18 березня 2008, 12:46
Законопроектом (реєстр. №1140) пропонується внести зміни до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито", встановивши, що фізична особа при можливості припущення її загибелі від нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, може бути оголошена судом померлою невідкладно. Одночасно передбачається, що права родичів таких осіб на їх вимогу захищатимуть органи юридичних осіб разом з профспілковими комітетами, на території яких відбувся цей нещасний випадок.
Під час розгляду законопроекту члени Комітету звернули увагу на низку недоліків, які містяться у проекті.
Так, у частині 1 ст. 46 ЦК України пропонується встановити, що фізична особа може бути оголошена померлою судом невідкладно, якщо є можливість припустити її загибель від нещасного випадку внаслідок надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру. Проте, наголошували народні депутати, відповідно до чинної редакції статті 252 Цивільного кодексу України, "строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Початок строку чи його закінчення можуть визначатися вказівкою на календарну дату або подію, що має неминуче настати. У зв´язку з цим зазначений у законопроекті строк пропонується визначити в календарних формах, тобто місяцями, тижнями, днями".
Змінами до ст. 39 ЦПК України пропонується встановити, що права, свободи та інтереси фізичних осіб при розгляді справ про оголошення померлими фізичних осіб, які пропали безвісті за обставин, що загрожували їм смертю або дають підстави припустити їх загибель від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на їх вимогу захищають органи юридичних осіб, що діють у межах повноважень, разом з профспілковими комітетами (у випадку їх наявності) на території, яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.
Водночас, зауважували члени Комітету, відповідно до статей 38, 39, 40 ЦПК України "сприяння особі у здійсненні нею права на захист можливе шляхом використання інституту процесуального представництва на всіх стадіях цивільного судочинства".
Отже, вважають члени Комітету, чинним законодавством України передбачено підстави та порядок представництва в суді як добровільного так і законного. Тому вносити запропоновані зміни є недоцільним. Ці зауваження стосуються і змін до ст. 247 ЦПК України.
Враховуючи викладене та беручи до уваги висновки Міністерства юстиції України, Верховного Суду України, Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України, наукових установ, Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України за наслідками розгляду законопроекту в першому читанні повернути суб´єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.