14 квітня 2008, 18:32
Захід присвячено 60-й річниці Загальної декларації прав людини та 10-й річниці створення інституту Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
У міжнародній конференції взяли участь віце-президент Міжнародного інституту Омбудсмана, Президент Європейського інституту Омбудсмана, омбудсмани країн-членів Європейського Союзу, СНД, відомі правозахисники з усіх континентів, представники всіх гілок української влади, науки, громадських організацій, дипломатичного корпусу.
Учасників заходу привітав Голова Верховної Ради України Арсеній Яценюк. Стосовно дотримання прав і свобод громадянина, він зазначив, що Конституція України є однією з найдосконаліших у сфері надання прав і свобод громадянину і не потребує внесення змін чи доповнень. Водночас А.Яценюк наголосив на тому, що розділ, присвячений правам і свободам потребує чіткого виконання.
Голова Верховної Ради України також зазначив, що влада повинна нести відповідальність за збереження прав і свобод громадянина.
В.Яценюк також наголосив на деяких питаннях, котрі, на його думку потрібно відобразити у Київській декларації. Зокрема, йдеться про глобальні зміни в економічній світовій структурі. За словами А.Яценюка, "мова йде про те, що економічна криза у світі дуже сильно вдарила по правах і свободах громадянина".
На думку А.Яценюка у Київській декларації слід також відобразити питання проведення реформи ООН. За його словами, "ООН повинна мати відповідні заходи впливу на країни, які не виконують Загальну декларацію прав людини і такі заходи впливу повинні бути ефективними, в тому числі і через виконання резолюцій Ради безпеки ООН".
А.Яценюк вважає, що в Київській декларації необхідно звернути увагу на такі виклики, як боротьба з торгівлею людьми та прояви ксенофобії.
Учасників конференції привітав Постійний координатор системи ООН в Україні Френсіс О'Доннелл. Він закликав Україну і надалі бути надійним партнером у питаннях дотримання Декларації прав людини.
Комісар Ради Європи з прав людини Томас Хаммарберг відзначив досягнення України у сфері захисту прав людини. Він підкреслив, що за минулі роки Україна зробила дуже багато вона відійшла від тоталітарного радянського режиму і приєдналась до демократичних європейських країн. І сьогодні вона бере активну участь у процесах, що стосуються захисту прав людини. Томас Хаммарберг окреслив гострі питання, які слід вирішувати, зокрема, це - боротьба з тероризмом, захист прав дітей, проблема міграції, ксенофобія, права ув'язнених тощо.
Т.Хаммарберг відзначив велику роль інституту Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у врегулюванні цих проблем.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова зазначила, що "масові порушення прав людини в усіх куточках світу набувають більш жорстоких форм, знецінюється саме людське життя, у нормах міжнародного спілкування дедалі частіше використовуються подвійні стандарти".
Н.Карпачова навела дані, які свідчать про те, що понад 1 млрд. людей на планеті страждають від бідності. Для них фундаментальні права і свободи людини залишаються ілюзією. "У цей безправний мільярд входить і багато моїх співвітчизників, громадян України. Бідність, з одного боку, є порушенням прав людини, а з іншого, - через бідність унеможливлюється реалізація інших прав і свобод", сказала Уповноважений з прав людини.
Н.Карпачова зауважила, що незважаючи на державні програми подолання бідності, в Україні не стало менше людей, які перебувають за її межею. За її словами, це - кожний четвертий громадянин України.
"Традиційні заходи боротьби - неефективні. Потрібні нові підходи, нові механізми справедливого доступу всіх членів суспільства до ресурсів, які запобігали б критичній межі майнового розшарування населення, а також все більшого розшарування країн на багатих і бідних", - наголосила Н.Карпачова.
Уповноважений з прав людини також відзначила, що зростання розриву у рівні соціально-економічного розвитку утворює численну міграцію біженців, шукачів притулку, загострює прояви расизму, расової дискримінації, ксенофобії, інші форми нетерпимості, які призводять до масових порушень прав людини, насильства, торгівлі людьми, зокрема, дітьми та жінками.
Н.Карпачова наголосила на гострій необхідності ратифікації Конвенції ООН 1990 року про захист прав всіх трудящих мігрантів. Вона вважає, що також потрібно схвалити засади державної міграційної політики і створити потужну міграційну службу як самостійний державний виконавчий орган зі спеціальним статусом.
Уповноважений з прав людини відзначила низку проблем, які залишаються актуальними для України, зокрема торгівля людьми, боротьба з безпритульністю, особливо дитячою, поширення насильства над дітьми, захист прав людей з обмеженими можливостями, дотримання прав людини у місцях позбавлення волі тощо.
Н.Карпачова вважає, що всі ці питання потребують пильної уваги з боку державних органів влади, правозахисних організацій, а також тісної співпраці з міжнародними організаціями.
Учасники міжнародної конференції відзначили дедалі зростаючу роль інституту омбудсмана у світі. Промовці підкреслювали, що від уповноважених з прав людини залежить наскільки швидко вони зможуть зрозуміти сучасні виклики, щоб бути готовими протистояти їм та ефективно використовувати свої повноваження для відстоювання основних цінностей людини, її прав та свобод. Вони наголошували: "Більшість викликів мають глобальний характер, тому вся світова спільнота, всі омбудсмани повинні привернути увагу до цих глобальних проблем, до проблем розвитку людства, до проблем окремих країн і народів".
Учасники міжнародної конференції ухвалили Київську декларацію, в якій відзначається роль Загальної декларації прав людини як "універсального документа в оцінці завдань щодо забезпечення прав і свобод людини для країн, урядів, народів, міжнародних і національних інститутів з прав людини ".
У Київській декларації наголошується на необхідності "активізувати зусилля ООН, інших міжнародних організацій, урядів і парламентів стосовно адекватного реагування на нові виклики часу, які загрожують як окремим країнам, так і самому існуванню людської спільноти".