08 липня 2007, 12:26
Основним автором і доповідачем з цього питання виступив парламентарій зі США Бенджамін Кардін. Він зазначив, що над вирішенням цих питань необхідно працювати у кожній країні. За його словами, тільки у США протягом останніх років зафіксовано 1500 випадків проявів антисемітизму.
Найбільшу увагу в обговоренні викликали питання боротьби з намаганнями обмежити свободу віросповідання, у зв’язку з чим Комітет вніс до Резолюції новий пункт. У ньому парламентарії нагадують державам –учасницям, що повага до свободи думки, свідомості, релігії чи віри повинна сприяти боротьбі з усіма формами нетерпимості для формування позитивних взаємовідносин між людьми, укріплення соціальної справедливості і досягнення миру у всьому світі.
До Резолюції включено також пункти, у яких ПА висловлює "занепокоєність з приводу прославлення нацистського руху, в тому числі через спорудження монументів і меморіалів, а також проведення публічних демонстрацій, які прославляють нацистське минуле, нацистський рух і неонацизм". Члени Комітету наголосили, що для внесення такого пункту є дуже багато підстав, "оскільки така практика є плідним підґрунтям для сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії". Парламентарії вважають, що "необхідно вжити більш ефективні заходи по боротьбі з такими явищами і екстремістськими рухами, які становлять реальну загрозу демократичним цінностям".
Під час обговорення Резолюції парламентарії нагадали про Голокост та його вплив, про акти антисемітизма, що тривають в регіоні ОБСЄ. Такі прояви, вважають члени Комітету, не обмежуються будь-якою однією державою і "вимагають від всіх держав-учасниць непохитності, щоб стерти цю темну пляму з історії людства".
Після обговорення учасники засідання доповнили текст Резолюції пунктом, у якому закликають держави-учасниці підтвердити і виконувати положення Бухарестської декларації і цієї Резолюції як доказ дотримання мети - "поважати права людини і основні свободи, включаючи свободу думки, совісті, релігії чи переконань для всіх без розділення на раси, стать і релігії", як це записано у Гельсінському Заключному акті.