У Комітеті з питань правової політики та правосуддя відбувся «круглий стіл» на тему: «Правовий статус нормативно-правових актів та перспективи вдосконалення його законодавчого врегулювання»

Інформаційне управління
24 травня 2016, 16:24

 

У заході взяли участь народні депутати, представники органів державної влади, експертного і наукового середовища.

Голова підкомітету з питань діяльності органів юстиції та виконання рішень судів Ігор Алексєєв, відкриваючи засідання, нагадав, що вже декілька разів у Парламенті ухвалювався профільний законодавчий акт, який неодноразово ветувався Президентом. Після цього були спроби внесення законів про нормативно-правові акти, які проходили перше читання, але до їх прийняття справа не доходила.

«Тому майже 20 років маємо дискусію, градус якої то піднімається, то опускається», - акцентував він.

І.Алексєєв відзначив, що на даний час вимоги до нормативно-правових актів регулюються різними законодавчими актами. «Ми бачимо, що зараз питання щодо єдиного законотворчого і нормотворчого процесу розпорошені по різним законодавчим і підзаконним актам міністерств і відомств.

Є неоднакові підходи до нормотворчого процесу, є певні дискусійні питання. Це все обумовлює необхідність і актуальність дискусії», - сказав він.

Заступник керівника Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України Андрій Ришелюк звернув увагу на те, що зараз сигналів про наявність гострої потреби щодо єдиного законодавчого акту не видно. Він нагадав, що остання спроба прийняти закон про нормативно-правові акти закінчилася неуспіхом. За його словами, «від уряду ініціатив не бачимо, що є відображенням певного ставлення державного апарату до цієї проблеми».

«Тим не менше є певні речі, які свідчать, що якийсь мінімальний корпус нормативно-правових актів, пов’язаних з цими питаннями ми все-таки мати повинні», - зазначив А.Ришелюк.

На його думку, такий закон потрібний. Але перш ніж приступати до його конкретної розробки треба визначитися з питанням про те, яку кількість приписів і наскільки деталізованих потрібно до його тексту включити.

А.Ришелюк також зазначив, що з неуспішних спроб прийняти такий закон про нормативно-правові акти потрібно зробити певні висновки, уроки, суть яких полягає у тому, що є певні речі, яких не повинно бути в тексті для того, щоб він був вдалий. «У ньому не повинно бути політичних, відомчих, особистих чи наукових амбіцій, бо це негативно буде відображатися на ньому. Якщо вдасться зробити нормальний, утилітарний закон, і він не претендуватиме на якусь революцію чи реформу, а просто буде побудований на тому, щоб узагальнити, уніфікувати і викласти в тексті закону той розвиток наших форм правових актів, який відбувся за 25 останніх років, то ми зможемо отримати успішний закон», - наголосив він.

Заступник керівника Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради - керівник управління Світлана Мішура у виступі зазначила, що такий закон - про нормативно-правові акти - потрібен. За її словами, мало прийняти такий закон, потрібно прийняти якісний закон.

С.Мішура висловила думку, що потрібно чітко продумати яке втручання має бути у цей закон. Вона також зауважила, що потрібно починати із загального, а потім удосконалювати акт.

Під час «круглого столу» також обговорено питання актуальності нормативно-правового регулювання нормотворчого та законодавчого процесів в Україні в умовах сьогодення, переваг та недоліків прийняття єдиного законодавчого акта про нормативно- правові акти.

Учасники заходу відзначали, що прийняття єдиного законодавчого акта про нормативно-правові акти може стати надійним фундаментом для формування системи якісного законодавства України.

У ході «круглого столу» були висловлені пропозиції щодо наповнення закону про нормативно-правові акти, зокрема, щодо його системи, видів та ієрархії нормативно-правових актів; механізму розроблення нормативно-правових актів, їхнього прийняття та набрання ними чинності; обліку нормативно-правових актів тощо.