21 лютого 2008, 18:17
Результати аналізу направлено Президентові України, Голові Верховної Ради, Прем'єр-міністрові, Секретареві РНБО, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Генеральному прокуророві України.
Розглянувши низку законопроектів, віднесених до відання Комітету, опрацювавши висновки на них Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України, Комітет відзначив факти виходу державних інституцій за межі конституційного та правового поля.
Комітет, зокрема, погодився з висновком Рахункової палати на Закон "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" про те, що він не узгоджується з окремими нормами Конституції України, Бюджетного кодексу України, інших законодавчих актів та рішеннями Конституційного Суду України.
В матеріалах Комітету зазначається: "Всупереч вимогам статей 22 та 48 Конституції України розділом II Закону призупинено дію положень більше ста законів України, у тому числі знижено рівень оплати праці та соціального захисту окремих категорій працівників, введено обмеження в частині надання пільг, компенсацій, гарантій, пенсій, соціальних допомог, допомог сім'ям з дітьми, інших виплат окремим категоріям громадян, що звужує їх конституційне право на достатній життєвий рівень".
Комітет звертає увагу, що з 1 січня 2008 року цим законом обмежено розмір пенсій окремим категоріям громадян, які виконують або виконували державні функції на посадах із спеціальним статусом, а саме: військовослужбовцям, науковим та науково-педагогічним працівникам, державним службовцям, працівникам органів прокуратури тощо.
Комітет зазначає, що у внесеному Президентом України законопроекті "Про Кабінет Міністрів України" (реєстр.№1312), низка положень не узгоджується з Конституцією та іншими законами, рішенням Конституційного Суду України або потребує додаткового обґрунтування і обговорення. "Характер пропонованих змін до чинного закону свідчить про намагання розширити повноваження Президента за рахунок обмеження прерогатив Уряду і парламенту.
Комітет звертає увагу, що в проекті подання Прем'єр-міністра щодо звільнення міністрів закордонних справ та оборони вносяться "за згодою Президента України". Про можливість звільнення цих міністрів за ініціативою Верховної Ради навіть не згадується.
Тим часом, Конституційний Суд України у своєму висновку від 11 грудня 2007 року роз'яснив, що подання глави держави на відставку прем'єра, міністрів закордонних справ та оборони не вимагається, бо "відповідно до Конституції України, повноваження Президента України вичерпно визначені Конституцією України, що робить неможливим прийняття законів, які встановлювали б його повноваження".
"Положення ст.28 законопроекту, де йдеться про відносини Кабінету Міністрів України з Радою національної безпеки і оборони України і Секретаріатом Президента України та про можливість включення членів Уряду до складу консультативних, дорадчих та інших допоміжних служб, що утворюються Президентом для здійснення своїх повноважень, фактично ставлять Раду національної безпеки і оборони України і Секретаріат Президента над Урядом, що не узгоджується з Конституцією України".
У внесеному Президентом проектом Закону "Про внесення змін до Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачається, що "голова обласної державної адміністрації може за рішенням Президента України бути включеним до складу Ради національної безпеки і оборони". Це суперечить ст.6 Закону України "Про Раду національної безпеки і оборони України", згідно з якою членами РНБОУ можуть бути лише керівники центральних органів виконавчої влади". (До речі, нещодавно членом Ради затверджений Президент НАНУ)".
Комітет відзначає системність призначення на відповідальні державні посади виконуючими обов'язки, до того ж без обмеження термінів їх перебування на посадах у такому статусі, що дозволяє обходити встановлений Конституцією і законами порядок вирішення важливих кадрових питань.
Прикладом є ситуація у Службі безпеки України, яку вже більше року (з грудня 2006 року) тимчасово очолює призначений Президентом України "виконуючий обов'язки Голови СБУ", хоча керівник цієї Служби, за Конституцією, призначається і звільняється з посади Верховною Радою за поданням Президента. Заступники Голови СБУ згідно із Законом призначаються і звільняються Президентом за поданням Голови Служби. Голова СБУ не затверджений Верховною Радою, а лише протягом останнього року змінилося 7 заступників Голови Служби. Це "може призвести до небезпечного зниження професіоналізму в діяльності цього надзвичайно важливого державного органу".
Комітетом проаналізовано внесений Президентом України законопроект "Про Національну гвардію України", який передбачає створення на базі Внутрішніх військ МВС безпосередньо підпорядкованої Главі держави Національної гвардії України із широкими повноваженнями.
Комітет з цього приводу прийняв відповідне рішення.
"Небезпечною, - наголошується в Аналізі, - є пропозиція Президента про зміну правового статусу національних комісій з регулювання природних монополій, Державної прикордонної служби, Державної служби спецзв'язку та захисту інформації, центрального органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг". За змістом законопроекту, внесеного Президентом України, ці органи пропонується позбавити статусу центральних органів виконавчої влади, що формально виводить їх поза межі системи органів виконавчої влади. Це не узгоджується з ч.1 ст.6 Конституції України, яка закріплює принцип поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу та судову.
Водночас за Главою держави пропонується зберегти повноваження щодо призначення на посади керівників цих органів та затвердження положень про ці органи. До внесення змін до Конституції України у 2004 році Основний Закон передбачав конституційно-правову основу для надання Президентові установчих та контрольних повноважень у сфері виконавчої влади. Чинна ж Конституція такої можливості не передбачає".
Комітет проаналізував Указ Президент України від 6 лютого ц.р. "Про комплексну перевірку діяльності Міністерства оборони України та стану мобілізаційної готовності Збройних Сил України". Ним доручено главі Секретаріату Президента "затвердити персональний склад" інспекційної комісії з перевірки готовності та боєздатності Збройних Сил, "залучивши до нього працівників апарату РНБОУ". Комітет звертає увагу на те, що фактично цим Президент порушив вимоги частини другої ст.106 Конституції, згідно з якою "Президент не може передавати свої повноваження іншим особам або органам".
Комітет також проаналізував Указ Президента України №1294 про утворення Національної конституційної ради. На неї покладено "підготовку концепції системного оновлення конституційного регулювання суспільних відносин в Україні та проекту нової редакції Конституції України".
У матеріалах Комітету зазначається, що "документ практично не передбачає участь в конституційному процесі ні Верховної Ради, до виключних повноважень якої віднесене внесення змін до Конституції, ні Конституційного Суду, на який покладена перевірка конституційності пропозицій про внесення змін до Основного Закону".
Звертається увага, що у даному Указ відсутні положення про те, як має прийматись нова Конституція або її нова редакція, чи буде дотримано процедуру, визначену розділом XIII чинної Конституції?
На думку фахівців, Президент цим Указом перевищив свої конституційні повноваження, наділив Конституційну раду правом ухвалювати рішення, які "в разі потреби можуть бути запроваджені актами Президента".
У висновку Комітет зазначає, що систематичне порушення органами влади Конституції та законів України створює загрозу національній безпеці держави, сприяє падінню авторитету влади та зростанню правового нігілізму серед громадян.