13 квітня 2007, 15:45
Законопроектом (реєстр. №2807) передбачається визначити правові, економічні та організаційні засади попередження в Україні станів і захворювань, спричинених йодною недостатністю.
Під час обговорення народні депутати висловили низку зауважень до законопроекту. Зокрема, зазначалося, що більшість його положень мають неконкретний, декларативний характер і не належать до предмету правового регулювання. Із дев´яти статей законопроекту лише одна стосується безпосередньо проблеми, на розв´язання якої він спрямований. Зміст цієї статті фактично зводиться до запровадження обов´язкового йодування усієї солі, що виробляється в Україні та імпортується на її територію.
Вказувалося також, що норма статті 4 щодо встановлення Кабінетом Міністрів порядку відшкодування витрат виробникам йодованої солі через механізм пільгового оподаткування не відповідає положенням Конституції України. Адже, відповідно до статті 92 Основного Закону України система оподаткування, податки та збори, в тому числі й пільги, встановлюються виключно законами, а не актами Кабінету Міністрів.
Посилаючись на матеріали, надані Академією медичних наук України та досвід багатьох країн, члени Комітету зауважили, що тотальне йодування солі для подолання дефіциту цього мікроелемента не мають достатнього наукового та медичного обґрунтування. Крім того, в окремих регіонах України спостерігається надлишок йоду і його передозування може викликати розлади здоров´я, багатьом хворим протипоказано вживати йодовану сіль, а для деяких груп людей потреба в ньому значно вища, ніж може надходити з йодованою сіллю.
Члени Комітету наголошували, що проблема ліквідації дефіциту йоду на визначених територіях України залишається актуальною, а вирішити її найкращим чином можна в процесі реалізації відповідних державної та регіональних програм.
Зважаючи на це, Комітет вирішив рекомендувати Кабінету Міністрів України розробити та внести на розгляд парламенту проект закону про загальнодержавну програму запобігання захворювань, спричинених дефіцитом йоду та інших мікроелементів у харчових продуктах і питній воді, а також забезпечити підготовку і прийняття відповідних регіональних програм.