законопроекту про оздоровлення та відпочинок дітей.
Відзначивши позитивні зрушення, В.Довженко проаналізувала недоліки та упущення, їх причини, до яких віднесла необхідність безумовного забезпечення безпеки перебування дітей в оздоровчих закладах, збереження їх здоров'я та життя.
Щодо оздоровлення дітей у 2004 році, то Валентина Довженко зазначила, що у нинішньому році необхідно оздоровити не менше, як 2 млн. 350 тис. дітей, що потребуватиме збільшення асигнувань як з державного, так і з місцевих бюджетів.
Доповідач відповіла на численні запитання народних депутатів, які стосувалися конкретних заходів щодо покращання оздоровлення дітей, діяльності закладів оздоровлення, запровадження державного замовлення на організацію і проведення оздоровлення дітей-сиріт, дітей-інвалідів, позбавлених батьківського піклування; розробки Державної програми цілорічного оздоровлення дітей-інвалідів; покращання оздоровлення сільських дітей; вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності фізичних і юридичних осіб за порушення в організації літнього відпочинку дітей 2003 року; заходів щодо здешевлення вартості путівок для оздоровлення дітей цього року тощо.
Співдоповідала Голова Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму Катерина Самойлик. Вона відзначила послідовність з року в рік дій уряду у підготовці та проведенні заходів оздоровлення дітей. Водночас, співдоповідач детально зупинилася на недоліках минулорічної оздоровчої кампанії, зокрема, зменшенні фінансування цієї статі видатків з державного бюджету та різноманітних фондів; збереженні оздоровчих закладів, заборони зміни їх профілю, підпорядкуванню, висвітленні ЗМІ численних негативних випадків в оздоровчих закладах. На думку співдоповідача, більшість цих проблем можна було б розв'язати завдяки прийняттю відповідного законопроекту про оздоровлення дітей, затвердженню державних соціальних стандартів у цій галузі, вдосконаленню бюджетної класифікації для здійснення більш ефективного контролю за витраченими коштами.
К.Самойлик, завершуючи свій виступ, запропонувала доручити уряду у постанові, яку буде прийнято за підсумками "Дня Уряду", розробити механізм відшкодування податку на землю в місцеві бюджети, таки чином звільнивши дитячі оздоровниці від цього виду податку, а також визначити оптимальний мінімальний термін для оздоровлення дітей не менш ніж у 21 добу.
В обговоренні питання взяли участь народні депутати В.Пузаков, Ю.Кармазін, М.Шершун, О.Масенко, А.Полііт, Л.Черновецький, А.Оржаховський, І.Шурма. З.Катушева, А.Мороз.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, підсумовуючи обговорення питання, зазначив, що потрібно переглянути практику проведення днів уряду, щоб привертати до них і уряду, і громадськості, і всієї України до тих проблем, які плануються для обговорення. Він звернувся до народних депутатів доопрацювати проект постанови з тим, щоб він відбивав стан проблеми. "Нам потрібно нашу стурбованість матеріалізувати у відповідних документах, особливо коли будемо бюджет на наступний рік", - зазначив В.Литвин.
На цьому День Уряду у Верховній Раді завершився. Наступне пленарне засідання Верховної Ради відбудеться 17 лютого.