Пленарне засідання 18 лютого 2004 року

У СЕРЕДУ, 18 ЛЮТОГО, П'ЯТА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМI.

На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради України Володимир Литвин оголосив депутатські запити до Президента України, Кабінету Міністрів та вищих посадових осіб органів виконавчої влади. Потім із заявами, повідомленнями та пропозиціями виступили уповноважені депутатських фракцій і груп.

У середу згідно з Регламентом Верховної Ради України народні депутати розглядали питання ратифікації. Вже перший законопроект про ратифікацію Протоколу про затвердження Положення про порядок організації і проведення спільних антитерористичних заходів на територіях держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав викликав жваве обговорення у сесійній залі. Доповідав перший заступник Голови Служби безпеки України Юрій Землянський. Він зазначив, що законопроект визначає порядок організації та координації проведення спільних антитерористичних заходів на територіях держав-учасниць СНД, а також правовий статус учасників спільних антитерористичних заходів щодо припинення терористичної діяльності, пов'язаних із захопленням терористами заручників, об'єктів підвищеної технологічної та екологічної небезпеки, приміщень дипломатичних представництв та інших об'єктів, затримання та знешкодження терористів, терористичних груп та організацій.

Ю.Землянський також повідомив, що ратифікація передбачена із застереженнями, спрямованими на захист державного суверенітету України, вона сприятиме боротьбі з тероризмом в усіх його проявах, підкреслюватиме послідовність дій України, які вживаються з метою дотримання своїх зобов'язань щодо протидії негативному явищу.

Народних депутатів, які взяли участь в обговоренні, цікавили питання хто представлятиме українську сторону і прийматиме рішення, крім Верховної Ради, яка ратифікує Протокол, щодо проведення антитерористичних заходів; чому участь України в антитерористичних заходах обмежена тільки СНД; участі в таких заходах на території України іноземних військ чи спецпідрозділів; що станеться, якщо Верховна Рада не ратифікує Протокол.

Співдоповідач - перший заступник голови Комітету у закордонних справах Олег Грачев пояснив, що нератифікація Протоколу призведе до ізоляції від певної важливої інформації, що стосується терористичної діяльності та призведе до того, що Україна залишиться після цього наодинці у боротьбі з тероризмом.

Народний депутат Юрій Кармазін звернув увагу на невраховані застереження, які стосувалися захисту власних інтересів під час проведення таких заходів, відчуження спеціальних засобів і матеріалів забезпечення спеціальних антитерористичних формувань української сторони, які є власністю України, відшкодування з боку сторони, на території якої знаходяться українські антитерористичні формування витрат, пов'язаних з пораненням, каліцтвом або смертю. Він зазначив, що ці та інші застереження мають бути враховані в тексті законопроекту. Законопроект, не набравши необхідної кількості голосів для прийняття в цілому, було прийнято за основу.

Далі народні депутати ратифікували низку законопроектів. Зокрема, були ратифіковані: Протокол до Угоди з питань, пов'язаних з відновленням прав депортованих осіб, національних меншин і народів; Угода між Урядом України та Урядом Республіки Албанія про сприяння та взаємний захист інвестицій; Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Сирійської Арабської Республіки про торговельне судноплавство; Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Спеціального Адміністративного Району Гонконг Китайської Народної Республіки про морський транспорт; Угода про морське торговельне судноплавство між Кабінетом Міністрів України і Головним Народним Комітетом Великої Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамагирії; Угода про науково-технічне співробітництво між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Австрія; Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про науково-технологічне співробітництво.

Законопроект про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій доповідав міністр освіти і науки України Василь Кремінь. Він визначає правові, економічні, організаційні та фінансові засади державного регулювання діяльності у сфері трансферу технологій і спрямований на забезпечення ефективного використання науково-технічного інтелектуального потенціалу України.

Норми законопроекту серед іншого направлені на припинення несанкціонованого використання об'єктів інтелектуальної власності та недопущення порушення прав на ці об'єкти при технологічному переоснащенні підприємств. Передбачається створення державної та галузевих систем науково-технічної, кон'юктурно-економічної і патентної інформації відповідно до міжнародних вимог, визнаних Україною.

Документом також передбачається забезпечення підготовки фахівців з питань інтелектуальної власності і трансферу технологій та інноваційної діяльності. Проектом пропонується правове врегулювання відносин з питань набуття використання та захисту прав на об'єкти технологій, створених на рахунок коштів Державного бюджету.

За словами міністра, прийняття закону дозволить припинити неконтрольований виток за межі України вітчизняних результатів науково-технічної діяльності та недопущення проникнення в Україні морально застарілих технологій та неліквідної продукції. Закон також відкриє шлях до розвитку договірних відносин між особами, які створюють об'єкти технологій та особам, які використовують ці об'єкти.

В.Кремінь також зазначив, що прийняття закону спрямоване на підвищення ефективності використання його науково-технологічного потенціалу, організації цивілізованого трансферу технологій, спрямування коштів, отриманих від реалізації нематеріальних активів для відтворення науково-технологічної сфери. Запровадження норм законопроекту забезпечить захист економічних інтересів держави щодо використання технологій, створить дієвий механізм запобігання несанкціонованому відтоку з України вітчизняних і конструкторських розробок, а також активізує процес розроблення і впровадження нових прогресивних технологій, посилить вплив реалізації наукомісткої продукції на соціально-економічний розвиток держави, сприятиме поглибленню інтеграції України в загальноєвропейський науково-технологічний простір.

В обговоренні законопроекту взяли участь народні депутати Г.Манчуленко, В.Матвєєв, Ю.Соломатін, В.Надрага, О.Баранівський, В.Пузаков.
Народні депутати запитували міністра про втрати наукового потенціалу за останні роки, чому не впроваджуються окремі технології українських вчених, що цьому заважає тощо. Виступаючі звертали увагу на проблеми, які не врегульовані цим законопроектом.

Співдоповідач від профільного комітету народний депутат Михайло Родіонов поінформував народних депутатів про рішення комітету прийняти за основу проект. Позицію комітету він аргументував важливістю прийняття такого закону для України, оскільки держава зазнала і зазнає значних втрат через відсутність державної системи регулювання і трансферних технологій.

Не менш зацікавленим було обговорення за скороченою процедурою трьох законопроектів про внесення змін до Закону України "Про концесії" (щодо переліку об'єктів). Законопроектом, внесеним народними депутатами Р.Богатирьовою та П.Буждиганом пропонується доповнити перелік об'єктів права державної чи комунальної власності, які можуть надаватися у концесію, магістральним трубопроводом транспортування нафти "Одеса-Броди". На думку авторів. це призведе до більш ефективного використання магістральних трубопроводів, що в свою чергу буде сприяти розвитку конкуренції в даній сфері на наповненню державного бюджету (концесійні та податкові платежі).

Автор іншого законопроекту - народний депутат О.Гудима пропонує вилучити із чинного закону передачу у концесію всіх нафто- і газопроводів, ліній електропередач, оскільки це загрожує національній безпеці держави.

Урядовий законопроект доповідав віце-прем'єр-міністр Кабінету Міністрів Андрій Клюєв. Він поінформував про те, що після того, як Верховна Рада прийме закон про дозвіл на передачу в концесію магістрального трубопроводу "Одеса-Броди", планується створити міжнародний консорціум з власників нафти і міжнародний консорціум з виробників нафти, яка буде транспортуватися трубопроводом "Одеса-Броди" за прозорою процедурою. А.Клюєв зазначив, що трубопровід буде передано в концесію міжнародному консорціуму, до складу якого увійдуть декілька учасників.

Народні депутати, які взяли участь в обговоренні законопроектів підкреслювали, що мова йде про стратегічний для України об'єкт, який має важливе значення для національної безпеки, висловлювались як за скоріший початок експлуатації трубопроводу (втрачаються значні кошти), так і проти передачі в концесію трубопроводу, пропонували доопрацювати законопроекти, оскільки аргументи уряду не зовсім переконливі і він повинен надати економічні розрахунки, які були б на користь концесії тощо.

За скороченою процедурою народні депутати розглянули низку законопроектів про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; до Закону України "Про дорожній рух" (щодо вилучення посвідчення); до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за порушення Правил дорожнього руху); до Кодексу про адміністративні порушення (щодо порушення водіями маршрутних таксомоторів правил експлуатації транспортних засобів); до Кодексу про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за перевезення нелегальних мігрантів). Всі вони спрямовані на встановлення та посилення відповідальності за адміністративні порушення учасників дорожнього руху. Адже, як зазначалося у виступах доповідачів та тих, хто взяв участь в обговоренні, дорожній рух залишається одним з джерел підвищеної небезпеки, під час якого гинуть люди. Обговорення цих законопроектів проходило зацікавлено і конструктивно. Були висловлені слушні зауваження та пропозиції, спрямовані на їх покращання.

Наприкінці ранкового засідання народні депутати розглянули законопроект про внесення змін до Закону України "Про мисливське господарство і полювання" (щодо строків), яким його автор народний депутат О.Голуб пропонує заборонити у березні-квітні полювання на самців крижня, тетерука, вальдшнепа та гусок. Це, на його думку, сприятиме покращанню охорони тваринного світу.

Рішення з обговорених питань народні депутати прийматимуть у день голосування з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

На цьому пленарне засідання завершилось. З 16-ої години народні депутати працювали у комітетах.

НАСТУПНЕ ЗАСІДАННЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ ВІДБУДЕТЬСЯ 19 ЛЮТОГО, У ЧЕТВЕР.