Верховна Рада України 3 травня 2023р. прийняла проект Постанови Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав, міжнародних організацій та їх міжпарламентських асамблей щодо засудження вчинених російською федерацією злочинів примусової депортації українських дітей», внесеного народними депутатами України, (реєстр. №9267 від 02.05.2023).
Метою Постанови Верховної Ради України є прийняття Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав, міжнародних організацій та їх міжпарламентських асамблей щодо засудження вчинених російською федерацією та республікою білорусь злочинів примусової депортації українських дітей є привернення уваги світової спільноти до цього найтяжчого серед усіх вчинених державою-окупантом злочинів за 9 років збройної агресії.
У тексті Звернення дії російської федерації щодо українських дітей однозначно кваліфікуються як спланований, заздалегідь прорахований процес примусової депортації дітей з України з метою їхнього ідеологічного перевиховання, асиміляції з російським населенням і використання в інтересах держави-агресора. Українських дітей вивозять нібито на відпочинок та оздоровлення, але насправді насильно утримують, не дозволяючи повернутися до батьків або законних опікунів та нав’язуючи їм ідеологію рашизму. За спрощеною процедурою дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, нав’язують усупереч їхній волі російське громадянство без отримання на це згоди їхніх законних опікунів.
Насильницька передача дітей з однієї людської групи в іншу з наміром знищити, повністю або частково, національну, етнічну, расову або релігійну групу вважається злочином геноциду відповідно статті 2 Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року, зазначається у Зверненні.
У Зверненні наголошується, що депортація груп населення, незалежно від мотивів, заборонена Женевською конвенцією про захист цивільного населення під час війни від 1949 року, учасницею якої є російська федерація, та є воєнним злочином, а також держава-агресор порушує Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про права дитини 1989 року.
Таким чином, здійснення запропонованих проектом Постанови заходів сприятиме формуванню консолідованої позиції міжнародної спільноти у питанні притягнення до відповідальності осіб, відповідальних за насильницьку передачу українських дітей, що вважається злочином геноциду та механізмів повернення дітей до дому та їх возз’єднання з родинами.