10 квітня 2008, 12:45
Законопроектом (реєстр. №1459) пропонується врегулювати правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони об´єктів культурної та природної спадщини, включених і запропонованих для включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з метою їх збереження, використання у суспільному житті в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
Під час обговорення законопроекту члени Комітету висловили низку зауважень до нього. Зокрема, зазначалося, що законопроект, попри його назву, зорієнтований переважно на охорону об´єктів архітектури та містобудування. При цьому, на думку народних депутатів, авторами законопроекту "фактично проігноровано інші види об´єктів національної культурної спадщини". Наприклад, археологічні, хоча до попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО внесено комплекс пам´яток стародавнього міста Херсонес (АР Крим) та "Кам´яної Могили" (Запорізька область).
Наголошувалося також, що ряд положень законопроекту викладено у формі побажань і декларацій та дублюють чинне пам´яткоохоронне законодавство. Так, чинним законодавством України вже врегульовано питання порядку укладання охоронних договорів на пам´ятки культурної спадщини, відносин власності та механізмів фінансування пам´яткоохоронної діяльності, ліцензування та кваліфікаційної атестації пам´яткоохоронних установ, організацій, фізичних осіб-пам´яткоохоронців.
Зверталася увага на те, що термінологічний апарат проекту містить альтернативне трактування понять, визначених Законом "Про охорону культурної спадщини" (пам´ятки культурної спадщини, ансамблі, визначні місця, історичне населене місце, традиційний характер середовища, дослідження культурної спадщини, консервація, реставрація тощо). Тому, на думку членів Комітету, у разі прийняття проекту "створиться дисбаланс у законодавчому полі, що ускладнить застосування всього пам´яткоохоронного законодавства".
Члени Комітету підкреслювали, що низка норм проекту визначають функції органів з охорони всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, які Україна не має права робити, оскільки ЮНЕСКО не є організацією, на яку розповсюджується її юрисдикція. Так, статтею 3 передбачено обов´язковість погодження Центром всесвітньої спадщини ЮНЕСКО будь-яких будівельно-ремонтних робіт на території об´єктів, а статтею 4 процедуру віднесення пам´яток до категорії пам´яток світового значення.
За словами народних депутатів, недоцільними є положення статті 5, в якій визначається пріоритетність міжнародного пам´яткоохоронного законодавства над національним. Згідно зі статтею 9 Конституції України, міжнародні договори ратифіковані Україною, стають частиною національного законодавства, а згідно з статтею 19 Закону "Про міжнародні договори України", правила чинного міжнародного договору мають вищу силу за акти національного законодавства.
Міністр культури і туризму України В.Вовкун, який був присутній на засіданні, повідомив, що Кабінетом Міністрів України підготовлено проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони культурної спадщини", розроблений з метою удосконалення правових засад діяльності історико-культурних заповідників, посилення режиму їх охорони, а також відповідальності за його порушення. Він також запевнив народних депутатів у тому, що конструктивні позиції законопроекту № 1459 обов´язково будуть враховані в урядовому документі.
З огляду на це та підготовку Мінрегіонбудом України законопроекту "Про збереження архітектурної та містобудівної спадщини", висновок Головного науково-експертного управління, Комітет одноголосно вирішив рекомендувати Верховній Раді України відхилити цей законопроект.