Питання невирішених конфліктів та підсумки останньої зустрічі Мінської контактної групи обговорено в рамках засідання Міжпарламентської ради України-НАТО

Інформаційне управління
16 червня 2016, 18:09

 Захід розпочався із спеціальної інформації Першого заступника Голови Верховної ради, Уповноваженого Президента України з мирного врегулювання ситуації в Донецькій та Луганській областях Ірини Геращенко.
Стосовно внутрішнього розвитку країни-агресора Росії і наслідків, пов'язаних з проблемами РФ,  доповіли головний редактор "The Economist" Едвард Лукас  та журналіст Євген Кисельов.

"Кажуть, що Росія - нормальна країна з ринковою економікою, з якою просто є незначні непорозуміння. Це неправильно. Подивіться на дії Росії за останнє десятиліття і ви переконаєтеся, що це не так.  Ми тестували гіпотезу, що Росія - нормальна країна. Вона не спрацювала.  Результат - ситуація в Україні. Ще на початку дев'яностих років естонці, латвійці, поляки стверджували, що Росія посилює КДБ й згортає демократію. Ігнорування цього стало стратегічною помилкою", - наголосив Едвард Лукас.  За його словами,  Російська Федерація хоче змінити правила світового укладу, бо розпад Радянського Союзу там вважають образою й нелегітимним явищем.

   "Радянський Союз посідав 10 відсотків у світовому ВВП, Росія - 0,7 %,  НАТО - 40 трильйонів доларів," - зазначив доповідач. За його словами, президент Путін має групу людей, які абсолютно йому віддані й готові робити що завгодно заради нього.  " Путін сподівається, що світ вже втомився від конфронтації з Росією, що на Україну  менше звертають увагу.  Він також  спробує використати  нестабільну ситуацію на Кавказі. Будь-якими речами,  зокрема, референдумом у Великій Британії, він намагається відволікти  увагу від своїх дій.    Але нам не можна вестися на це. Якщо він відчує силу, то подумає двічі, аби зробити наступний крок. Ми зробимо все можливе, щоб діалог продовжувався, але мусимо показати, що за нами є сила і ми готові до її демонстрації. Кожного разу, коли демонстрували силу, ми робили правильні речі. І кожного разу, коли намагалися замирити Путіна,  він це розцінював як слабкість. Під час замирення  платять інші країни - Грузія, Молдова, Україна. Ми маємо обережно до цього ставитися, аби не приносити когось  в жертву", - підсумував Е. Лукас. На його думку, російська пропагандистська машина  відштовхується від того, що навколо лише вороги.  Президент Російської Федерації став пожиттєвим очільником держави.  Доповідач переконаний, що якщо навіть зміниться російська влада, то режим все одно залишиться.

Журналіст Євген Кисельов розпочав свою промову з твердження, що  Захід зрозумів що таке справжня Росія.  "Ця країна більше не є нормальною -  вибори фальсифікуються, журналісти під цензурою, їх ув'язнюють за протистояння режиму. Перед війною ніхто не вірив, що передбачення містера Лукаса було правдою. Але воно справдилося. На мій погляд, це абсолютно хибне сприйняття російської політики. Прагнення  Путіна залишитися при владі якомога довше - протягом усього життя. Це його кінцева мета.
Демократичні партії не можуть брати участі у виборах. Важливо розуміти, що Росія використовує  всі засоби , щоб компенсувати слабкі сторони.  З січня по квітень 2016 року  бюджет Росії на оборону зменшено  на 30% порівняно з минулим роком," -   наголосив він.

  За словами журналіста, Путін сприймає кожен крок в напрямі компромісу як слабкість. Захід повинен розуміти це. Слабкість Заходу сприйметься Росією як запрошення до подальшої агресії. "Путін сильний, але  здаватися не можна!" - підсумував промовець.

Учасники засідання обговорили питання нерозв'язаних конфліктів, у тому числі, в Закавказзі, в Молдові,  в Білорусі.

На думку директора LINKS Денніса Саммута,  Нагірний Карабах - це один  з таких конфліктів. "Путін маніпулює регіоном для досягнення своїх цілей. Ми повинні дивитися на дії Росії, щоб зрозуміти правильно ситуацію.   Абхазія й Осетія говорять про дружбу з Росією, але практичних прикладів її підтвердження немає. Голова Абхазії нещодавно критикував Росію, бо їм доводиться платити за військові бази росіян,  розташовані на території Абхазії. Ці бази існують для того, щоб захистити Росію від НАТО. Тож  Росія має платити по 1 мільйону рублів за кожен гектар землі. Нещодавно міністр економіки Абхазії сказав, що з обіцяних 3,8 мільярда рублів Росія  сплатила  лише половину. Тепер населення Абхазії наполовину підтримує Росію, наполовину боїться. Через таку невизначеність там розквітає криміналітет" - сказав він.

·       За його словами,  щодо Осетії  Кремль постійно змінює свою політику. Після 2008 року Росія виділила 1,25 мільярда рублів на Осетію, але більшість грошей розкрадено. “Враховуючи 30000 населення, з Осетії можна було б зробити Лас-Вегас”. Але гроші вкрали, і це тримати в таємниці  дедалі важче, як і  протекторат під контролем. В Грузії є згода суспільства щодо приєднання до НАТО," - зазначив Д. Саммут.

·        На думку промовця, дехто вважає, що Грузія успішно встановила гегемонію над Вірменією і Азербайджаном. Росія діяла досить обережно, підтримуючи обидві країни. За останні 5 років це був приклад дипломатичного мистецтва. "Але події в квітні демонструють, що  Кремль перестарався зі своєю роботою.  Деколи місія ОБСЄ відвідує цей регіон. Вірменське населення почувається в осаді. Знищується багато ресурсів,  триває  гонка озброєнь. Це не влаштовує нікого. Але  виходу з ситуації  поки не видно. Всі розуміють, що треба відштовхуватися від Мадридських угод, але результату немає," - сказав доповідач.

      Щодо конфлікту в Нагірному Карабаху Д.Саммут вважає, що Росія - сторона, яка з одного боку зацікавлена в розв’язанні конфлікту, а з іншого -  робить все можливе аби його продовжити. Тож Москва не потрібна Азербайджану і Вірменії. Ця війна показала обмеженість стратегії Кремля.     Вірмени обрали Росію, аби врятуватися від тюркського світу. Але швидко зрозуміли, що російські військові бази у Вірменії зовсім не для захисту Вірменії.

      Наразі Москва впроваджує ідею Лаврова "Мадрид лайт" (часткове виведення військ). Але для повернення деяких регіонів треба було б розгорнути війська на конфліктній території, але Азербайджан відмовився.

     Обидві сторони зрозуміли свої слабкості. Так само як і принцип роботи Росії - розділяй і володарю”.

      " На Південному Кавказі міжнародна спільнота має бути більш єдина. До того ж, двері НАТО мають бути відкриті для Вірменії, Азербайджану і Грузії.

       Ми маємо зрозуміти, що жоден з конфліктів не може бути розв’язаний без участі Росії, якщо вони не стримуватимуть свої імперські  зазіхання. Якщо принципи територіальної цілісності є основою, то міжнародні дипломатичні зусилля треба ґрунтувати на міжнародному праві.  Протягом років я чув багато критики в бік НАТО, але ні від кого не чув, що ніхто не хоче ставати сучаснішим," - підсумував він.