16 березня 2007, 16:07
У П'ЯТНИЦЮ, 16 БЕРЕЗНЯ, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ТРЕТЬОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ П'ЯТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Олександр Мороз на початку ранкового пленарного засідання виголосив депутатські запити.
Після цього народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного. Вони заслухали попередній звіт Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування витрат коштів, отриманих від приватизації ВАТ "Криворіжсталь", про який поінформував Голова Тимчасової слідчої комісії Андрій Сенченко. Він розповів про проблеми, які виникли у процесі роботи Комісії, наголосивши, що її ускладнювало "хронічне небажання окремих членів комісії працювати та відсутність нормальних умов для роботи (комісія не забезпечена робочим приміщенням)".
А.Сенченко наголосив, що комісія усвідомлює свою відповідальність перед Верховною Радою та виборцями за підготовку повної і об'єктивної інформації з питань розслідування витрат коштів, отриманих від приватизації ВАТ "Криворіжсталь".
Народні депутати поцікавилися у Голови Тимчасової комісії тим, куди зникла різниця у сумі один мільярд 473 мільйони гривень? За інформацією, яку вони мали на руках, з урахуванням всіх витрат 2005 року від приватизації "Криворіжсталі" станом на перше січня в Держбюджеті повинно було залишитися близько 11 мільярдів 998 мільйонів гривень. Але за офіційними, даними Мінфіну залишок коштів становив лише 10 мільярдів 525 мільйонів гривень.
А.Сенченко сказав, що Комісія знає про різні цифри і намагається зрозуміти, чи це помилки, і тоді можна зрозуміти хто їх автор і чому ці помилки допускаються такими серйозними структурами виконавчої влади. Або ж це підстава для того, щоб говорити про якісь зловживання і більш глибокі дії комісії, чим комісія зараз і займається.
Під час обговорення попереднього звіту народні депутати задали чимало запитань, які зводилися до одного: куди ж поділися кошти, отримані від приватизації ВАТ "Криворіжсталь", що сьогодні "немає ні заводу, ні прибутку".
Промовці зауважували, що вони хотіли почути попередній звіт і чекали на попередні результати. Однак, від Голови Комісії цього їм не вдалося почути, як і про проблеми, які стоять перед Комісією і шляхи їх розв'язання.
У деяких з народних депутатів склалося враження, що "керівник комісії, намагається всередині комісії звести якісь свої рахунки".
У зв'язку з цим була внесена пропозиція про зміну керівництва комісії. Тому що, наголошували промовці, комісією керує представник фракції, яка разом з "Нашою Україною" входить до опозиції.
Пропонувалося також звіт комісії прийняти до відома і дозволити їй далі продовжити свою роботу.
Голова Верховної Ради України, підбиваючи підсумки обговорення. зазначив, що "Ситуація стандартна для України. На превеликий жаль, за останні 15 років влада не навчилася користуватися доходами від приватизації".
О.Мороз висловив думку, що "комісія правильно би діяла, якби вже по певних епізодах звернулася до Генеральної прокуратури з приводу порушення кримінальної справи".
О.Мороз вніс пропозицію не давати незадовільну оцінку роботи комісії, а також призначити головою комісії народного депутата Євгена Гєллєра, а Андрія Сенченка - його заступником.
За підсумками обговорення було прийнято Постанову про попередній звіт Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування витрат коштів, отриманих від приватизації ВАТ "Криворіжсталь". Верховна Рада взяла до відома попередній звіт, обрала Головою Тимчасової комісії народного депутата Є.Гєллєра, а його заступником депутата А.Сенченка.
Тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України з питань розслідування витрат коштів, отриманих від приватизації ВАТ "Криворіжсталь", рекомендовано завершити розслідування всіх обставин справи та про остаточні результати своєї роботи поінформувати Верховну Раду України до 30 травня 2007 року.
Далі розглядалися питання ратифікації.
Верховна Рада ратифікувала Європейську конвенцію про правовий статус трудящих мігрантів і Протокол про внесення змін і доповнень до Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року.
Народні депутати такох прийняли закон про приєднання України до Другого Факультативного протоколу до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, що стосується скасування смертної кари.
До порядку денного було включено і розглянуто проект закону про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні.
Законопроект доповідав міністр у справах сім'ї, молоді та спорту Віктор Корж. Він нагадав, що Україна разом із Республікою Польща бере участь у тендері Спілки європейських футбольних асоціацій на право проведення фінальної частини "Євро-2012". "Цей закон покликаний стати центральним елементом системи підготовки і проведення фінальної частини "Євро-2012", - зазначив В.Корж. За його словами, він підсилює політичну підтримку, закріплює підписані раніше органами центральної виконавчої влади гарантії та регламентує візовий режим, переміщення через митні кордони іноземної валюти, захист прав інтелектуальної власності УЄФА, порядок обігу квитків у період проведення чемпіонату, звільнення від обкладання ввізним митом деяких категорій товарів, які будуть ввозитися на територію України учасниками турніру та дозволить зрівноважити інтереси сторін, дати необхідні гарантії і зробити взаємовигідною співпрацю.
Доповідач також наголосив, що підготовка до проведення фінальної частини Чемпіонату Європи 2012 року потребує значних фінансових ресурсів. До 2010 року мають бути збудовані або реконструйовані стадіони в містах, де планується проведення. В Києві це Національний спорткомплекс "Олімпійський". Нові стадіони вже будуються в Дніпропетровську та Донецьку, в Одесі стадіон "Чорноморець", у Львові новий стадіон буде збудований за кошти місцевого бюджету і також буде реконструйований стадіон у місті Харкові.
В.Корж завершуючи, зазначив, що проведення "Євро-2012" значно підвищить інвестиційну привабливість України в очах представників міжнародних ділових кіл, до чого наша країна так прагне.
Народні депутати підтримали прийняття необхідного законопроекту. Вони зазначали, що прийняття цього закону і перемога у тендері нададуть можливість в подальшому подати заявку на всесвітні ігри з олімпійських видів спорту на 2013 рік, на інші серйозні змагання в майбутньому.
У виступах прозвучала думка, що прийняття такого заходу це велика честь для країни і тому парламентаріям потрібно всіляко сприяти тому, щоб Україна перемогла у тендері на право прийняти у себе чемпіонат Європи з футболу у 2012 році.
Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко у своєму виступі звернув увагу на те, що виникають питання по економічних підрахунках. За його словами, "ці підрахунки викликають певний сумнів. Економісти підрахували, що ми отримаємо 4 мільярди 880 мільйонів, а вкладаємо 4 мільярди 424 мільйонів. Тобто заробляємо лише 456 мільйонів гривень. Як ви розумієте, від таких заходів заробляють мільярди доларів. Очевидно тут у нас є недоопрацювання".
М.Томенко поінформував про позицію профільного Комітету, який він донедавна очолював: між першим і другим читанням невідкладно залучити фахівців митної служби, Мінекономіки, Мінфінансів. Подивитися, де є пробіли, подивитися по пільговій частині. За даними профільного Комітету пільгова частина передбачається більше, як на три мільярди гривен. Тому митники повинні сказати, чи є гарантії, щоб не було зловживань.
М.Томенко принципово на цьому наголосив і сказав про те, що крім ідеологічних іміджових речей потрібно думати і про громадян, і про економіку.
За підсумками голосування законопроект про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні було прийнято за основу у першому читанні 247-ма голосами "за".
Далі народні депутати повторно розглянули низку законів з пропозиціями Президента України. З урахуванням всіх пропозицій були прийняті закони: "Про Дисциплінарний статут Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України"; "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження".
Відхилені були Закони України "Про антарктичну діяльність" і "Про внесення змін до Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України". Народні депутати не підтримали пропозиції Президента України про відхилення, не змогли подолати вето Президента України на ці закони і за підсумками голосування закони були відхилені.
На пропозицію народного депутата М.Чечетова результати голосування по Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" будуть опубліковані в парламентській газеті "Голос України".
Далі народні депутати розглянули та прийняли низку постанов про призначення позачергових виборів окремих міських і сільських голів.
Верховна Рада прийняла дві постанови: про встановлення іменних стипендій Верховної Ради України для найбільш талановитих молодих учених і про Премію Верховної Ради України найкращим молодим ученим в галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок.
Наприкінці пленарного засідання народні депутати виступили із повідомленнями, оголошеннями, внесенням пропозицій.
На цьому ранкове засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання третьої сесії Верховної Ради України п'ятого скликання відбудеться у вівторок, 20 березня.