20 березня 2008, 14:32
Мета слухань полягала у створенні можливості для широкого відкритого суспільного діалогу з питань взаємовідносин України з Північноатлантичним альянсом, перспектив і переваг їх розширення і поглиблення, формування об‘єктивного сприйняття українським суспільством співробітництва нашої держави з НАТО.
У слуханнях взяли участь народні депутати України, керівники центральних органів виконавчої влади - виконавці Плану дій УкраїнаНАТО, посли держав-членів і партнерів Альянсу, представники міжнародних і неурядових організацій, незалежні експерти.
Відкриваючи слухання, Голова Комітету з питань європейської інтеграції Б.Тарасюк відзначив, що нині проблематика співробітництва України з НАТО, кінцевою метою якого національне законодавство визначає вступ країни до цієї організації, гостро присутня як в українському політикумі, так і суспільстві, часто несумлінно використовується політиками для маніпулювання громадською думкою. При цьому використовується очевидний брак в українському суспільстві об‘єктивної інформації про суть євроатлантичної інтеграції України, перспективи і переваги співробітництва нашої держави з Організацією Північноатлантичного договору. Ця проблема залишається вкрай актуальною вже впродовж тривалого часу. Не дала практично жодних результатів спеціально прийнята для її вирішення Державна програма інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2004-2007 роки.
Тому, наголосив Борис Тарасюк, надалі цей напрям діяльності держави у царині її взаємовідносин і співробітництва з НАТО має стати одним з головних.
Голова Комітету закликав учасників слухань, усіх політиків, фахівців "сказати українському суспільству правду про наслідки можливого вступу України до НАТО: і про те, що набуття Україною членства в Північноатлантичному альянсі жодним чином автоматично не спричинить погіршення її стосунків з Російською Федерацією, а, радше навпаки, матиме також позитивні наслідки для самої Росії; і про безпідставність побоювань щодо обов‘язкового розміщення на території України так званих "військ і баз" НАТО (яких не існує в природі) та обов‘язкової участі наших військовослужбовців ледь не в усіх військових і миротворчих операціях Альянсу. А також правду про те, що в нинішніх умовах глобалізації ризиків безпеки, з одного боку, і засобів протидії їм, з іншого, участі держав в колективних системах безпеки, покликаних захищати прогресивні, демократичні цінності, розумної альтернативи немає - з геополітичної, суто безпекової, фінансової точок зору. А для України - це також і передусім стратегічний вибір цивілізаційного шляху свого майбутнього розвитку".
Б.Тарасюк зазначив, що лише на таких засадах "кожен українець зможе свідомо і неупереджено виробити своє внутрішнє ставлення до взаємовідносин України з НАТО, визначитися щодо підтримки курсу держави на членство в Північноатлантичному альянсі, переконатися в перевагах приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО вже в найближчому часі".
У своїй доповіді голова Комітету у закордонних справах Олег Білорус відзначив, що НАТО сьогодні стало найефективнішою глобальною системою безпеки та наголосив на безальтернативності приєднання України до НАТО "як вибору нею моделі забезпечення національної безпеки. Для Української держави це імператив, передусім з огляду на те, що питання збереження нею свого суверенітету ще остаточно не вирішене". О.Білорус висловився за необхідність суттєвого (в декілька разів) збільшення обсягів фінансування програм інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України, а також регулярного (принаймні двічі на рік) проведення у парламенті слухань на цю тему.
Водночас, керівники низки центральних органів виконавчої влади України виконавців Плану дій Україна - НАТО поінформували присутніх про перебіг реформування різних сторін життєдіяльності суспільства у внутрішньополітичній, соціально-економічній, безпековій, включаючи військово-технічну, сферах і підготовки держави до відповідності критеріям членства в Альянсі.
Учасники слухань підтримали думку щодо того, що розширення і поглиблення співробітництва України з НАТО повністю відповідає національним інтересам нашої держави, а її приєднання до Плану дій щодо членства в НАТО має стати інструментом прискорення і забезпечення реформ, необхідних передусім українському суспільству. 
З іншого боку, зазначалося, що в практичній площині на цьому напрямі дуже часто бракує необхідного прагматизму, відповідальності, зокрема, неефективними є механізми координації діяльності державних органів з виконання завдань Плану дій Україна НАТО і контролю за нею; особливої уваги потребує підхід до організації інформаційної роботи, яка наразі "страждає шаблонністю, відсутністю адресності, і вкрай незадовільно фінансується".
Пропозиції, висловлені в процесі обговорення, будуть узагальнені Комітетом з питань європейської інтеграції у вигляді рекомендацій слухань.