15 квітня 2008, 19:02
У ВІВТОРОК, 15 КВІТНЯ, ВІДБУЛИСЯ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ДРУГОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Арсеній Яценюк, відкривши ранкове засідання, одразу на вимогу двох фракцій БЮТ і "Наша Україна-Народна самооборона" оголосив про перерву в ньому.
Після її закінчення головуючий повідомив, що фракції пропонують включити до порядку денного кілька законопроектів, на яких вони наполягають законопроекти з реєстраційними номерами 2233, 1408 і 2228.
А.Яценюк сказав, що питання про включення цих законопроектів до порядку денного буде розглянуто одразу після виступів представників фракцій і рішення буде прийнято одним голосуванням.
Із заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили уповноважені представники депутатських фракцій.
Після виступів головуючий назвав законопроекти, на включенні яких наполягали фракції: реєстр. №1408 проект закону про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України" та деяких інших законів України (щодо обмеження пільг та дострокового припинення повноважень народного депутата України); реєстр. №2228 проект Постанови про призначення позачергових виборів депутатів Харківської міської ради та Харківського міського голови та реєстр. №2233 проект закону про внесення змін до Закону України "Про Державну програму приватизації".
Народні депутати обговорили можливість включення цих проектів до порядку денного.
На вимогу фракцій Партії регіонів та КПУ у засіданні було оголошено перерву.
Представник фракції Партії регіонів Олександр Єфремов повідомив, що фракція пропонує "пакетним" голосуванням включити до порядку денного чотири проекти, відповідно з реєстр. №№ 2228, 2228-п, 2233 і 1408.
Обговоривши процедуру голосування, народні депутати 323-ма голосами включили ці проекти до розгляду.
Головуючий нагадав, що згідно з домовленостями законопроекти будуть розглядатися у другій половині дня.
Народні депутати далі розглянули кілька питань за скороченою процедурою.
Законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо державного регулювання природних монополій) доповів перший заступник Глави Секретаріату Президента України Олександр Шлапак. Він зазначив, що проектом пропонується "започаткувати дискусії щодо державного регулювання природних монополій та суміжних ринків". За його словами, Президент України пропонує "визначитися щодо ролі і місця так званих національних регуляторів і інших органів державного управління, які по природі своїй не є органами виконавчої влади".
О.Шлапак сказав, що європейський та світовий досвід давно виробив основні вимоги до національних регуляторів. Вони створюються для контролю над підприємствами, що працюють на монопольних та суміжних ринках, фінансових ринках тощо.
Доповідач наголосив: "Національні регулятори повинні бути незалежними від усіх гілок влади". За його словами, європейська традиція називає їх "квазі-судовими органами", завдання яких прийняти об'єктивне рішення в природній суперечці між надавачем послуг і споживачем. Нарешті, національні регулятори складаються з незаполітизованих професіоналів, кращих у своїй галузі.
О.Шлапак нагадав, що конституційно прописані лише такі регулятори, як Національний банк України і Антимонопольний комітет. На головних монопольних ринках національні регулятори або не створені (наприклад, у транспорті, комунальному господарстві), або входять в структуру органів виконавчої влади і, значить, апріорі управляються тими, хто контролює природні монополії. Мова йде про електроенергетику і зв'язок.
За словами доповідача, ситуація загострилася прийняттям Закону "Про Кабінет Міністрів України". О.Шлапак зазначив, що українська традиція, на відміну від європейської, назвала національні регулятори "органами виконавчої влади зі спеціальним статусом". "Ось уже протягом 2 років спеціальний статус відкидається, і ці органи визнаються звичайними органами виконавчої влади, що порушує саму природу національних регуляторів" сказав він.
О.Шлапак наголосив: "Україні сьогодні конче потрібна європейська світова система національних регуляторів. Україна конче потребує такої серйозної адміністративної реформи".
За прийняття законопроекту за основу висловився Комітет з питань економічної політики. Не підтримав проект Комітет з питань національної безпеки.
За підсумками обговорення і голосування законопроект було відхилено.
Верховна Рада прийняла за основу проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо державної підтримки сімей, які усиновили дитину із числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування).
Законопроектом передбачається встановлення одноразової допомоги при усиновленні дитини, щомісячної допомоги на усиновлену дитину та надання одноразової оплачуваної відпустки для догляду за усиновленою дитиною віком понад три роки тривалістю 90 календарних днів без врахування святкових та неробочих днів.
За основу і в цілому з поправкою прийнято закон про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (щодо допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування). Закон передбачає підвищення розміру допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, до двох прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку. Поправка стосувалася часу набуття чинності закону. Він вступить в дію з 1 січня 2009 року (пропонувалося з 1 липня 2008 року).
Народні депутати далі розглянули низку законопроектів у другому читанні. За результатами розгляду в цілому були прийняті закони: про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності; про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення вимог земельного законодавства; про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".
Законопроект про внесення змін до Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" (щодо міжнародних поштових відправлень) було прийнято в першому, другому читанні і в цілому.
Верховна Рада відхилила законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
На вечірньому пленарному засіданні Голова Верховної Ради України А.Яценюк звернувся до керівників фракцій коаліції та опозиції з проханням прийняти узгоджене рішення щодо голосування по законопроектах за реєстр. №№ 1408, 2228, 2228-п, доки буде розглядатися проект Трудового кодексу.
Проект Трудового кодексу України доповів голова Комітету з питань соціальної політики та праці Василь Хара. Він зазначив, що проект визначає основні засади і механізми реалізації трудових прав і гарантій працівників, створення належних умов праці та забезпечення захисту інтересів працівників і роботодавців в умовах ринкової економіки з урахуванням положень міжнародно-правових документів з питань праці. У проекті здійснено спробу кодифікувати та уніфікувати трудове законодавство, зокрема Закони України "Про оплату праці", "Про відпустки", "Про колективні договори і угоди", "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та частково Закон України "Про охорону праці". Положення законопроекту структуровані в 9-ти книгах, що включають Загальні положення та присвячені регулюванню окремих інститутів трудового права.
В.Хара повідомив, що окрім систематизації трудового законодавства також пропонуються норми, спрямовані на вдосконалення правового регулювання трудових відносин. У проекті приділено увагу більш конкретному визначенню сфери дії трудового законодавства, в тому числі межі його поширення на відносини окремих категорій працівників та більш детального врегулювання їх умов праці, порядку прийняття і дії нормативно-правових актів.
В.Хара попросив народних депутатів підтримати проект Трудового кодексу у першому читанні. Він наголосив на тому, що цей документ розроблявся протягом восьми років народними депутатами кількох скликань з залученням кращих фахівців, науковців, експертів.
Народні депутати під час запитань до доповідача звернули увагу на деякі положення проекту. Зокрема, вони цікавилися чи не перебільшена роль профспілок у стосунках між роботодавцями і найманими працівниками; яка вартість стандартів, що пропонується ввести; чи передбачені механізми контролю за роботодавцями в частині виконання ними колективних угод; чи встановлена ціна робочої сили; чи передбачає Трудовий кодекс соціальний захист працюючого; чи не скорочуються деякі права найманих працівників; чи збалансовані права роботодавців і найманих працівників тощо.
В.Хара вичерпно відповів на запитання своїх колег, неодноразово наголошуючи на тому, що проект розроблявся у відповідності з європейськими стандартами у сфері трудового законодавства і цілком їм відповідає.
Профільний комітет з питань соціальної політики та праці рекомендував парламенту прийняти проект Трудового кодексу за основу. Заступник голови Комітету Ярослав Сухий, доповідаючи про рішення Комітету, наголосив, що "новий Трудовий кодекс конче потрібен суспільству. Без нього неможливо розвивати сучасні трудові відносини".
Я.Сухий закликав всіх народних депутатів незалежно від їх політичної позиції підтримати цей проект.
У виступах народні депутати висловили зауваження і пропозиції до проекту. Наголошувалося на тому, що проект створює правову платформу для подальшого розвитку трудових відносин, він отримав схвальні відгуки з боку міжнародних організацій. Зверталася увага на шість розбіжностей, які можуть бути відпрацьовані у ході підготовки проекту до другого читання.
Деякі промовці висловлювали сумніви у тому, що "такий Трудовий кодекс буде виконуватися", пропонували "зважено голосувати", відправити проект на доопрацювання, залучивши до цього представників об'єднань роботодавців, профспілок з тим, щоб ухвалити дійсно "Трудову конституцію".
Після закінчення обговорення головуючий висловив сумніви у тому, що проект Трудового кодексу буде прийнято за основу у зв'язку з тим, що фракція БЮТ відмовилася від участі в голосуваннях до того часу, доки не буде розглянуто питання, на якому вона наполягає.
А.Яценюк нагадав, що чинний Трудовий кодекс був ухвалений ще у 1971 році. Тому приймати новий Трудовий кодекс необхідно.
А.Яценюк поставив проект Трудового кодексу на "сигнальне голосування". У підсумку "за" проголосувало 210 депутатів.
Голова Верховної Ради України запропонував відкласти прийняття рішення щодо голосування по проекту Трудового кодексу.
А.Яценюк нагадав, що далі мали розглядатися питання, які були включені до порядку денного на ранковому засіданні за наполяганням фракцій коаліції і Партії регіонів. Він звернувся до представників фракцій коаліції із запитанням, чи будуть вони брати участь у голосуванні з цих питань і отримав незадовільну відповідь. Така ж відповідь була і щодо розгляду наступних питань.
На цьому вечірнє засідання завершилося.