Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності на своєму засідання 5 вересня 2022 року затвердив Звіт про результати своєї діяльності за період роботи сьомої сесії Верховної Ради України ІХ скликання (лютий – серпень 2022 року).
Вперше за час української державності та парламентаризму Комітет з 24 лютого 2022 року працює в умовах воєнного стану. В цілому робота Комітету залишалася ефективною й була спрямована на забезпечення спроможності нашої держави та підтримку прав і свобод її громадян та захисників.
У перший день повномасштабного етапу російського вторгнення народні депутати України перейшли в режим роботи за принципом консенсусу – ухвалення критично важливих і визначених на погоджувальній раді законопроектів з мінімізацією політичних дискусій та обговорень у сесійній залі.
Переважна більшість народних депутатів України – членів Комітету поєднували роботу в парламенті та комітетах зі службою на передовій, в підрозділах Територіальної оборони України, волонтерили та активно надавали гуманітарну допомогу виборцям тощо.
У період лютий – серпень 2022 року проведено 31 засідання Комітету, у тому числі 2 виїзних, 1 - закрите, на яких було розглянуто і обговорено 126 питань, з яких 87 пов’язані із здійсненням законопроектної функції (з них 83 законопроектів подано на розгляд Верховної Ради України з висновком Комітету), 44 питання стосувалися контролю за дотриманням та належним виконанням законів України, моніторингу ефективності їх застосування, 9 - організаційні питання забезпечення діяльності Комітету та деякі інші питання.
За період сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання загальний документообіг Комітету становить - 4 976 документів.
Станом на 1 вересня 2022 року, за даними реєстрації вхідної кореспонденції до Комітету надійшло 3 818 документів: проекти законодавчих актів, з підготовки і попереднього розгляду яких Комітет визначено головним 123 (з них 119 проекти законів, 4 проекти Постанови) та висновки до них 1 591; проекти законодавчих актів, з підготовки яких Комітет не є головним - 90; інформаційно-довідкові документи - 343; листи і звернення - 721, листування з народними депутатами – 168, з органами місцевого самоврядування, організаціями та установами, іншими юридичними особами приватного права - 169; з керівництвом Верховної Ради України, парламентськими комітетами, структурними підрозділами Апарату Верховної Ради України, Кабінетом Міністрів України, міністерствами та відомствами - 166) та інше.
За даними реєстрації вихідної кореспонденції, Комітетом опрацьовано та надіслано 1 158 документів, секретаріатом Комітету було розглянуто та надано відповідей на 10 запитів на інформацію.
Основні зусилля Комітету протягом сьомої сесії дев’ятого скликання були спрямовані на виконання законопроектної функції Комітету.
Загалом, станом на 01 вересня 2022 року, на опрацюванні в Комітеті перебувало 663 законопроекти, з яких 397 проектів, з підготовки яких Комітет визначено головним та 266 проектів, з підготовки яких Комітет визначено співвиконавцем.
На розгляд Верховної Ради України у звітному періоді підготовлено 66 висновків Комітету щодо проектів законів, з них:
- про прийняття у першому читанні за основу (в тому числі за основу та в цілому як закон) – 56;
- про прийняття в другому читанні та в цілому – 9;
- про прийняття в цілому з пропозиціями Президента України – 1;
- попередні висновки на законопроекти до головного комітету – 1.
За результатами розгляду Верховною Радою України законопроектів, підготовлених Комітетом упродовж сьомої сесії, ухвалено наступні рішення:
прийнято - 29 Законів та 2 Постанови;
прийнято за основу – 10 законопроектів;
повернуто на доопрацювання – 0 законопроектів;
повернуто на повторне перше читання – 1 законопроект;
повернуто на повторне друге читання – 0 законопроектів;
відхилено – 2 законопроекти;
ветовано – 2 Закони;
знято з розгляду – 6.
Разом з тим для Комітету актуальними залишаються питання:
- розгляду та підготовки законопроектів, спрямованих на адаптацію законодавства України до положень права Європейського Союзу;
- підготовки законопроектів, спрямованих на забезпечення реформування правоохоронної системи, діяльності Національної поліції України та Міністерства внутрішніх справ України, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, Національної гвардії України, органів прокуратури, інших правоохоронних органів;
- системних та комплексних змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення стадії як досудового розслідування, так і судового провадження,
- вдосконалення чинного кримінального та кримінального процесуального законодавства, законодавства про адміністративні правопорушення, зокрема нового Кодексу про адміністративні проступки;
- запровадження сучасних стандартів до інституту забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, та інституту суду присяжних;
- імплементації положень міжнародного кримінального і гуманітарного права щодо кримінально-правового переслідування за міжнародні злочини, воєнні злочини, розробка відповідних проектів законів на реалізацію концепції перехідного правосуддя;
- законодавче врегулювання оперативно-розшукової діяльності;
- законодавчого забезпечення належного функціонування Державного бюро розслідувань та Бюро економічної безпеки України, а також створення органів військової юстиції;
- законодавчого врегулювання обігу цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів до неї;
- проекту Закону про внесення зміни до Закону України «Про прокуратуру» щодо унормування процедури перевірки доброчесності прокурорів, відновлення військової прокуратури;
- проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо протидії організованій злочинності;
- удосконалення правових засад здійснення оперативно-розшукової діяльності, приведення її у відповідність із європейськими стандартами, які висуваються до діяльності, пов’язаної з тимчасовим обмеженням прав і свобод людини, синхронізації оперативно-розшукової діяльності та процесуальної діяльності, яка здійснюється відповідно до приписів Кримінального процесуального кодексу України тощо.
Аналіз практики застосування законодавчих актів у діяльності правоохоронних органів показує, що з боку Комітету необхідно продовжувати здійснення постійного і дієвого контролю за виконанням власних рішень, контролю за відповідністю чинних законів України та інших нормативно – правових актів у цій сфері.
Незмінною залишається позиція Комітету стосовного того, що Верховна Рада України окрім законотворчої функції, значну увагу має надавати парламентському контролю та контрольній функції комітетів.