На сьогодні в Україні та на міжнародній арені функціонують такі платформи фіксації/розслідування злочинів росії проти цивільного населення України:
1. Міжурядова платформа для збору доказів для захисту та представництва України в Європейському суді з прав людини та Міжнародному суді ООН (посилання на платформу -https://humanrights.gov.ua/). Веб-платформа створена у спільній координації Офісу Президента, Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України та Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим для ефективного збору і обробки інформації про порушення прав людини російською федерацією.
2. WarCrimes.gov.ua (посилання на платформу - https://warcrimes.gov.ua/) - національна платформа, розроблена в межах співробітництва Офісу Генерального прокурора та інтелектуальної громадської ініціативи «IT Defends» з метою документування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, вчинених російською федерацією в Україні. Інформація про платформу доступна за посиланням - https://warcrimes.gov.ua/privacy-policy.html.
3. В Україні також діє цілодобова «гаряча лінія» Національної поліції України для родичів загиблих українців внаслідок військових дій рф. За телефоном 0 894 201 867 оператори готові надати необхідну консультацію та роз’яснення щодо процедури поховання загиблих. Можна також звертатись на цю телефонну лінію щодо зниклих безвісти.
4. Міністерство внутрішніх справ та Google оцифровують зруйновані армією рф українські міста. Інформацію про цей механізм можна отримати за посиланням – https://www.kmu.gov.ua/.../mvs-ta-google-ocifrovuyut....
5. Служба безпеки України запустила бот в Телеграм @russian_war_tribunal_bot та створила електронну пошту tribunal.2022.02.24@gmail.com.ua для отримання інформації від громадян про воєнні злочини російських окупантів на території України.
6. Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини забезпечено можливість фіксувати військові злочини росії в Україні за допомогою боту в Телеграм @stop_ru_aggression_bot, а також можливість отримати безкоштовну психологічну допомогу за багатоканальним номером +380 (66) 037 97 08. Допомога повністю конфіденційна.
7. Міністерство закордонних справ України разом із закордонними партнерами створило онлайн-архів російських воєнних злочинів. Онлайн-архів уже працює та доступний за посиланням https://war.ukraine.ua/russia-war-crimes/. Дані на ньому будуть постійно оновлюватися у взаємодії з українськими правоохоронним органами та міжнародними організаціями й моніторинговими місіями.
8. Міністерство культури та інформаційної політики України створило ресурс для належного документування воєнних злочинів проти людяності та об’єктів культурної спадщини, скоєних армією росії. Зібрані матеріали можуть бути використані як докази для кримінального переслідування причетних до злочинів відповідно до українського законодавства у Міжнародному кримінальному суді в Гаазі та спеціальному трибуналі після його створення. Відео та фото матеріали, а також будь-яку інформацію можна надсилати згідно з формою, розміщеною за посиланням https://culturecrimes.mkip.gov.ua/.
9. Міністерство юстиції України (офіційний веб-сайт: https://minjust.gov.ua/) збирає докази для притягнення воєнних злочинців рф до відповідальності. Зокрема, для збору доказів на Київщину відправлено судових експертів зі всієї України. Крім того, до збору доказів залучені судові експерти з інших країн. Усі матеріали, які дозволять встановити винних осіб, а також те, що вони вчинили, будуть надані не тільки Міжнародному кримінальному суду, а й партерам України в тих юрисдикціях, де порушені кримінальні провадження щодо дій військових рф на території України.
10. Міністерство цифрової трансформації України збирає дані через портал Дія про знищення/пошкодження майна українців. Створено можливість подання даних про злочинців рф в чат-бот єВорог https://t.me/evorog_bot (якщо вдалося зафіксувати обличчя російських злочинців на фото, відео або через системи відеоспостереження. Завдяки повідомленням та штучному інтелекту можна оперативно ідентифікувати катів, ґвалтівників, вбивць та мародерів, «прославити» їх на увесь світ та перетворити їхнє життя на пекло).
11. Створено перший в Україні NFT-музей війни. Він допоможе поширити правду про російські воєнні злочини щодо українців. У NFT-музеї поєднується блокчейн-технологія, мистецтво та фіксація історичних фактів. Віртуальний музей за посиланням https://metahistory.gallery/warline.
12. Засновником фонду «Повернись живим» В.Дейнегою ініційовано запуск проєкту Ukrainian Witness. Він покликаний зберегти пам'ять про війну рф в Україні. Проєкт запущено на декількох платформах, зокрема:
•Facebook (укр, англ): https://www.facebook.com/ukrainianwitness
•Instagram (укр, англ): https://instagram.com/UkrainianWitness
•Telegram для українців: https://t.me/UkrWitness
•Telegram для росіян: https://t.me/UkrainianWitness
13. Додаток для документування злочинів eyeWitness to Atrocities розроблений за ініціативи International Bar Association. Він допомагає фіксувати фото- та відеодокази, які потім будуть передані до органів влади України та Міжнародного кримінального суду, що розслідує воєнні злочини Росії проти України. За посиланням можна ознайомитися з інструкцією з використання додатку, а також деталями щодо захисту даних – https://2022.uba.ua/.../dodatok-dlya-dokumentuvannya.../...
14. Громадські платформи, які працюють сумісно:
ZMINA. Центр прав людини (офіційний веб-сайт: https://zmina.ua/);
Українська Гельсінська спілка з прав людини (офіційний веб-сайт: https://helsinki.org.ua/);
Регіональний центр прав людини RCHR (офіційний веб-сайт: https://rchr.org.ua/);
Truth Hounds - це команда досвідчених спеціалістів з прав людини, яка документує воєнні злочини і злочини проти людства з 2014 року (офіційний веб-сайт: https://truth-hounds.org/hto-my/);
Ukrainian Legal Advisory Group (офіційний веб-сайт: https://ulag.org.ua/);
КримSOS (офіційний веб-сайт: https://krymsos.com/);
Медійна ініціатива за права людини (офіційний веб-сайт: https://mipl.org.ua/).
15. Московський механізм ОБСЄ. Створений з метою вивчення правозахисних та гуманітарних наслідків вторгнення російської федерації в Україну. 3 березня 2022 року після консультацій з Україною 45 держав-учасниць ОБСЄ задіяли Московський механізм, щоб «розглянути правозахисні та гуманітарні наслідки вторгнення російської федерації та актів війни, підтриманих Білоруссю, для народу України в межах міжнародно визнаних кордонів і територіальних вод України». Московський механізм, який востаннє був задіяний у 2020 році для розгляду ймовірних порушень прав людини в Білорусі, надає можливість державам-учасницям направляти місії експертів для надання допомоги у вирішенні конкретного питання чи проблем, що стосуються людського виміру. Будь-яку інформацію, що стосується роботи Московського механізму, можна надіслати на електронну адресу: moscowmechanism2022@odihr.pl. Інформація буде передана експертній місії.
16. Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні (Рада з прав людини ООН). Це незалежний міжнародний орган, створений Радою ООН з прав людини 4 березня 2022 року з мандатом на розслідування порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права під час російського вторгнення в Україну 2022 року. Комісія створена на 1 рік. Склад: Ерік Мьозе з Норвегії (голова) - колишній суддя ЄСПЛ, екс-президент Міжнародного кримінального трибуналу по Руанді, колишній суддя Верховного Суду Норвегії; Жасмінка Джумхур з Боснії та Герцеговини - омбудсмен з прав людини Боснії і Герцеговини; Пабло де Грайфф з Колумбії - колумбієць, який був першим слідчим ООН. Комісія, зокрема, має «збирати, узагальнювати та аналізувати докази порушень та зловживань, включаючи їхній гендерний аспект, та систематично реєструвати і зберігати всю інформацію, документацію та докази, зокрема інтерв’ю, свідчення свідків та матеріали судової експертизи, відповідно до стандартів міжнародного права, з урахуванням будь-яких майбутніх судових розглядів». Комісія має доповісти Раді ООН з прав людини усно про свою роботу у вересні 2022 року та підготувати письмову доповідь до березня 2023 року, а також звітувати перед Генеральною Асамблею ООН.
17. Міжнародний кримінальний суд (м. Гаага) (офіційний веб-сайт: https://www.icc-cpi.int/) є першим постійним судом на міжнародному рівні, в якому притягують до відповідальності військово-політичне керівництво держав за воєнні злочини, злочини проти людяності, геноцид, а з 2018 року - злочин [військової] агресії. МКС у нідерландській Гаазі отримав звернення від 39 держав-учасниць щодо розслідування ситуації в Україні через війну росії.
18. Міжнародний Суд ООН (International Court of Justice - ICJ) (м. Гаага) (офіційний веб-сайт: https://www.icj-cij.org/). Україна звернулась з позовом проти російської федерації до Міжнародного Суду ООН в Гаазі стосовно спотворення Кремлем поняття геноциду для виправдання власної воєнної агресії у вигляді “спеціальної операції з “демілітаризації” та “денацифікації””. Україна домагається рішення Суду про те, що вона не здійснює геноцид проти російськомовного населення у Донецькій та Луганській областях протягом 8 років, як стверджує президент росії В. Путін. При цьому в позові до ICJ Україна стверджує про наявність наміру росії щодо планування реальних актів геноциду в Україні.
Це вже друге провадження проти рф в цьому суді - 16 січня 2017 р. Україна звернулися до ICJ щодо порушення росією Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму (ICSFT) та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (CERD). 8 листопада 2019 р. ICJ попередньо визнав свою юрисдикцію у цій справі й наразі розгляд триває.
19. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) (офіційний вебсайт: https://www.echr.coe.int/Pages/home.aspx?p=home). 28 лютого 2022 року Україна у зв?язку із військовою агресією росії подала запит про невідкладні тимчасові заходи в порядку Правила 39 Регламенту ЄСПЛ. Зазвичай подібні запити подаються у разі загрози для життя та здоров?я людини, наприклад ненадання медичної допомоги ув?язненому, яке може мати непоправні наслідки. У нашому ж випадку - обстріл та вбивства цивільного населення України з боку росії.