05 квітня 2007, 11:00
Члени Комітету наголошували, "ситуація, що склалася з оплатою праці в Україні, вимагає невідкладного покращення, передусім це стосується розміру мінімальної заробітної плати". Незважаючи на заходи, що вживаються урядом, сьогодні не забезпечено розмір цієї державної соціальної гарантії з оплати праці на рівні, визначеному Законом "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії". Існуючий розмір мінімальної заробітної плати продукує бідність серед працюючих - за даними Мінпраці межа бідності у І півріччі 2006 року складала 411 гривень.
На засіданні Комітету зазначалося, що гальмуються запровадження II та III етапів Єдиної тарифної сітки в оплаті праці працівників бюджетної сфери. Як наслідок, рівень оплати праці працівників освіти і науки, охорони здоров'я і культури є на 40-60% меншим, ніж це встановлено законами.
Залишаються невирішеними проблеми в оплаті праці державних службовців у зв'язку з допущенням значних розривів між рівнями посадових окладів керівного складу працівників та нижчими категоріями посад працівників апаратів органів виконавчої влади, прокуратури, судів.
На думку членів Комітету, потребує невідкладного розв'язання проблема підвищення заробітної плати в сільському господарстві. Однією із гострих проблем залишається проблема повернення боргів і своєчасності виплат заробітної плати. Проблемною залишається не оперативність впровадження процедури банкрутства підприємств-боржників, що тягне за собою невиплату заробітної плати та задоволення вимог працівників.
Учасники слухань відмітили, що формування в Україні високої вартості робочої сили потребує кардинальної перебудови усієї системи соціально-трудових відносин. Істотне підвищення оплати праці має іти з одного боку, в комплексі із підвищенням рівня професіоналізму, якості і культури праці, зокрема шляхом підвищення мотивації працівників до професійного зростання, з другого боку - вимагає від роботодавців забезпечення формування та розвитку висококваліфікованої праці, раціональної організації та підвищення продуктивності праці, ефективного використання наявного трудового потенціалу.
Комітет вважає, що сьогодні в Україні відсутня модель механізму забезпечення переходу від низької до високої вартості національної робочої сили як одного з джерел зростання ефективності економіки. Використовуючи важелі державного регулювання оплати праці, переконані члени Комітету, необхідно здійснювати послідовні кроки в напрямку підвищення мінімальної заробітної плати та наближення її до рівня прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.
Найближчим тактичним завданням держави у сфері оплати праці має бути встановлення розміру місячної мінімальної заробітної плати на рівні державного соціального стандарту - прожиткового мінімуму у розрахунку на працездатну особу та перехід до соціального нормативу більш високого рівня - мінімального споживчого бюджету.
За підсумками обговорення Комітет, серед інших, ухвалив рішення забезпечити разом з Кабінетом Міністрів України посилення контролю за додержанням норм Конституції України та вимог законів з питань оплати праці. Планується спільно з всеукраїнськими об'єднаннями роботодавців та профспілок за підтримки МОП провести круглий стіл "Досвід і функціонування Фондів гарантування заробітної плати в зарубіжних країнах".
Комітет рекомендує Кабінету Міністрів України внести на розгляд Верховної Ради України низку законопроектів, спрямованих на врегулювання питань, пов'язаних з оплатою праці. Зокрема, про створення в Україні гарантійного Фонду для забезпечення захисту грошових вимог працівників у разі банкрутства роботодавця, щодо відповідальності посадових осіб за незабезпечення повного фінансування робіт і послуг, що виконуються на замовлення держави. На думку народних депутатів, необхідно розробити проект Концепції реформування оплати праці з метою переходу від низької до високої вартості національної робочої сили, забезпечивши збільшення частки оплати праці в структурі собівартості товарів та послуг до рівня країн з розвиненою ринковою економікою.