20 липня 2016, 11:43
За поданням Комітету Верховна Рада прийняла в цілому Закон «Про фінансову реструктуризацію» №3555, Постанову «Про звільнення членів Ради Національного банку України» №4323 та Постанову «Про призначення членів Ради Національного банку України» №4923.
У першому читанні ухвалено чотири законопроекти: про страхування 1797-1;
про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів) №3498; про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг №2456-д; про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання особливостей ліцензування господарської діяльності з надання фінансових послуг №3739.
За результатами розгляду направлено на повторне перше читання два законопроекти, які стосуються реструктуризації зобов'язань громадян України за споживчими кредитами в іноземній валюті.
Ще 14 законопроектів, підготовлених Комітетом, очікують на розгляд Верховною Радою. Деякі з них не потрапили до порядку денного ще з минулої сесії, зокрема, законопроект про ломбарди та ломбардну діяльність №1800 було рекомендовано Комітетом до розгляду ще у квітні 2015 року.
12 інших законопроектів було відкликано та знято з розгляду.
Для узгодження фінансової політики держави із ключовими цілями економічної політики України навесні цього року за ініціативи голови Комітету Сергія Рибалки та за підтримки членів Комітету було розпочато підготовку проекту Стратегії розвитку банківської системи України 2016-2020 рр. Базовий проект Стратегії підготувала робоча група, до якої увійшли експерти в сфері монетарного, валютного та банківського регулювання, представники громадських організацій, науково-експертного середовища та банківської спільноти, в тому числі закордонні фахівці з великим досвідом роботи в галузі. Проект Стратегії було розроблено для стимулювання широких національних консультацій, консолідації інтелектуального капіталу суспільства, науково-експертних і банківських кіл, та органів влади навколо завдань щодо виходу із кризи, формування нового економічного курсу, спрямованого на зміну типу розвитку (від деструктивної моделі сировинного придатку до високотехнологічної промислової економіки), а також відбудову потужної банківської системи, спроможної фінансувати економічний розвиток.
18 квітня 2016 року проект було презентовано для громадського обговорення на круглому столі у Верховній Раді. 20 квітня для доопрацювання проекту Стратегії було створено Експертну групу, до складу якої увійшли представники наукових закладів, громадських організацій та асоціацій, вітчизняні і зарубіжні експерти.
В обговоренні та доопрацюванні Стратегії взяли участь громадські активісти та представники організацій та об’єднань. Проект було розіслано для опрацювання у більш ніж 150 наукових, учбових та дослідницьких інститутів.
19-20 травня 2016 року в Київському Національному економічному університеті ім. Вадима Гетьмана відбулася масштабна дводенна всеукраїнська конференція з обговорення проекту Стратегії. У форумі взяли участь більше двох сотень представники банківської галузі, провідних вітчизняних та іноземних науковців, експертів-практиків, представників промислових асоціацій. Учасники конференції рекомендували органам влади врахувати положення Стратегії.
У свою чергу Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності на своєму засіданні 20 травня також рекомендував Кабінету Міністрів, НБУ, Верховній Раді та іншим органам влади врахувати в роботі цей стратегічний документ.
Через відсутність належних результатів розслідувань щодо зловживань менеджерів та власників банків, а також працівників НБУ 20 квітня 2016 року було проведено спільне засідання Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності та Комітету з питань запобігання і протидії корупції.
За активної участі Комітету та його голови Сергія Рибалки було знайдено компроміс між банками та НБУ у питанні графіку збільшення мінімального рівня капіталу банків. Нагадаємо, 4 лютого цього року НБУ постановою №58 кардинально прискорив графік збільшення статутного капіталу українських банківських установ. Зокрема, мінімальний рівень капіталу повинен вирости до 300 млн. грн. вже до 11 січня 2017 року (раніше було - до 11 липня 2020 року).
За словами Сергія Рибалки, цей новий графік був нездійсненним і залишав десяткам невеликих, але міцних українських банків лише два шляхи - або ліквідація, або поглинання великими гравцями за копійки. Цей шлях був розкритикований як експертами, так і банкірами, та не відповідав нормативам Євросоюзу. Після безрезультатних переговорів та робочих нарад із НБУ члени комітету вирішили зареєструвати законопроект про врегулювання цього питання на рівні закону. Лише після цього вдалося досягти певного компромісу із Національним банком. «Відверто помилкові рішення, які піддаються критиці не тільки банкірами, але і широким колом експертів, потрібно обов'язково швидко виправляти», - сказав тоді глава профільного Комітету Сергій Рибалка.
За період четвертої сесії Комітетом з питань фінансової політики і банківської діяльності було проведено 14 засідань Комітету, в тому числі виїзні засідання.
Для обговорення та доопрацювання законопроектів в рамках роботи Комітету було проведено більше семи десятків засідань робочих груп, нарад та круглих столів. Найбільше роботи було проведено над законопроектами щодо реструктуризації валютних кредитів, та під час доопрацювання законопроектів про фінансову реструктуризацію №3555 (більше 400 поправок); про регульовані ринки та деривативи №3498 (678 поправок) та про страхування (понад 800 поправок).
До секретаріату Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності за четверту сесію надійшло на опрацювання 1312 документів, 211 звернень громадян та 11 інформаційних запитів.