29 січня 2008, 14:44
У заході взяли участь народні депутати члени Комітету, міністр праці та соціальної політики, члени Національної тристоронньої соціально-економічної Ради при Президенті України представники всеукраїнських об'єднань профспілок і роботодавців, керівники виконавчих фондів соціального страхування.
Під час "круглого столу" відбулася презентація розділу програми "Соціальний захист".
Голова Комітету Василь Хара на початку засідання висловив думку, що добре було б обговорювати такі програми ще на етапі їх написання.
Загальну характеристику проекту Програми дала заступник міністра економіки Ірина Крючкова. Вона наголосила на тих критичних відставаннях, які спонукала уряд підготувати таку програму. За її словами, продуктивність праці в Україні становить усього 30% від рівня Європейського співтовариства, рівень середньодушових загальних доходів на місяць у 38,4% домогосподарств нижчий за прожитковий мінімум, а за індексом людського розвитку Україна посідає 76 місце.
Заступник міністра економіки зауважила, що основною причиною такого становища є низька якість управління, непрозорість рішень, які ухвалює влада.
Міністр праці та соціальної політики Людмила Денисова наголосила на тому, що участь соціальних партнерів у розробці таких програм має стати правилом.
Говорячи про соціальний аспект Програми, міністр праці наголосила: "Соціальна політика в державі не пристосована для поліпшення життя людей". Тому уряд, насамперед, ставить наголос на тому, що соціальні стандарти повинні відповідати потребам гідного життя людини та гарантуватися державою.
Л.Денисова розповіла про основні параметри соціального розвитку, які закладаються у Програмі діяльності Кабінету Міністрів. Зокрема, вона детально зупинилася на кількох основних складових: реформування системи зайнятості, запровадження пенсійної реформи, реформування системи соціального страхування, державна допомога сім'ям з дітьми, упорядкування системи надання пільг та соціальних послуг, соціальний захист інвалідів і дітей-інвалідів.
Закладене збільшення коштів на реалізацію цих розділів Програми дозволить дещо поліпшити життя українських громадян. Однак, учасники "круглого столу" вважають, що мову потрібно вести не про незначне покращання, а про запровадження нових соціальних стандартів, які відповідали б рівню європейських стандартів якості життя. Ті ж, що пропонуються, спрямовані на локалізацію бідності в Україні, а не на якісні зміни.
Учасники "круглого столу" також звертали увагу на те, що проект насамперед є політичним, а не економічним документом. У ньому задекларовані добрі наміри, однак вони не підкріплені економічними розрахунками.
Промовці зазначали, що Програма розроблялася без врахування інфляційних процесів, у ній простежується брак ресурсів ("Програма обіцяє все відразу і всім"), конкретні цифри щодо її виконання містяться тільки у соціальній частині.
У виступах наголошувалося, що потрібна більша конкретизація задекларованих намірів.
Учасники зазначали: "потрібно чітко визначити зміст соціальної політики та прагматичні заходи на її виконання". При цьому особливо наголошувалося на активізації соціального діалогу. "Без залучення представників об'єднань профспілок і роботодавців, які мають стати рівноправними учасниками соціального діалогу, не можлива ні політична, ні економічна, ні соціальна стабільність у суспільстві" наголошували учасники засідання.
Голова Комітету Василь Хара, підсумовуючи, наголосив на необхідності підняти соціальний діалог на вищий рівень. Він також запропонував ухвалити закон про соціальне партнерство, що дозволить значно активізувати соціальний діалог, залучити до нього всі зацікавлені сторони.
Представники всеукраїнських об'єднань загалом підтримали розробку такої програми. Вони передали свої зауваження і пропозиції до проекту у Комітет з питань соціальної політики та праці.