19 березня 2008, 18:27
У СЕРЕДУ, 19 БЕРЕЗНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
На початку ранкового засідання народні депутати виступили із повідомленнями, заявами, пропозиціями.
На пропозицію народного депутата Петра Симоненка присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять заступника оперативного командира взводу старшого лейтенанта Ігоря Кенеля, який загинув в Косово.
Голова Верховної Ради України Арсеній Яценюк, підсумовуючи виступи, поставив на голосування вимогу фракції Партії регіонів про заслуховування інформації Генерального прокурора і Голови СБУ з приводу спроби захоплення будинку Харківської мерії 18 березня.
Пропозиція не була підтримана.
З приводу ще однієї вимоги фракції Партії регіонів щодо розгляду на сьогоднішньому засіданні законопроекту про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" А.Яценюк далі надав слово Голові Комітету з питань економічної політики Олександру Ткаченку. О.Ткаченко нагадав, що цей законопроект був прийнятий у першому читанні місяць тому 282-ма голосами. Законопроект сьогодні доопрацьовується, він на завершальному етапі. Комітет врахував пропозиції законопроекту, поданого Президентом України, але згодом відкликаного.
О.Ткаченко повідомив, що Комітет звернувся до Президента України з проханням цей законопроект повернути доопрацьованим і внести у сесійний зал для розгляду третього квітня.
Головуючий нагадав, що проект включений у порядок денний завтрашнього пленарного засідання.
А.Яценюк повідомив, що сьогодні вперше в українському парламенті порядок денний пленарного засідання сформований з питань, ініціаторами якого є депутатські фракції опозиції.
Далі народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного. Спочатку вони обговорили два законопроекти про всеукраїнський референдум. Перший проект доповідав народний депутат Олександр Лавринович. Він зазначив, що законопроектом передбачається визначити правові засади, організацію та порядок проведення всеукраїнських референдумів. Зокрема, це стосується і референдуму за народною ініціативою, і референдуму про внесення змін до Конституції, і в тому разі, якщо ці зміни такі об'ємні, що буде виноситись нова редакція Основного закону. Також проектом визначаються засади проведення всеукраїнського референдуму по зміні території України; принципи участі громадян України в референдумі; розкривається зміст прав громадян на участь в цьому заході; встановлюються засади фінансового забезпечення, підготовки та проведення всеукраїнського референдуму.
За словами доповідача, цей проект "є одним з органічних законів для реалізації Української Конституції. Він також ставить відповідно до статті 19 Конституції в певні рамки всі органи державної влади і всіх посадових осіб, які повинні діяти виключно на підставі і в спосіб, визначений Конституцією і законами України".
О.Лавринович згадав і про альтернативний законопроект, який мав розглядатися пізніше. Народний депутат зазначив, що він "має одну стратегічну мету забезпечити проведення цього року в Україні всеукраїнського референдуму по прийняттю нової Конституції, яка буде підготовлена для Президента, буде ним особисто винесена на всеукраїнський референдум, з тим щоб змінити конституційний лад в державі".
О.Лавринович у відповідь на запитання Голови Верховної Ради України про ставлення до позиції головного комітету, який вважає недоцільним розгляд обох законопроектів і схиляється до того, що ці законопроекти повинні бути об'єднані, погодився на те, щоб напрацювати узгоджений законопроект.
Альтернативний проект представив народний депутат Юрій Ключковський. Він доповів про відмінності його законопроекту від попереднього, а також поінформував про основі норми документу: статус референдуму, основні вимоги, юридичні наслідки проведення референдуму.
Ю.Ключковський визнав певне порушення в законопроекті положень Конституції України у частині призначення референдуму Президентом України.
Доповідач також зазначив, що внесений ним законопроект "врегульовує достатньо ретельно інститут референдуму". Ю.Ключковський сказав, що він готовий обговорювати спірні позиції і при взаємній згоді знімати їх.
Голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва і місцевого самоврядування Владислав Каськів поінформував про те, що Комітет пропонує направити проекти на доопрацювання з тим, щоб автори внесли узгоджений проект.
В ході обговорення народні депутати висловили думку, що новий закон про всеукраїнський референдум потрібно приймати, оскільки це питання законодавчо врегульоване Законом Української РСР, який діє ще з 1990 року. І застосувати його неможливо. На їхню думку, "важливо мати хороший законопроект, який буде реалізовувати безпосереднє право народу на здійснення всеукраїнського референдуму чи якийсь інший спосіб його проведення".
За підсумками голосування обидва законопроекти не набрали необхідної кількості голосів для прийняття за основу і були відхилені.
Проект Трудового кодексу України і законопроект про соціальний діалог на прохання Голови Комітету з питань соціальної політики та праці було перенесено Василя Хари було перенесено на наступний пленарний тиждень.
Далі законопроекти розглядалися за скороченою процедурою. Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо віднесення питання про заборону діяльності політичних партій до предметної підсудності Вищого адміністративного суду України) доповів народний депутат Валентин Матвєєв. Він обумовив законодавчу ініціативу тим, що "сьогодні питання щодо заборони діяльності, або анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії відповідно до закону "Про політичні партії в Україні" та Кодексу адміністративного судочинства вирішуються в різних судових інстанціях. А саме: судом першої інстанції по даному питанню є Верховний Суд". Тому, законопроектом пропонується внести зміни до вище згаданих правових актів і віднести вказане питання до предметної юрисдикції Вищого адміністративного суду як суду касаційної інстанції.
Профільний комітет з питань державного будівництва і місцевого самоврядування, про рішення якого доповів заступник Голови Комітету Юрій Ключковський, підтримав прийняття законопроекту у першому читанні з одним принциповим застереженням. Законопроект передбачає, що Верховний Суд України буде виступати в ролі касаційної інстанції. За словами Ю.Ключковського, "це не відповідає сучасному місцю Верховного Суду у системі судоустрою України в адміністративній юстиції. Тому при підготовці до другого читання цю норму необхідно виправити, і за Верховним Судом України Комітет бере на себе зобов'язання залишити лише те, що передбачено сьогодні, тобто розгляд справ за винятковими і нововиявленими обставинами".
Згідно з процедурою розгляду законопроекту виступили по два промовці на підтримку і проти.
За підсумками голосування законопроект не набрав необхідної кількості голосів для прийняття за основу і був відхилений.
Наступним проектом про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо видів покарання) пропонувалося встановити можливість застосування як виняткової міри покарання смертну кару за особливо тяжкі злочини, умисні вбивства при обтяжуючих обставинах.
Доповідач народний депутат Петро Симоненко аргументував законодавчу ініціативу тим, що "внесення цієї пропозиції є відповіддю на настійні вимоги багатьох громадян України, занепокоєних тим, що в країні вчиняється велика кількість дуже тяжких злочинів (за даними Міністерства внутрішніх справ від трьох до п'яти тисяч на рік). При чому, нерідко вони вчиняються злочинними угрупуваннями, супроводжуються зґвалтуваннями, розбійними нападами, грабіжництвом, іншими тяжкими злочинами".
П.Симоненко, враховуючи винятковий характер смертної кари як міри покарання, запропонував встановити, що справи про умисні вбивства, вчинені при чітко визначених у Кримінальному кодексі України обтяжуючих обставинах і за які може бути призначена зазначена міра покарання, розглядаються судом за участю присяжних. З метою недопущення судових помилок пропонується протягом шести місяців вирок не виконувати, і таким чином дається можливість ще раз зробити перевірку, щоб все було за законом.
Доповідач висловив впевненість, що "введення в кримінальне законодавство нашої країни виняткової міри покарання за навмисні вбивства при обтяжуючих обставинах стане ефективним засобом протидії проти цього".
Голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Мойсик поінформував про одноголосне рішення Комітету підтримати законопроект, підтримати ідею повернення в Україні покарання у вигляді смертної кари.
Водночас, далі В.Мойсик сказав, що "світовий і вітчизняний досвід показують, що смертна кара не запобігала вбивствам. За 40 років, за якими застосовувалась смертна кара з 1 квітня 1961 року, кількість умисних вбивств тільки зростала".
Народний депутат також нагадав, що скасування смертної кари було обов'язком України при вступі до Ради Європи. "Ми там і підписалися в тому, що смертна кара в Україні не буде застосовуватись" нагадав він.
За наслідками голосування Верховна Рада відхилила законопроект про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо видів покарання).
Далі народний депутат Петро Цибенко доповів проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо врахування заробітної плати для обчислення пенсії). Він запропонував сплачувати внески до Пенсійного фонду України з усієї заробітної плати. За його словами, потреба у такому законопроекті виникла тому, що "звичайний пересічний громадянин сплачує внески до бюджету Пенсійного фонду з кожної копійки своєї заробітної плати, заробленої тяжкою працею. А ось високопосадовець, який отримує високу заробітну плату, Президент, Прем'єр-міністр, міністри, депутати, судді, прокурори, інші високопосадовці сплачують внески лише з частини заробітної плати".
П.Цибенко зазначив, що проект спрямований на наповнення бюджету Пенсійного фонду, без якого будь-яке збільшення пенсії неможливе. За його словами, "збільшувати пенсії вкрай необхідно, оскільки навіть після всіх перерахунків і збільшень ці пенсії, по-перше, не стали цивілізованими, а по-друге, будь-які збільшення з'їдаються шаленим зростанням цін".
Голова підкомітету Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Микола Кульчинський, доповідаючи рішення Комітету, зазначив: "На перший погляд, закон ніби і скорочує ту шалену різницю у пенсійному забезпеченні по трудових пенсіях, по спеціальних пенсіях. Але разом з тим він ставить іншу проблему той, хто має величезні зарплати, а це може бути і 20, і 30, і 50, і 100 тисяч, гроші, таким чином у них будуть більші пенсії і більші витрати Пенсійного фонду". За словами представника профільного комітету, для цього законопроекту є важливим зберегти баланс".
М.Кульчинський повідомив про те, що Науково-експертне управління вимагає фінансових розрахунків. І вже за результатами фінансових розрахунків потрібно буде вирішувати приймати чи не приймати цей закон. Комітет вважає, що закон треба відправити на доопрацювання.
За підсумками голосування законопроект був відхилений.
Наприкінці ранкового засідання народні депутати розглянули три законопроекти про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (щодо не оподаткування безкоштовно наданого вугілля). Автори двох проектів народні депутати Василь Хара і Михайло Волинець зняли свої законопроекти на користь проекту народного депутата Віктора Турманова.
Цим законопроектом пропонувалося уточнити категорію осіб, яким встановлено пільги з безоплатного надання вугілля на побутові потреби. Необхідність ухвалення законопроекту автор аргументував "невдоволенням, великим потоком скарг, звернень шахтарів, які через протиріччя в чинних законах змушені платити податок з прибутку на безкоштовно надане їм вугілля на побутові потреби".
Верховна Рада ухвалила законопроект про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (щодо не оподаткування безкоштовно наданого вугілля) у першому читанні 227-ма голосами "за".
На цьому пленарне засідання завершилося.