Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує парламенту відхилити проект закону про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо наклепу)
07 квітня 2008, 15:15
Законопроектом (реєстр. №2086), поданим народним депутатом А.Яценком, пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 151-1, у якій встановлюється кримінальна відповідальність за наклеп. Під наклепом автор вважає слід розуміти "поширення службовою особою, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище, завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять іншу особу".
Народний депутат А.Яценко зазначив, що "повернення до Кримінального кодексу України норми щодо відповідальності з боку службових осіб, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище, за наклеп дозволить стримувати "потоки бруду". Автор зауважує: "Перед тим, як звинуватити іншу особу в скоєнні злочину, протиправній поведінці, прояві корупції тощо службова особа потурбується про збір належної інформації і доказів, які підтверджують такі факти, оскільки, сьогоднішні стає звичним обвинувачувати будь-кого та будь в чому без надання відповідних доказів, базуючись лише на чутках, домислах та припущеннях".
Члени Комітету звернули увагу на те, що кримінальна відповідальність за наклеп свого часу була передбачена статтею 125 КК України 1960 року. При цьому, за відсутності кваліфікуючих ознак наклеп вважався злочином, що не являє великої суспільної небезпеки, а справи по обвинуваченню у його вчиненні відносились до справ приватного обвинувачення.
Під час підготовки нового КК України було прийнято рішення не включати до нього статтю про наклеп з огляду на те, що наклеп є різновидом поширення неправдивих відомостей, які принижують честь та гідність особи. Законодавством про інформацію передбачено можливість вимагати через суд спростування зазначених вище відомостей, а з 1993 року за їх поширення передбачено і цивільно-правову відповідальність у вигляді відшкодування заподіяної цим діянням моральної шкоди. На момент підготовки Кримінального Кодексу 2001 року стало очевидним, що передбачені інформаційним та цивільним законодавством можливості в цілому забезпечують особі достатній захист на випадок поширення неправдивої інформації про неї. За таких умов збереження кримінальної відповідальності за наклеп було визнано недоцільним.
Народні депутати також зазначили, що "криміналізація, тобто запровадження кримінальної відповідальності за певні діяння, не може здійснюватись довільно на основі суб'єктивних пропозицій, вимог чи побажань". Обставинами, які мають вважатись необхідними умовами для криміналізації, зокрема, є: значна суспільна небезпечність відповідних діянь; їх розповсюдженість; неможливість ефективної протидії цим діянням шляхом використання інших (не пов'язаних з кримінальним покаранням) видів юридичної відповідальності.
З огляду на це, члени Комітету вважають, що "криміналізація діянь, про які йдеться в проекті, потребує особливо серйозного обґрунтування". Зокрема, на їхню думку, необхідно переконливо довести, що ці правопорушення становлять значну небезпеку для суспільства, а передбачені чинним цивільним та інформаційним законодавством санкції за його вчинення є недостатніми і не забезпечують ефективного захисту прав постраждалої особи та відповідальності винних осіб.