Пленарне засідання 13 червня 2007 року

У СЕРЕДУ, 13 ЧЕРВНЯ, ВІДБУЛОСЯ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ ТРЕТЬОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ П'ЯТОГО СКЛИКАННЯ.

Для участі в засіданні зареєструвалося 268 народних депутатів.

Після оголошення Головою Верховної Ради Олександром Морозом про початок ранкового засідання із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій виступили уповноважені представники депутатських фракцій і народні депутати.

Підсумовуючи виступи, О.Мороз повідомив народних депутатів про проведену ним розмову з Президентом України Віктором Ющенком щодо подальшої роботи парламенту.

За його словами, під час розмови Президент "поцікавився, що треба зробити тим депутатам, які написали заяви про вихід з фракції, щоб ми втихомирилися". О.Мороз наголосив, що він пояснив Президентові, що ці депутати мають пройти всю процедуру складання своїх повноважень відповідно до Регламенту Верховної Ради і прийнятої постанови. Зокрема, О.Мороз нагадав, що депутат, який написав заяву про вихід з фракції, має повідомити про це головуючому і той, у свою чергу, має оголосити відповідну заяву на пленарному засіданні при безпосередній участі самого депутата.

"Після цього наступають правовідносини, які регулюються рішенням з'їздів", - сказав він. О.Мороз наголосив, що після проведення з'їздів остаточну крапку в цьому питанні має поставити ЦВК, яка доведе, що депутатів, які вибули, є ким замістити, або немає.

"Як тільки буде виявлений факт, що не можна заміщувати депутатів, які не хочуть працювати в парламенті, і не буде 300 народних депутатів України, тоді ті, що залишаться депутатами, будуть виконувати свої обов'язки відповідно до Конституції - до моменти присяги нових депутатів", - сказав О.Мороз.

За його словами, якщо в парламенті буде більш ніж 300 депутатів, то вони надалі працюватимуть. "І ніякі потуги в цьому відношенні, і липові з'їзди, і небажання звернутися і завершити процедуру передбачену Регламентом не допоможуть тим, хто хотів би сьогодні штовхати Конституцію, руйнувати правове поле України і на тому утверджувати свої, так би мовити, передбачені ними не конституційні права" наголосив головуючий.

Після цього народні депутати приступили до розгляду законопроектів.

Необхідність прийняття першого з них - законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування угод про розподіл продукції його автори обумовили об'єктивною потребою узгодження законодавства з питань угод про розподіл продукції з іншими відповідними законами, більшість з яких була значно оновлена за тривалий період з часу прийняття (в 1999р.) Закону "Про угоди про розподіл продукції".  Вони потребують удосконалення з метою усунення суттєвих суперечностей, що унеможливлюють практичне застосування такого особливого режиму надрокористування як угоди про розподіл продукції.

Законопроект також спрямований на розв'язання окремих питань, які в межах чинного законодавства не врегульовані і створюють суттєві ризики для застосування угод про розподіл продукції, зокрема, в межах території морської (економічної) зони України, що знаходиться під юрисдикцією України.

Прийняття цього законопроекту дозволить удосконалити механізм надання у користування ділянок надр на умовах угод про розподіл продукції та врегулювати найбільш актуальні питання, які виникають при реалізації положень чинного закону.

Народні депутати розглянули поправки, на яких наполягали їх автори. Частина з них була врахована.

Під час голосування проект не набрав необхідної кількості голосів для прийняття і був направлений на повторне друге читання.

Далі народні депутати розглянули проект закону про внесення змін до статті 13 Закону України "Про державну службу" у другому читанні. Доповідач заступник Голови Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Владислав Лук'янов поінформував про те, що профільний Комітет розглянув на своєму засіданні пропозиції народних депутатів України до другого читання.

Члени Комітету одноголосно підтримали більшість поданих до законопроекту пропозицій. За словами доповідача, вісім пропозицій враховано повністю, одна врахована частково. Вони стосуються поширення обов'язку декларування доходів на членів сімей державних службовців. Конкретизація положень законопроекту про запровадження обов'язкової спеціальної перевірки відомостей, що подаватимуть державні службовці, які претендують на заняття певних посад в частині визначення суб'єктів, які мають проводити цю перевірку, строки її проведення, коло осіб, які мають бути ознайомлені з результатами перевірки тощо.

Закон було прийнято в цілому 259-ма голосами.

В цілому було прийнято ще один законопроект про внесення зміни до Закону України "Про державну службу", зокрема до статті 23. Ця зміна стосувалася граничного віку державних службовців.

Законопроект спрямований на залучення до роботи у вищих органах державної влади, міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади і обласних державних адміністраціях у разі необхідності, як виняток, досвідчених та висококваліфікований працівників, які досягли встановленого граничного віку перебування на державній службі. Законом передбачається зняття обмежень у таких випадках чоловікам до 65 років для певних категорій служби і жінкам - до 60 років.

Верховна Рада ратифікувала Угоду (у формі обміну листами) між Урядом України та Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо участі в роботі Комітету із сталі.

Як зазначив доповідач заступник міністра економіки Валерій Пятницькій, ратифікація Угоди підніме статус України в Комітеті із сталі від спостерігача до повноправного членства, що надасть змогу вітчизняним підприємствами металургійної промисловості брати безпосередню участь у виробленні рішень та рекомендацій, які визначають тенденції на світовому ринку сталі. При цьому В.Пятницький відзначив, що Україна сьогодні займає восьме місце у виробництві металургійної продукції у світі та четверте за обсягом експорту.

Крім того, з огляду на перспективу вступу України до Світової організації торгівлі Комітет із сталі є унікальним форумом, де Україна вже зараз може безпосередньо приймати участь у вирішенні питань, які в найближчі 15-20 років визначатимуть правила гри на світовому ринку сталі.

Включивши до порядку денного, народні депутати далі розглянули проект закону про ріелторську діяльність. Автор проекту народний депутат Ігор Прасолов відзначив, що ситуація на ринку нерухомості викликає гостру необхідність правового врегулювання у сфері ріелторської діяльності.

За його словами, неврегульованість українського ринку нерухомості призводить до того, що великі грошові обсяги, які крутяться на цьому ринку стають приманкою для всіляких пройдисвітів, які прагнуть до швидкого і легкого прибутку.

І.Прасолов також зазначив, що постраждалими у таких ситуаціях переважно стають прості люди. Значна частина населення вимушена довіряти різним комерційним структурам і приватним особам, чий професійний статус не визначений.

Враховуючи необхідність встановлення чітких правил гри на ринку нерухомості з метою забезпечення ефективного функціонування національного ринку нерухомості, захисту прав та інтересів споживачів ріелтерських послуг, законопроектом передбачається впорядкувати діяльність ріелтерів шляхом створення інституту сертифікації і реєстрації спеціалістів на ринку нерухомості, законодавчого закріплення статусу ріелтора і суб'єкта ріелторської діяльності та створити спеціальний орган Ріелторську палату України.

Народні депутати поцікавилися у доповідача чому на вітчизняному ринку нерухомості вже працюють іноземні громадяни, а закону, який врегульовував би їх діяльність немає. Була внесена пропозиція спочатку навести порядок з допуском на вітчизняний ринок нерухомості іноземних громадян, а вже потім приймати такий закон. Зауваження були висловлені і щодо назви законопроекту. Народні депутати пропонували назвати закон "Про врегулювання діяльності на ринку нерухомості", виключивши з назви слово іншомовного походження, щоб було зрозуміло про що в законі буде йти мова.

Під час голосування законопроект, не набравши необхідної кількості голосів для прийняття, був відхилений.

Насамкінець до порядку денного сесії було включено низку законопроектів, поданих урядом, за винятком проекту про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". Проти включення його виступили депутати з фракції КПУ, які звернули увагу на те, що проектом пропонується виключити з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, підприємства, які, на їхню думку, не можна приватизувати.

На цьому пленарне засідання закінчилося.

Наступне засідання Верховної Ради відбудеться у четвер, 14 червня.