Верховна Рада України направила на доопрацювання Закон "Про державний земельний кадастр"

27 червня 2007, 11:47

Закон (реєстр. № 0948) визначає правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері державного земельного кадастру з метою інформаційного забезпечення управління земельними ресурсами та використання його відомостей.

Президент України не підписав Закон “Про державний земельний  кадастр України” виходячи з того, що "його концепція не відповідає інтересам держави і громадянина, містить  конструктивні вади, які не забезпечують формування в Україні належної земельної кадастрово-реєстраційної системи".

Так, у Пропозиціях Президента України стверджується, що  запровадження інформаційної системи відомостей та документів стосовно земельних ділянок, їх правового режиму - державного земельного кадастру при наявності Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень (ведення якого передбачено Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”) призведе до утворення практично тотожних баз даних, ускладнень під час реалізації громадянам, юридичними особами конституційних прав власності на землю та прав на користування земельними ділянками.

Народні депутати звернули увагу на те, що Закон “Про державний кадастр” відтворює, конкретизує положення Земельного кодексу України, які  визначають призначення, завдання, складові частини державного земельного кадастру. Однією зі складових цього кадастру є державна реєстрація земельних ділянок (статті 196, 202 Земельного кодексу України), яка разом з іншими його (кадастру) частинами утворює   єдину  державну систему відомостей та документів із земельних питань. Наявність такої системи дозволяє узгоджено підходити щодо опрацювання  різноманітних  земельних питань,  формувати єдиний блок інформації, присвяченої землі, а, отже. об‘єктивно спрощує користування цією інформацію, у тому числі громадянами.

Зазначалося також, що у Законі “Про державний земельний кадастр” враховано, що Закон “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” встановлює  порядок державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно та їх обмежень, й відповідно до цього передбачена взаємодія органів, що здійснюють реєстрацію земельних ділянок, з органами, що здійснюють державну реєстрацію речових прав та їх обмежень (статті 40, 41 Закону України “Про державний земельний кадастр”). Отже, вважають народні депутати, немає протистояння між зазначеними законами у регулюванні реєстраційних відносин.

Профільний комітет, зокрема, підтримує пропозиції Президента України щодо визначення безпосередньо у цьому законі порядку та підстав надання відомостей державного земельного кадастру, що мають конфіденційний характер. Це сприятиме більш повної реалізації конституційних гарантій  права людини на захист конфіденційної інформації (не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини – частина 2 статті 32 Конституції України).