Питання російської агресії на Донбасі та
анексії Криму в порядку денному
засідання Парламентської асоціації НАТО.
Голова Комітету у
закордонних справах Ганна Гопко була
модератором третьої сесії Міжпарламентської ради Україна-НАТО.
Свою промову заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони
України Олексій Литвиненко розпочав з акценту на тому, що події 2014 року в Криму й на Донбасі – не спонтанне
рішення російської влади , а опрацьована політика протягом двадцяти років, сформульованої
ще на початку дев’яностих років російським президентом Єльциним. За його словами, це
продовження загарбницької політики Російської Федерації (означено Указом про пріоритети федералізації). «РФ наполегливо
працювала на примушення колишніх держав СНД до єдності в імперії. Ці дії Росії
щодо України є незмінними. Змінні лише інструменти. Основний і найбільш
впливовий з них - війна, завданням якої
є виснаження України і руйнування довіри до влади. Перший і другий армійський
корпуси російської армії, включені до загальної системи командування Російської
Федерації., які складаються з російських кадрових військових», - наголосив
промовець. О. Литвиненко зазначив, що
вони підпорядковуються російським державним наказам. На його думку, Росія розташовує війська біля
кордону з Україною, створюючи постійну військову інфраструктуру вздовж.
«Україна підтримує мирне розв’язання конфлікту за умови збереження її
суверенітету, дотримується мінських
угод. Натомість реальні цілі домовленостей можуть бути досягнуті лише після
припинення бойових дій на окупованих територіях і розпуску незаконних формувань»,
- підсумував промовець.
Надзвичайний і Повноважний Посол, колишній член Мінської контактної групи
Роман Безсмертний переконаний, що нічого огиднішого за Мінський процес ще не
було в історії. «Таке враження, що ми апріорі ставимо запитання, відповіді на
які знайдено не буде. Світ і Європа капітулювали перед російською воєнщиною.
Поки Україна, Європа й світ займатимуться усвідомленням того, де знаходяться,
Мінський процес необхідно зберігати. Навколо Чорного, Середземного ,
Каспійського морів палає, і до цього причетна Росія. Мінськ дає змогу шукати
адекватну відповідь на перебіг подій», - зазначив промовець.
На його думку, вирішення
проблеми з Кримом і Донбасом неможливе в регіональному контексті. Їх можна розв’язати
лише глобально, оскільки це - глобальний виклик.
«Світ зіштовхнувся з
ворогом - Росією, - і має дати адекватну реакцію. Зі світової арени вже зійшли політики умиротворення
(комплекс Чемберлена). Путіна вмовити до миру неможливо. Прикладом є те, як
потерпає Казахстан, як партнер Росії. Наступною страждатиме Білорусія. Війна проти
всього цивілізованого світу», - сказав Р.Безсмертний.
Голова кримськотатарського
меджлісу Рефат Чубаров переконаний, що
світ виявився неспроможним адекватно відреагувати на дії Росії. «Агресор вдерся на територію іншої суверенної
держави. Жоден міжнародний механізм впливу не спрацював. Кримські татари
відразу заявили про несприйняття анексії Криму, за що Росія почала їм мститися.
Росія продовжує перетворювати Крим на потужний військовий плацдарм, видавлюючи
звідти нелояльне населення – кримських татар. Викрадають молодих людей, вбивають,
тіла підкидають іншим батькам для
залякування», - зазначив промовець. За його словами, кримські татари не
сприймають думки, що повернення Криму не на часі. «За останнє століття нас
вбивали декілька разів. Світ не зміг нас захистити. Але це наша земля», 0
наголосив Рефат Чубаров.
На думку доповідача, усім
здається, що у них є час. «Можливо, так воно є для багатьох. Але час - головний ресурс Путіна, завдяки якому він
сподівається, що зможе розхолодити лідерів західних країн і заспокоїти
суспільство», - підсумував промовець.
Голова підкомітету з питань відносин з НАТО Комітету з питань європейської інтеграції Мустафа-Масі Найєм розпочав своє слово, визначивши головні загрози реформам в Україні - олігархічне минуле, популізм і Росію. "Радикальні реформи не відбулися через зв'язки політичного класу з олігархами. після Майдану олігархи хотіли стабілізувати ситуацію через роками сформовану традицію прийняття рішень. Вони й досі мають вплив на політику. На тлі інституційної слабкості влади розвивається популізм. Політики намагаються підняти свої рейтинги. спекулюючи на проблемах громадян. також ми повинні чітко усвідоми, що те, що відбувається в Україні - це наслідки не Майдану, а війни. Путін зруйнував порядок денний Майдану. Реформування енергетичної, судової систем повною мірою не відбуваються через брак грошей. У 1994 році ми зруйнували свій ядерний арсенал з мотивів миру, натомість у період війни ми не можемо попросити навіть пістолет", - зазначив промовець.

На його думку, будь-які намагання провести Мінський процес через парламент наразиться на сутички. "Зростає рейтинг колишніх соратників Януковича, бо ми не можемо пояснити, чому нам не вдається припинити війну.на мінський процес треба дивитися об'єктивно. Гине багато людей на фронті. в парламенті немає дискусій щодо реформ, а лише стосовно війни. Поки Україна не контролює свою територію. ми не допустимо жодних виборів на Донбасі. З кожним днем нам все важче доводити суспільству, що Європа - наш партнер", - наголосив Мустафа Найєм. "Є люди, які хочуть щось
зробити, але в них немає досвіду. Нам потрібні приклади й
підтримка. Які наші сподівання від зовнішнього світу? Набагато легше впливати і
підштовхувати нашого Президента та Генерального прокурора ззовні, аніж із
середини. Будь ласка, якщо ви даєте гроші нашій владі, нашим політикам, контролюйте, щоб вони не привласнювали їх і не розкрадали. Ми всередині
країни цього зробити не можемо. Тож прохання молодих політиків, які
борються з корупцією в Україні - контролюйте і підштовхуйте до реформ нашу
владу" - підсумував промовець.
Ведучий програми "Радіо Вільна Європа" на радіостанції "Свобода" Віталій Портніков наголосив, що те, що відбувається в Україні - частина глобальної кризи пострадянського простору. "Першою була Грузія, наближаються Молдова й Казахстан. Завдяки поведінці проросійського керівництва під проводом Януковича в 2013-2014 роках Україна перестала бути протекторатом Росії. Натомість революційні настрої суспільства ніколи не супроводжуються революцією державних інституцій. Україна перебуває в перехідному періоді від кримінальної до цивілізованої демократичної держави. Захід має бути взірцем виконання зобов'язань. Політика цивілізованого світу не може існувати в умовах подвійних стандартів", - зазначив промовець.