Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) за останні роки перетворилася з консультативного органу на ключовий міжнародний центр формування правової відповіді на російську агресію. Після виключення російської федерації з організації у березні 2022 року Асамблея послідовно вибудовує систему повної відповідальності кремля — від Спеціального трибуналу до компенсаційних механізмів, що охоплюють збитки, завдані з 2014 року.
— Яку роль ПАРЄ відіграє сьогодні у формуванні європейської політики щодо російсько-української війни?
— Можна згадати чимало ефективних резолюцій, у яких детально окреслювалася допомога Україні. Мало хто очікував, що в умовах повномасштабного вторгнення Рада Європи стане однією з найдієвіших міжнародних платформ протидії російській агресії.
Після виключення росії зі складу організації — попри її багаторічне членство — держава-агресор була усунута від усіх програм підтримки та фінансування. Це, своєю чергою, вплинуло і на формування спільної відповіді Європейського Союзу.
Було напрацьовано узгоджену санкційну політику. І хоча Рада Європи традиційно зосереджується на захисті прав людини, сьогодні вона також може і повинна говорити про реальну потребу в наданні зброї та захисті неба — адже це питання безпеки не лише інфраструктури, а насамперед цивільного населення, дорослих і дітей.
— Наскільки впливають резолюції ПАРЄ на практичні рішення держав-членів? Чи бачите ви зміни після 2022 року?
— Зміни є колосальними — вони вже трансформувалися в підписані договори, зокрема щодо створення спеціального трибуналу та механізмів компенсацій. Окрім цього, окремі країни здійснюють реальний вплив на процеси повернення цивільних і військових, а також незаконно депортованих дітей.
Водночас важливо, щоб цей майданчик використовувався і для ширшого осмислення історичної ретроспективи російської агресії. Йдеться, зокрема, про питання поневолених народів, які проживають усередині рф, про те, як держава-агресор формувала себе як так звану імперію та розширювала власні кордони.
Саме в цьому напрямі, на мою думку, нам варто дуже активно працювати у 2026 році.
— Чи бачите Ви реальну перспективу створення спеціального трибуналу за злочин агресії? Яку роль у цьому процесі відіграє ПАРЄ та українська делегація?
— ПАРЄ стала першим майданчиком, на якому заговорили про створення спеціального трибуналу. Наразі відповідний договір уже підписано, однак ми очікуємо на його розширену версію.
Окрему вдячність висловлюємо Нідерландам за готовність узяти на себе так званий хостинг — створити постійну фізичну інституцію трибуналу. Він працюватиме в Гаазі — столиці міжнародної справедливості. Уже відкрито офіс зі збору доказів, тож фактично всі необхідні передумови для запуску трибуналу сформовані.
Європейський Союз також виділив додаткові кошти для забезпечення його функціонування. Нині ж нашим першочерговим завданням як парламентарів є розширення кола держав-підписантів. До цього процесу можуть і мають долучитися всі — від Фіджі до Австралії.
— Яке з рішень ПАРЄ Ви вважаєте найбільш значущим у 2025 році?
— Це, безумовно, фіналізація створення спеціального трибуналу, використання заморожених російських активів, а також розширення переліку репарацій — із 12 до 43 категорій. Йдеться як про матеріальні, так і про нематеріальні збитки: полон, депортації, втрату майна, знищений бізнес та інші наслідки агресії.
Третій напрям — і, мабуть, найболючіший — це повернення кожного і кожної з російського полону та катувань. Ми й надалі шукатимемо амбасадорів для кожного такого кейсу, щоб ці голоси були почуті у світі.
Підсумки 2025 року: головні рішення ПАРЄ
Головною ініціативою 2025 року стало фіналізування Конвенції про створення Міжнародної комісії з розгляду претензій для України. Цей орган стане другим етапом компенсаційного механізму після Реєстру збитків, який уже прийняв понад 60 000 заяв. Комісія матиме повноваження розглядати вимоги про відшкодування шкоди, завданої не лише державі Україна, а й приватним та юридичним особам.
ПАРЄ наполягає, що цей процес має бути профінансований за рахунок репурпозації (переспрямування) заморожених російських державних активів, що є правомірним контрзаходом у межах міжнародного права.
Окрему увагу ПАРЄ приділяє питанню Спеціального трибуналу за злочин агресії. У червні 2025 року було підписано історичну угоду про його створення, яка передбачає притягнення до відповідальності не лише російського та білоруського керівництва, а й представників Північної Кореї, чиї війська були розгорнуті для участі у війні проти України.
Як ПАРЄ підтримувало Україну своїми рішеннями у 2025 році
Полонені, діти та «Victory for Victoria»
За даними Міністерства внутрішніх справ, кількість зниклих безвісти, включаючи військових та цивільних, оцінюється у 74 000 осіб. Асамблея закликає до обміну за формулою «всіх на всіх», наполягаючи, що політичні переговори не повинні затримувати повернення людей.
Окрему трагічну сторінку займає доля журналістів. З лютого 2022 року окупанти вбили 108 медіапрацівників. Щонайменше 26 журналістів незаконно утримуються в полоні. ПАРЄ запровадила щорічне вшанування пам'яті воєнних кореспондентів «Victory for Victoria» на честь Вікторії Рощиної, яка загинула в російському полоні.
«Мир через силу» та протидія гібридним загрозам
Резолюції 2025 року чітко окреслюють, що будь-який мирний процес повинен базуватися на принципі «миру через силу» (peace through strength). Це означає, що переговори можуть вестися лише з позиції стійкості та потужного оборонного потенціалу України.
ПАРЄ також попереджає про нові гібридні загрози для всієї Європи.
Порушення авіапростору: У вересні 2025 року зафіксовано навмисні входи російських дронів у повітряний простір Естонії, Польщі та Румунії.
• Гібридна війна: Кібератаки та кампанії з дезінформації, спрямовані на дестабілізацію виборів у Молдові та країнах-членах ЄС.
• Мілітаризація дітей: Окупаційна влада запроваджує військову освіту для українських дітей на окупованих територіях, що розглядається як підготовка до нових хвиль війни.
• ПАРЄ підтверджує, що до моменту проведення законних демократичних виборів Володимир Зеленський залишається легітимним Президентом України.