28 квітня 2015, 10:11
На думку суб’єктів законодавчої ініціативи, законопроект №1465 має врегулювати питання переходу права на землі та нерухоме майно колективної форми власності у приватну власність.
На думку членів Комітету, запропонований у проекті акта механізм трансформації колективної власності на землю в приватну власність містить невідповідності окремим положенням інших законодавчих актів, які регулюють організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, створюючи умови для функціонування ринку нерухомого майна.
Так у законопроекті не визначено орган, уповноважений на здійснення адміністративної послуги щодо прийняття рішення про передачу земельної ділянки та нерухомого майна колективної власності у приватну власність, та відсутній порядок адміністративної процедури виконання такого рішення.
Згідно з чинним законодавством, перехід права власності можливий лише після реєстрації права колективної власності підприємства на земельну ділянку і внесення відомостей до державного земельного кадастру та присвоєння земельній ділянці кадастрового номера.
Законодавчо необхідно закріпити норму, згідно з якою у разі набуття законною особою права власності на земельну ділянку, що належала на праві колективної власності, перехід такого права здійснюється без зміни цільового призначення земельної ділянки, у тому числі тієї, на якій розміщені будівлі й споруди. Ця норма виключить корупційні ризики та унеможливить зловживання із земельними ділянками, в тому числі з тими, які при зміні права колективної власності підлягатимуть обов’язковому віднесенню до особливо цінних земель державної чи комунальної власності.
Крім того, суб’єкту права законодавчої ініціативи необхідно узгодити положення законопроекту із діючими нормами статей 12, 20 та 122 Земельного кодексу України, якими регулюються повноваження органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, вимогами статті 31 "Реорганізація і ліквідація підприємства" Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство" та частини першої статті 60 "Право комунальної власності" Закону "Про місцеве самоврядування в Україні".
Корупційну складову містить новела абзацу 7 статті 8 законопроекту щодо передачі в спільну власність гідротехнічних споруд, які перебували у колективній власності.
Гідротехнічна споруда — це інженерна споруда, що допомагає здійснювати певні водогосподарські заходи як щодо використання водних ресурсів, так і для захисту від шкідливої дії води.
До гідротехнічних споруд належать греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.
Згідно зі статтею 5 Закону "Про приватизацію державного майна", ці об’єкти віднесені до таких, які мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації.
Аналогічну за змістом норму містить також і Земельний кодекс України, частиною 4 статті 59 якого передбачається, що гідротехнічні споруди можуть передаватися на умовах оренди.
Відтак, чинним законодавством України передбачено, що гідротехнічні споруди не можуть перебувати і передаватися у приватну власність. Отже, колективні підприємства не могли набути право власності на ці об’єкти за наявності прямої заборони, встановленої законом.