Комітет з питань податкової та митної політики рекомендує парламенту направити на доопрацювання проект закону про внесення змін до деяких законів щодо реструктуризації заборгованості підприємств - надавачів житлово-комунальних послуг
24 березня 2008, 17:05
Проектом (реєстр. №2003) пропонується "визначити механізм розв´язання проблеми реструктуризації заборгованості підприємств житлово-комунального господарства перед енергопостачальними компаніями, що склалася в результаті укладання договорів на реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію між населенням та підприємствами, а також не нарахувати пені житлово-комунальним підприємствам, енергопостачальним компаніям на їх податковий борг з платежів до бюджетів усіх рівнів".
Відповідні зміни передбачається внести до законів "Про порядок погашення зобов´язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати за житлово-комунальні послуги, спожитий газ та електроенергію".
Члени Комітету під час обговорення зазначили, що ця проблема є актуальною. 
Законами "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" та "Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що утворилася станом на 1 грудня 2006 року" малозабезпеченим громадянам державою були надані можливості по реструктуризації заборгованості з квартирної плати та комунальні послуги, а самим підприємствам житлово-комунального господарства дозволено тільки не нараховувати пеню на їх заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг. А також не нараховувати пеню на недоїмку з платежів до бюджетів усіх рівнів цих же підприємств та енергогенеруючих компаній і підприємств НАК "Нафтогаз України" на суму реструктуризованої заборгованості громадянам.
Водночас, деякі законодавчі пропозиції, вбачають народні депутати, є суперечливими. Так, підкреслив перший заступник голови Комітету М.Круглов, потребує додаткового обґрунтування пропозиція, згідно з якою житлово-комунальним підприємствам дозволяється реструктуризовувати вартість енергоносіїв спожитих за поточний період (якщо у них відсутня заборгованість станом на 1 грудня 2006 року), а також реструктуризувати заборгованість кредиторів постачальників енергоносіїв (якщо у них відсутня заборгованість перед бюджетами всіх рівнів станом на 1 грудня 2006 року), діяльність яких пов`язана з виробництвом та транспортуванням енергоносіїв. На його думку, "відсутність такої заборгованості може говорити про ефективну роботу підприємств, а прийняття цієї законодавчої пропозиції, навпаки, стримуватиме їх роботу в напрямках ефективних методів господарювання".
Не в повній мірі відповідають предмету правового регулюванню, вважає М.Круглов, положення законопроекту, згідно із якими дозволяється реструктуризувати заборгованість житлово-комунальних підприємств перед енергопостачальними компаніями або перед їх кредиторами, оскільки такі взаємовідносини мають договірний характер та регулюються цивільним законодавством. "Ця законодавча пропозиція протирічить статті 627 Цивільного кодексу України, яка встановлює принцип вільності сторін при укладанні договору, а також статті 6 Господарського кодексу України, яка визначає одним із принципів господарювання в Україні заборону незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини", - зазначив народний депутат.
На засіданні Комітету йшлося й про те, що пропозиція, згідно з якою реструктуризується заборгованість постачальників енергоносіїв перед бюджетами усіх рівнів, яка утворилася станом на 1 грудня 2006 року, не відповідає вимогам частини третьої статті 63 Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими забороняється надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами).
Наголошувалося також, що законопроект не містить фінансово-економічного обґрунтування, як це передбачено частиною третьою статті 86 Регламенту Верховної Ради України, а реалізація його норм, вважають народні депутати, "впливатиме на дохідну частину державного та місцевих бюджетів".