Комітет з питань податкової та митної політики рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону "Про застосування звичайних цін під час здійснення податкового контролю"

21 квітня 2008, 17:20

Законопроектом (реєстр. № 2234) пропонується встановити процедуру визначення звичайної ціни при обчисленні податкових зобов´язань платників податків.

Під час обговорення голова Комітету С.Терьохін, зокрема, зазначив, що "метою законопроекту є підвищення ефективності податкового контролю за правильністю нарахування податкових зобов'язань із податку на прибуток підприємств". Досягнути цього передбачається шляхом удосконалення правил визначення звичайних цін як інструменту для попередження податкових ухилень через так звані "трансфертні ціни", які складаються при поставках товарів чи послуг між структурними підрозділами одного підприємства або в межах групи пов'язаних між собою підприємств. А також при здійсненні операцій з платниками податків, що виведені із загального режиму оподаткування, бартерних операцій та операцій за зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

На відміну від чинної норми Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", законопроектом пропонується: застосування звичайної відсоткової ставки за кредит. Передбачено запровадження чотирьох методів визначення звичайної ціни, один із яких - метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) пропонується як основний.

Відповідно до проекту, нарахування податкових зобов´язань внаслідок застосування звичайних цін буде здійснюється виключно органом державної податкової служби. Також визначено, що у разі незгоди платника податків з висновком податкового органу про нарахування податкових зобов'язань внаслідок застосування звичайних цін, рішення про сплату цих зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного органу державної податкової служби.

Члени Комітету висловили зауваження до окремих статей законопроекту. Зокрема, народні депутати вважають за доцільне у статті 1 визначити термін "звичайна ціна страхового тарифу" для послуг, що надаються на страховому ринку. На їх думку, потребує уточнення термін "ринкова ціна товарів" як одного з основних визначень для застосування звичайних цін тощо.

На засіданні наголошувалося, що проектом пропонується порядок застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу), ціни перепродажу та методу "витрати плюс" для визначення звичайної ціни покласти на Кабінет Міністрів України.

Тобто, підкреслив С.Терьохін, "замість норм прямої дії, які повинні бути детально виписані в законі та згідно з якими має визначатися фактично база оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість, пропонується застосування методів для визначення звичайної ціни регулювати підзаконними нормативними актами з цих питань";

Акцентувалась увага й на тому, що пункт 12 статті 2 законопроекту який визначає звичайну ціну для імпортних товарів у розмірі не нижче митної вартості, обмежує "права власників товарів і супутніх послуг". Звичайна ціна припускає рівні умови господарювання, зазначали народні депутати, і подальший продаж імпортних товарів в Україні має здійснюватися за звичайними цінами, що склалися на ринку України.

В підсумку обговорення члени Комітету дійшли висновку, що "запропонований проектом механізм визначення звичайних цін не є об'єктивним, прозорим й потребує додаткових адміністративних витрат на впровадження цього закону".

Підтримуючи прийняття документа за основу, Комітет ухвалив рішення під час доопрацювання до другого читання викласти його положення шляхом внесення змін до Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", а також інших законів з питань оподаткування, норми яких містять посилання на звичайні ціни, з урахуванням визначень Міжнародного комітету оціночних стандартів при ООН (ІУ8С).