04 червня 2015, 13:57
Під час засідання заступник міністра охорони здоров‘я Ігор Перегінець презентував основні стратегічні завдання МОЗ України у сфері фінансування системи охорони здоров‘я, організації роботи первинної ланки охорони здоров‘я, госпітального сектору, побудови нової системи громадського здоров‘я та забезпечення ліками, а також робочий план з втілення у 2015-2016 роках розробленого МОЗ України пакету законопроектів, що передбачають: зміну господарського статусу закладів охорони здоров‘я та зміни підходів до фінансування системи охорони здоров‘я; оптимізацію діючої мережі закладів охорони здоров‘я; посилення управління мережею закладів охорони здоров‘я та закупівлями; впровадження єдиної інформаційної системи охорони здоров‘я; створення базового та додаткового пакетів медичних послуг.
Національні експерти та науковці поділилися досвідом реалізації в Україні проектів Європейського Союзу щодо реформи системи охорони здоров’я, які передбачали запровадження автономізації закладів охорони здоров’я та державних контрактних закупівель медичних послуг з метою забезпечення населення безоплатною медичною допомогою, окреслили досягнення цих проектів та проблеми, що були виявлені у ході їх реалізації.
Учасники "круглого столу" відзначали, що автономізація закладів охорони здоров’я є одним з найважливіших інструментів реформування системи охорони здоров’я, оскільки її запровадження надає можливість значно розширити права та спроможності державних та комунальних закладів охорони здоров‘я, підвищити якість та ефективність їх діяльності, а також поліпшити ефективність використання ресурсів системи охорони здоров‘я в цілому.
Промовціі звернули, зокрема, увагу на досвід усіх сучасних розвинутих країн та багатьох країн, що розвиваються, автономізація закладів охорони здоров’я є одним з найважливіших інструментів реформування системи охорони здоров’я. Її запровадження має на меті розширення прав наявних нині в Україні державних та комунальних лікарень, які функціонують у формі бюджетних установ, щодо прийняття різного роду управлінських та фінансових рішень шляхом зміни юридичного статусу цих закладів.
На думку учасників заходу, автономізація лікарень, запроваджувана паралельно з такими важливими стратегіями, як усунення фрагментації фінансових ресурсів медичної галузі, встановлення прозорих, зрозумілих та обґрунтованих гарантій забезпечення населення безоплатною медичною допомогою, стратегічні закупівлі медичних послуг для потреб населення на основі контрактів, що оплачуються за рахунок державних коштів, нові, що базуються на результатах діяльності, системи оплати постачальників медичних послуг тощо, здатна створити міцний фундамент для успішної реформи системи охорони здоров’я, основними цілями та результатами якої мають бути як поліпшення якості й доступності медичної допомоги, подолання нерівності у цій сфері, так і, водночас з цим, підвищення ефективності використання інвестованих у галузь охорони здоров’я суспільних ресурсів.
Зазначалося також, що автономія лікарень є надзвичайно важливою, бо наділяє заклади інструментами, які спонукають їх реагувати зовнішні та внутрішні стимули, здатністю знаходити та приймати самостійні ефективні та оперативні рішення на місцевому рівні, пристосовуючись до специфіки місцевих умов, заклади охорони здоров’я отримують можливість приймати самостійні рішення. Ключові права, які отримує лікарня при збільшенні автономії, стосуються регулювання питань найму та звільнення персоналу, оплати його праці; інвестицій та розпорядження переданими їм у користування активами; закупівель ліків, обладнання та витратних матеріалів; рівня власної продуктивності, структури послуг, які нею надаються; стратегічного управління розвитком закладу, фінансового та клінічного менеджменту. Разом з тим, автономізація не означає безконтрольності та уседозволеності. Вона має супроводжуватися збільшенням публічної підзвітності лікарень, забезпеченням прозорості, чесності та ефективності використання коштів, освоєнням відповідними центральними а місцевими органами влади нової для неї ролі замовника та покупця медичних послуг для потреб охорони здоров’я населення.
Учасники і наголошували також, що ці зміни є вкрай необхідними для подальших реформ системи охорони здоров’я, у тому числі, в контексті забезпечення майбутнього її переходу до роботи в умовах обов’язкового медичного страхування.
Під час "круглого столу" відбулися презентації сучасної точки зору Міністерства охорони здоров’я на автономізацію медичних закладів в Україні; аналізу моделі автономізації державних і комунальних медичних закладів, розробленої у попередні роки в межах реалізації деяких проектів міжнародної технічної допомоги, спроб її практичної реалізації та пов’язаних з цим процесом проблем і шляхів їх подолання; прикладів застосування економіко-статистичного аналізу як інструмента, що має використовуватися у процесі підготовки лікарень до автономізації та до роботи у нових, пов’язаних з нею умовах.
Підсумовуючи обговорення, голова Комітету Ольга Богомолець зазначила, що Комітет з питань охорони здоров‘я налаштований на співпрацю з Міністерством охорони здоров‘я, науковцями та медичною громадою задля побудови в Україні такої системи охорони здоров‘я, яка б відповідала потребам і пацієнтів і медичних працівників.