07 березня 2008, 17:14
У П'ЯТНИЦЮ, 7 БЕРЕЗНЯ, ВІДБУЛОСЯ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ ДРУГОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.
Для участі в ньому зареєструвалося 394 народних депутатів.
Голова Верховної Ради України Арсеній Яценюк на початку засідання поінформував про зняття з розгляду законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо гарантій недоторканості для окремих посадових осіб). Головуючий повідомив, що Конституційним Судом України прийнята ухвала про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо гарантій недоторканості окремих посадових осіб) вимогам статті 157, 158 Конституції України та відповідно до частини шостої статті 139 Регламенту України. А.Яценюк сказав, що законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо гарантій недоторканості для окремих посадових осіб), реєстраційний номер 4058 (прийнятий Верховною Радою України п'ятого скликання) і законопроект реєстр. №0850 у Верховній Раді шостого скликання вважаються знятим з розгляду без додаткового голосування з даного питання.
Далі головуючий виголосив депутатські запити.
Після цього народні депутати висловилися з приводу питань, внесених до проекту порядку денного.
У ході голосування вони підтримали запропонований проект порядку денного з перенесенням законопроекту про Кабінет Міністрів України.
Народні депутати проголосували за розгляд перших трьох питань про створення тимчасових слідчих комісій за скороченою процедурою. Перший проект постанови про створення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування обставин щодо фактів порушення Конституції України, законів України міським головою Харкова Добкіним Михайлом Марковичем та секретарем Харківської міської ради Кернесом Геннадієм Адольфовичем в системі тарифних, майнових, земельних, бюджетних та фінансових відносин при виконанні ними своїх службових обов'язків доповів один з авторів народний депутат Олег Ляшко. Він сказав, що підставою для створення комісії стали звернення понад 220 тисяч харків'ян до найвищих органів державної влади з вимогою покласти край протиправній діяльності нинішніх міських керманичів. Доповідач повідомив, що ці звернення скеровані за належністю до правоохоронних органів поки що залишаються без належної відповіді та реагування.
О.Ляшко навів факти порушення закону з боку харківської міської влади.
Народні депутати висловилися з приводу питання. У виступах прозвучала як підтримка створення тимчасової слідчої комісії так і пропозиція спершу розглянути це питання у відповідних парламентських комітетах.
За підсумками обговорення Постанову було прийнято за основу, а потім з урахуванням пропозицій народного депутата О.Ляшка щодо персонального складу членів комісії і в цілому.
Далі народні депутати розглянули три проекти постанов про створення тимчасової слідчої комісії з питань розслідування фактів порушення Конституції України та законів України, прийняття протиправних рішень київським міським головою Черновецьким Леонідом Михайловичем та посадовими особами органів місцевого самоврядування та виконавчої влади у місті Києві.
Перший проект доповів народний депутат Андрій Портнов. Він пояснив, що підставами для створення комісії стали "факти порушень Конституції України та чинного законодавства київським міським головою Черновецьким Леонідом Михайловичем та посадовими особами органів місцевого самоврядування".
А.Портнов зазначив, що автори проекту вважають, що інтереси київського міського голови Л.Черновецького та окремих посадових осіб органів місцевого самоврядування та виконавчої влади у місті Києві йдуть у розріз з інтересами територіальної громади міста Києва, про що свідчать ініційовані ними рішення.
Одним з прикладів таких рішень, за словами доповідача, є необґрунтоване підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, якого вдалося запобігти лише завдяки принциповій позиції частини депутатського корпусу. "Проте, самими гучними прикладами порушення чинного законодавствами вказаними особами є протиправні рішення про розпродаж землі територіальної громади Києва" - наголосив народний депутат.
Доповідач зазначив, що усі наведені ним факти потребують ретельного розслідування та адекватної реакції на прийняття таких протиправних рішень.
Наступний проект постанови доповів народний депутат Юрій Мірошниченко. Він повідомив, що вніс інший проект постанови, в якому питання поставлено по суті так само. Тобто, потрібно розслідувати ті звинувачення, які лунають на адресу і Київського міського голови, і Київської міської ради. "Але разом з тим ми не маємо права на рівні внесення і створення Тимчасової слідчої комісії вже визначати винних" наголосив доповідач.
Ю.Мірошниченко зазначив, що його проект постанови передбачає об'єктивне розслідування ситуації в місті Києві, і лише за наслідками такого розслідування визначати, хто винен, хто не винен і в якому обсязі.
Третій проект доповів Голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України Олександр Єфремов. Він повідомив, що члени Регламентного комітету запропонували авторам двох попередніх проектів об'єднати їх в один, автори погодилися і, таким чином, з'явився третій узгоджений проект. О.Єфремов запропонував прийняти узгоджений проект з цього питання.
За підсумками голосування було ухвалено Постанову реєстр. №31137-д.
Далі народні депутати розглянули ще один проект постанови про створення тимчасової слідчої комісії. Її автор народний депутат Микола Джига запропонував створити тимчасову слідчу комісію з питань розслідування обставин і фактів щодо порушення Конституції України та законів України, а також численних зловживань службовим становищем Міністром внутрішніх справ України Луценком Юрієм Віталійовичем.
Автор проекту пояснив, що його спонукав до внесення такої ініціативи інцидент, який стався 18 січня поточного року між міністром внутрішніх справ Ю.Луценко і київським міським головою Л.Черновецьким. За словами автора, цей випадок потребує не тільки правової оцінки з боку правоохоронних органів, але політико-правової оцінки з боку Верховної Ради України.
У ході обговорення народні депутати висловили різні думки з приводу створення такої комісії. На її створенні наполягали представники фракцій опозиції.
За підсумками голосування Постанову про створення тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин і фактів щодо порушення Конституції України та законів України, а також численних зловживань службовим становищем Міністром внутрішніх справ України Луценком Юрієм Віталійовичем було ухвалено 219-ма голосами.
Перед розглядом наступних питань порядку денного, які стосувалися внесення змін до Конституції України у частині обмеження депутатської недоторканності дві фракції КПУ і Партії регіонів наполягли на перерві у засіданні.
На вимогу цих фракцій головуючий оголосив перерву у засіданні.
Після закінчення перерви представник фракцій народний депутат Адам Мартинюк поінформував, що фракції брали перерву для того, щоб привернути увагу, що питання внесення змін до Конституції повинні розглядатися за особливо вивіреною і складною детальною процедурою.
А.Мартинюк пояснив, що питання про включення до порядку денного сесії законопроектів про внесення змін до Конституції не може включатися разом з іншими питаннями. "Якщо ми зараз приступимо до розгляду питання про включення цього питання до порядку денного, розглянути відповідно до постанови 1375-п, тобто відповідно до статті 37 Регламенту, ми пропонуємо провести це голосування, змінивши вид голосування, а саме: вставанням" сказав А.Мартинюк.
Голова Верховної Ради України А.Яценюк після виступів народних депутатів з процедури зазначив, що потрібно перейти до процедури обговорення щодо включення до порядку денного по повній процедурі, тому що скорочена процедура не передбачена.
Перший законопроект про внесення зміни до Конституції України (щодо обмеження депутатської недоторканності) доповів один з авторів народний депутат В'ячеслав Кириленко.
Він зазначив, що розглядом цього законопроекту розпочинається процедура скасування депутатської недоторканності. За словами доповідача, цей процес є довгоочікуваним і підтриманим у суспільстві, оскільки "ми нарешті підійдемо до того стану, коли в тому числі, народні депутати України будуть представниками народу, а не представниками замкненої касти, яка працює часто лише в своїх інтересах" наголосив В.Кириленко.
Доповідач зазначив, що законопроект, який вноситься двома фракціями коаліції, має на маті привести інститут депутатської недоторканності в Україні у відповідність з міжнародними правовими стандартами, усунути суперечності в нині діючій Конституції і законодавстві України та забезпечити рівність громадян перед законом.
Далі В.Кириленко поінформував про запропоновані зміни. Законопроектом, зокрема, пропонується частину першу статті 80 діючої редакції Конституції виключити, а частину другу статті 80 щодо депутатського імунітету зберегти у повному обсязі у запропонованій редакції як частину першу цієї статті.
За словами доповідача, збереження однієї із частин 80 статті Конституції скасовує всі аргументи опонентів скасування депутатської недоторканності, які ґрунтуються на тому, що це, мовляв, може бути використаним для політичних переслідувань. "Разом з тим вилучається положення, які фактично зараз є основою такого депутатського імунітету, що забезпечує депутатам не свободу, а повну безкарність від суспільства і громадської думки" наголосив доповідач.
В.Кириленко поінформував далі, що проектом пропонується вилучити положення про те, що народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані. Вилучення цих положень, за його словами, означає, що без згоди парламенту народного депутата, як і кожного громадянина України, а це досягнення на практиці дії норми про те, що закон один для всіх, можна притягнути до адміністративної відповідальності, а саме: накласти штраф, застосувати виправні роботи чи адміністративний арешт; проводити оперативно-розшукову діяльність, чи порушувати кримінальну справу; застосовувати запобіжні заходи, в тому числі взяти під варту з метою запобігти спробам ухилитися від слідства; перешкодити встановленню істини у кримінальній справі, або продовжити злочинну діяльність, проводити слідчі дії, зокрема, затримати і допитати в якості підозрюваного; провести обшук, виїмку за підставами і в порядку передбаченому законом.
На закінчення доповідач висловив думку, що депутати лише виграють від внесення таких змін до Конституції.
Другий законопроект про внесення зміни до Конституції України (щодо гарантії недоторканності для окремих посадових осіб) доповів один з авторів народний депутат Олександр Лавринович. Він зазначив, що інститут депутатського імунітету існує в переважній більшості країн світу і, практично, в усіх європейських державах.
Доповідач зазначив: "коли мова йде про те, що ми повинні дбати про виконання законів України і про те, щоб закон був один для всіх, ми повинні згадати і історію українського парламентаризму і згадати, що за чинної Конституції тричі у цей зал парламенту приходили подання Генерального прокурора про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності і арешт народних депутатів Розуміючи про кого йде мова, не треба сьогодні дуже голосно кричати, що ми за те, щоб недоторканість була ліквідована".
О.Лавринович далі наголосив: "Розуміючи бажання частини народних депутатів України зробити всіх рівних перед законом, ми пропонуємо всіх громадян України зробити рівними перед законом, щоб всі несли відповідальність за порушення закону, всі без винятку. Але при цьому ми хочемо, щоб ця відповідальність наступала після доведення вини, після того, коли в судовому процесі буде доведено, що особа скоїла злочин".
Доповідач пояснив, що крім народних депутатів, недоторканність має бути знята і з Президента України, а також суддів.
О.Лавринович поінформував про запропоновані народними депутатами зміни. Зокрема, в статті 80 Конституції України пропонується викласти частину третю в такій редакції: "Народний депутат України не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом". Це ж стосується статті 105, у якій йдеться про те, що Президенту України гарантується недоторканість на час виконання ним повноважень. Змінами передбачається, що Президент України не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом. Такий самий імунітет сьогодні мають всі судді України.
Внесенням змін, пояснив доповідач, "ми зможемо вирівняти цей інститут імунітету для всіх категорій, хто користується різними видами недоторканості".
В обговоренні законопроектів взяли участь представники всіх депутатських фракцій. Народні депутати висловлювались за зняття з себе недоторканності. При цьому промовці з фракцій коаліції підтримували законопроект, внесений їхніми колегами. Народні депутати з фракції Партії регіонів наголошували на тому, що вони готові проголосувати за зняття недоторканності з народних депутатів, але тільки у тому випадку, коли провина народного депутата буде доведена у судовому порядку. Вони також підтримували зняття недоторканності з усіх посадових осіб, які її мають, без винятку.
Представник фракції КПУ також підтримав зняття недоторканності з усіх без винятку посадових осіб.
Представник фракції Блоку Литвина сказав про те, що народним депутатам не потрібна недоторканність у таких обсягах, як зараз, її потрібно обмежити, і що законодавство з цього питання потрібно приводити у відповідність до європейських стандартів. Він також висловився за зняття недоторканності з усіх посадових осіб, які її мають.
Далі народні депутати обговорили процедуру голосування щодо законопроектів про внесення змін до Конституції (щодо обмеження депутатської недоторканності).
Підсумовуючи, головуючий нагадав, що стаття 141 Регламенту Верховної Ради України передбачає три рішення, які можуть бути прийняті парламентом за результатами обговорення даного питання: перше це офіційне рішення про включення до порядку денного, тобто про початок процедури зміни до Конституції України.
Друге рішення це про включення до порядку денного і направлення відповідного проекту постанови до Конституційного Суду на розгляд і на висновок Конституційного Суду.
І третє рішення - це включити до порядку денного і відправити його у відповідний комітет.
Після консультацій, проведених Головою Верховної Ради України з представниками фракцій, на голосування було внесено пропозицію про направлення обох законопроектів на розгляд головному комітету з підготовки та опрацювання.
У ході голосування народні депутати не підтримали пропозицію.
Далі головуючий поставив на голосування пропозицію про включення обох законопроектів до порядку денного.
За підсумками голосування обидва законопроекти не було включено до порядку денного.
Наприкінці засідання Голова Верховної Ради України Арсеній Яценюк привітав жінок України з святом 8-е Березня.
На цьому пленарне засідання завершилося.