29 травня 2015, 14:00
Законопроект №2572 розглянуто на засіданні Комітету 20 травня.
Згідно з пояснювальною запискою, проект розроблений з метою створення умов для захисту прав та інтересів учасників процесу шляхом усунення прогалин та колізій в законодавстві, встановлення строків здійснення повноважень судів в частині видачі виконавчих листів та врахування зауважень Європейського суду з прав людини щодо системного порушення Україною своїх зобов'язань, зменшення навантаження на суд та позбавлення його від виконання невластивих йому функцій, приведення законодавства України у відповідність до найкращої європейської практики.
Для досягнення мети пропонується внести зміни до Закону «Про виконавче провадження», Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України шляхом включення до них відповідних положень, які закріплюють строк видачі судами виконавчих документів стягувачам.
Розглядаючи законопроект, Комітет виходить з такого.
Частина п’ята статті 124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.
Також, частиною третьою статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, зокрема обов’язковість рішень суду.
Члени Комітету, підтримуючи прагнення авторів законопроекту щодо удосконалення законодавчого регулювання виконання судових рішень, визнаючи необхідність створення умов для захисту прав та інтересів учасників процесу, а також беручи до уваги зауваження Європейського суду з прав людини щодо системного порушення Україною міжнародних зобов’язань, зазначають, що запропоновані законопроектом зміни спрямовані на усунення прогалин в процесуальному законодавстві та прискорення процесу виконання судових рішень, що в свою чергу сприятиме справедливості та ефективності судочинства.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України судочинство визначається виключно законами України.
Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади в Україні, одним із повноважень якого є прийняття законів (стаття 75, пункт 3 частини першої статті 85 Конституції України).
Таким чином, вважає Комітет, за своїм змістом законопроект відповідає закладеним у Конституції України основним засадам судочинства.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.